Радмір Говтва - ПереродженнЯ

Злетівши нагору, винищувач забезпечив прикриття десантної групи три й указав напрямок на корвет «Швидкий». Подальше виконання завдання, через настання ночі, вкрай важке. Або продовжиться пошук з поверненням сонця, або групу висадять у сонячній ділянці сектора, і пошукова операція продовжиться.

Вся група була зведена, як пружина. Кожний вважав своїм обов'язком шукати тих хто вижив стільки часу, скільки це необхідно. Дивно було, що не тільки живих не було знайдено, але й мертвих. А вони повинні були бути. Невже плазмоїдом їх усіх у цьому районі розклало на атоми й від них нічого не залишилося. Так чи інакше, стояла велика рятувальна операція, і збій у роботі радарів ускладнить її, якщо не зробить її проведення взагалі неможливим.

Для усунення перешкод у секторі 3.9 командиром «Швидкого» була застосована хитрість. У різних частинах сектора на висоті 20 кілометрів були переміщені винищувачі, які були побудовані строєм у вигляді восьмикутного стільника. Три легкі корвети в секторі 3.9 піднялися на рівень купола й установили візуальний контакт один з одним. Коли побудова була закінчена, всі включені радари були закільцьовані в один. Вся інформація з них передавалася на корвет «Швидкий». Таким чином, удалося накрити сектор 3.9 імпровізованою антеною, і це дало результат. Першою справою були засічені постановники перешкод чужих. Вони розташовувалися по території сектора 3.9 у формі шестикінечної зірки, замикаючись на замаскований крейсер, гасили радари кораблів рятувальної місії. Розрахунок у них виявився правильним. Крейсери, а тим більше лінкори в планету не ввійдуть, вхід у неї перекритий кораблями чужих, а дрібні кораблі не зможуть перебороти сигнал постановки перешкод. Для потужних крейсерів, а лінкорів і поготів, така перешкода не була чутлива. Сукупна потужність радарів, сонарів і сенсорів така, що сектор був би видний, як на долоні.

– Командуючий Святозар, – знову почувся голос старшого офіцера зв'язку, – командир корвета «Швидкий» з доповіддю на лінії.

– Вивести на великий екран. Доповідайте.

– Зштовхнулися із протидією чужих. Над сектором 3.9 через крейсер проведена постановка перешкод. Сектор був недоступний для радарів. Зараз удалося розкрити систему постановки перешкод. Ми готові знищувати генератори перешкод на поверхні сектора. Запитую дозвіл на проведення операції.

– Атаку не дозволяю. Зберігайте побудову й тримаєте сектор під контролем радарів. У секторі 3.10 справи йдуть значно краще. Зараз я до вас направлю частину кораблів із цього сектора. Вони продовжать пошукову операцію, а ви забезпечите роботу радарів. Як тільки будуть знайдені живі люди, генератори перешкод потрібно буде захопити й представити як доказ втручання чужих у життя колонії.

– Вас зрозумів, командуючий. Зберігаємо стрій, очікуємо допомогу.

– Викликати корвет «Щасливий».

– Командир «Щасливого» на зв’язку».

– «Говорить командуючий Святозар. Один корвет і одну групу винищувачів направити в сектор 3.9 на допомогу групі «Швидкого». У секторі поставлена перешкода. Вони продовжать пошукову операцію, поки група «Швидкого» виконує протидію перешкодам. Старшим сектора залишається командир «Швидкого».

– Вас зрозумів, командуючий.

Цікаво, коли чужі догадалися про те, що їхні дії розкриті? Чи можуть вони щось почати? Якщо трапиться зіткнення, то поки основний флот пройде в планету, крейсер чужих і його винищувачі можуть нанести відчутні втрати пошуковим групам. Як би там не було, вести бойові дії не хотілося. Але якщо чужі винні в загибелі колонії, хіба можемо ми це пропустити. Одна ця думка привела до того, що ненависть до них почала наповнювати мене зсередини. Потрібно нормалізувати подих. Не можна дозволити їй захопити мої думки. Свідомість повинне бути чистим. Не можна втратити зв'язок із сутністю.

Друга група, на чолі з корветом «Щасливий» підійшла до сектора 3.10.

Пройшовши купол і ввійшовши в сектор 3.10, погляду відкрилася така картина, яку просто ніхто не очікував побачити. Практично весь сектор був занурений у воду. На поверхні залишалося чимало ділянок суши, але це в основному гірські вершини й плато, що перебували раніше вище рівня води. Зв'язок з живими колоністами в секторі встановити не вдалося. Якщо люди вкрилися в пірамідах, то доступ до них зараз заблокований водою. Невідомо, скільки вони зможуть перебувати в них. І чи є в них хто-небудь? Що могло викликати потоп?

Командир «Щасливого» доповів про побачений командуючому флоту й відразу після доповіді віддав наказ досліджувати ділянки суши. Був шанс, що люди встигли піти від стихії й укритися в горах або в лісах, що залишилися не зворушені потопом.

Цей сектор, як і інші, для захисту оточений товстим, багатокілометровим шаром льоду. Підняття рівня води могло бути або надходженням її із сусідніх секторів, що навряд чи, рівень води хоч і високий за межами купола, але купол не дасть їй проникнути в сектор. Другою причиною такого потопу могло бути зрушення тектонічних плит у секторі, відділення континенту й затоплення його. У цьому випадку справи йдуть складніше. Зібрати зайву воду й повернути в сектор придатне середовище існування можливо, і цим будуть займатися, але розлам кори сектора не дозволить його скріпити назад. Прийдеться знов переміщати ґрунт, створювати континент, а в кратери, що утворилися, увести воду. Це дозволить вивести на поверхню значні ділянки суши, але, у той же час, створить додаткові моря в секторі.

Але це все буде потім. Зараз потрібно знайти живих. Якщо їх не буде, то й займатися відновленням сектора може й не прийдеться, а для нагов такі умови життя, з рясною кількістю води як раз є придатними для життя. Цікаво, чи мають вони відношення до цих подій? Може, це вони все влаштували, і відразу приготували собі придатне середовище існування?

Пірамід на поверхні не виявилося ні однієї. ескадрильї винищувачів розосередилися й почали прочісувати ділянки суши. Десант чекав від них інформацію. Робити наземну пошукову операцію не поспішали. Ходити по поверхні в пошуках живих, це як шукати гілку в стозі сіна. Чекали цілевказівку від винищувачів.

Вході пошукових операцій по континентальній частині сектора 3.10, що залишилася не затопленої, знайти живих людей не вдавалося. Зате, були багаторазово зафіксовані тварини. Це давало надію на те, що люди, що вижили в потопі, на плато є. Вивчивши сектор, удалося встановити просту закономірність. Якщо на порожніх місцях не було поселень, то в лісовій частині плато проглядалися дороги. Якщо йти по них, то знайти людей, що вижили, якщо такі є, стане можливим.