Андрей Ваджра - Украина, которой не было. Мифология украинской идеологии

[3] Мончаловский О. А. Литературное и политическое украинофильство. Львов, 1898. С. 25.

[4] Талергофский альманах. Пропамятная книга австрийских жестокостей, изуверств и насилий над карпато‑русским народом во время всемирной войны 1914–1917 гг. Выпуск первый. Террор в Галичине в первый период войны 1914–1915 гг. Львов. 1924. С. 11.

[5] Там же. С. 5–7.

[6] Там же. С. 3–10.

[7] Цит. по: Корнилов А. А. Общественное движение при Александре II. М., 1909. С. 132.

[8] «Do zradu narodowego powstania», Pisma Franciszka Duchinskiego, том III, стр. 283–284, Rapperswyl, 1901–1904.

[9] «Основа», 1861, № 2, «Ответ на выходки газеты “ Czas ” и журнала “ Revue Contemporaine ” », и № 10, «Правда полякам о Руси».

[10] Цит. по: Stanislaw Tarnowski, hrabia, «Ksiadz Waleryan Kalinka», W Krakowie, 1887, с. 167–170.

[11] Струдинський К. Епізоди боротьби за українство в 1863 р. // Ювілейний збірник на пошану академіка М. С. Грушевського. К., Т. 2., с. 521–522.

[12] Люксембург Р. Рукопись о русской революции // Вопросы истории. 1990. № 2. С. 22–23.

[13] Сталин И. В. Марксизм и национально‑колониальный вопрос. Сб. статей и речей. — М., 1937. С. 81.

[14] Листи М. Грушевського до Т. Починка з додатком двох листів до Д. Островського // Український історик. 1970. № 1–3. С. 182.

[15] Перший всеукраїнський учительський з’їзд в Харькові від 5 до 11 січня 1925 р. Х., 1925. С. 65.

[16] Цит. По: Гірчак Є. Хвильовизм. Х., 1930. С. 128.

[17] Єфремов С. Щоденники. 1923–1929. К., 1997 С. 533.

[18] Блінда Л. В. Українізація та її роль в суспільно‑політичному житті українського народу в 20‑і роки. Дис. Канд. Істор. Наук. К., 1992. С. 117.

[19] Рубльов О. С., Черченко Ю. А. Сталінщина й доля західноукраїнської інтелігенції 20–50 роки XX ст. — Київ, 1994. С. 41–45. «Українізація» 1920–30‑х років: передумови, здобутки, уроки. — К., 2003. С. 100.

[20] Там же. С. 28.

[21] Там же. С. 40.

[22] Шульгин В. Украинствующие и мы. Белград., 1939.

[23] Власов В. С., Данилевська О. М. Вступ до історії України: Підруч. Для 5 кл. загальноосв. Навч. Закладів. — К.: Ґенеза, 2005.

[24] «Литвины принимали христианство; русский язык, то есть древнерусский, русские обычаи и законы быстро распространялись в Литве».

[25] «Было заключено соглашение об объединении (унии) Польского и Литовско‑Русского государства в одно — Речь Посполитую. С тех пор украинские земли оказались под властью Польши».

[26] Лях Р. Д., Темброва Н. Р. Історія України: Підруч. Для 7‑го кл. загальноосв. Навч. Зал. — Вид. 4‑те, виправ. — К.: Ґенеза, 2003.

[27] «Этот период в истории получил название «Великое княжение Русское». На территории Восточного Подолья, Волыни, Киевщины, Сиверщины, Смоленщины, Витебщины, Полоцкой земли началось строительство Украинско‑Белорусского государства».

[28] «Чтобы лишить Свидригайло поддержки украинской знати, Ягайло в 1432‑м выдал привилегию, которой уравнял в правах с литовскими боярами‑католиками русских бояр, которые приняли сторону Сигизмунда. В одиночку и группами русские феодалы начали переходить на его сторону».

[29] «Патриотически настроенная часть русских князей продолжила борьбу за независимость Украины».

[30] Котляревський Iван. Поетичнi твори. Драматичнi твори. Листи. Київ. 1982. С. 286.

[31] Кулиш П. А. Обзор украинской словесности // Основа. 1861. № 1. С. 244, 246, 247.

[32] Цит. по: Лемке М. Эпоха цензурных реформ 1859–1865 гг. СПб., 1904. С. 302–303.

[33] Щеголев С. Н. История «украинского» сепаратизма. — М.: Имперская традиция, 2004. С. 69.

[34] Стебницкий П. Очерк развития действующего цензурного режима в отношении малорусской письменности // Наука і культура. 1993. Вип. 26–27. С. 103.

[35] Нечуй‑Левицький І. С. Зібрання творів. К., 1968. Т. 10. С. 404.

[36] Драгоманов М. Листи на Наддніпр. Украіну. Коломия. 1894. С. 107.

[37] Павлищев Н. И. Польская анархия при Яне Казимире и война за Украину. СПб., 1887. Т. 2. С. 286.

[38] Мончаловский О. А. Литературное и политическое украинофильство. Львов, 1898. С. 142.

[39] Ф.И.С. Що то есть украинофильство? Его история и теперешняя характеристика. Львов, 1912. С. 108.

[40] Добрянский А. И. О современном религиозно‑политическом положении Австро‑Угорской Руси. М., 1885. С. 11–12.

[41] « Клянусь, — писал он в одном из своих писем украинофилу Партицкому, — что когда Ляхи будут печатать моим правописанием в ознаменование раздора с большой Руссией, когда наше фонетическое правописание будет не подспорьем народу в просвещении, но знаменем нашей русской розни, то я, писавший по‑своему, по «вкраинськы», буду печатать этимологической старосветской орфографией. То есть — мы у себя дома живем, разговариваем и песни поем не одинаково, а когда до чего дойдет, то половинить себя никому не дадим. Половинил нас злой рок долго, и продвигались мы к единодушию (единству) русскому кровавым образом (дорогой), и теперь вред лядского (польского) мероприятия нас разлучает ». «Правда» № 9, за 1867 год.

[42] «Боянъ» № 10, 8 июня 1867 года.

[43] Ф.И.С. Що то есть украинофильство? Его история и теперешняя характеристика. Львов., 1912. С. 109.

[44] Ф.И.С. Що то есть украинофильство? Его история и теперешняя характеристика. Львов., 1912. С. 116–117.

[45] Хроніка і бібліографія // Літературно‑науковій вісник. 1901. № 3. С. 227–228.

[46] Щеголев С. Н. История «украинского» сепаратизма. — М.: Имперская традиция, 2004. С. 93.

[47] Там же. С. 95.

[48] Нечуй‑Левицький І. С. Сьогочасна часописна мова на Украіні // Україна. 1907. № 2. С. 197.

[49] Нечуй‑Левицький І. С. Криве дзеркало украінськоі мови. К., 1912. С. 16.

[50] Там же. С. 21.

[51] Там же. С. 6.

[52] Там же. С. 44.

[53] Там же. С. 8.

[54] Там же. С. 42.

[55] Там же. С. 68.

[56] Там же. С. 49.

[57] Нечуй‑Левицький І. С. Сьогочасна часописна мова на Україні // Україна. 1907. № 2. С. 10–11.

[58] Нечуй‑Левицький І. С. Зібрання творів. К., 1968. Т. 10. С. 468–469.

[59] Жученко М. (Дорошенко Д.). Про українську літературну мову // Матеріали з історії національної журналістики Східної України початку XX століття. К., 2001. С. 225.

[60] Кардиналовская Т. Жизнь тому назад. Воспоминания. — СПб., 1996. С. 62.

[61] Могилянский Н. М. Трагедия Украины // Революция на Украине по мемуарам белых (репринтное воспроизведение издания 1930 г.). — М. — Л., 1930. С. 121.

[62] Могилянский Н. М. Трагедия Украины // Революция на Украине по мемуарам белых (репринтное воспроизведение издания 1930 г.). — М. — Л., 1930. С. 122.

[63] ЦДАГО України. Ф. 1. Оп. 20. Спр. 2253. Арк. 91–92.

[64] Студинський К. З побуту на Радянській Україні. Львів, 1927. С. 65.

[65] Курило О. Уваги до сучасної української літературної мови. Б.м., 1925. С. 1.

[66] Перший всеукраїнський учительський з’їзд в Харкові від 5 до 11 січня 1925 р. Х., 1925. С. 74.

[67] М. Драгоманов. «Чудацькі думки про українську національну справу». Львів 1892. http://www.ukrstor.com/ukrstor/dragomanov_dumki.htm.

[68] Ироическая пЂснь о походЂ на Половцовъ … Игоря Святославича… — Москва, 1800, с. 16–18.

[69] ПВЛ, ч. 1, с. 153.

[70] ПВЛ, ч. 1, с. 155, 157.

[71] Волконский А. Историческая правда и украинофильская пропаганда, Турин. 1920. http://www.ukrstor.com/ukrstor/volkon2.html.