Владимир Владко - Сивий Капiтан (на украинском языке)

Пiсля того, як команда перепочила двi доби, почався ремонт "Люцифера", що забрав ще чотири доби. Тодi було поновлено запаси рiдкого водню, повiтря, мастила тощо.

А сьогоднi ранком вiдремонтований "Люцифер" уже знову вирушив кудись. Куди? Цього, як i завжди, не знав нiхто, крiм Капiтана. Команда не звикла допитуватися про його намiри. Можливо, знав щось Валенто Клаудо, найближчий помiчник Сивого Капiтана. Але саме сьогоднi i вiн був на диво мовчазний i навiть уникав розмов з Олесем. Чому б це?..

Раптом Марта обiрвала думки юнака i показала на приймач, про який Олесь i зовсiм забув, заглибившись у свої мiркування.

- Чуєш, Алексо? - збуджено мовила Марта. - Це ж про нас!

Справдi, диктор говорив:

- "...урядове повiдомлення про загибель державного злочинця Ернана Рамiро, який називав себе Сивим Капiтаном, та його автомобiля "Люцифер" i всiєї команди, пiдiбраної з таких самих злочинцiв. Слухайте це повiдомлення! Внаслiдок енергiйних заходiв державної полiцiї i жандармерiї, якi здiйснював особливо уповноважений полiцiї Мiгель Хуанес, автомобiль Сивого Капiтана (вiн же Ернан Рамiро) був оточений бiля центрального озера в лiсi Фонтiверос. У зв'язку з тим, що так званий Сивий Капiтан вiдмовився здатись, його автомобiль було обстрiляно i пошкоджено, через що вiн затонув. Для бiльшої певностi в озеро були скинутi глибиннi бомби, якi остаточно зруйнували машину державного злочинця. Це доведено тим, що на поверхню озера пiсля вибухiв глибинних бомб випливли окремi частини зруйнованої машини. Уряд твердою рукою подолав зухвалi вихватки так званого Сивого Капiтана пiсля того, як цей злочинець вiдмовився вiд гуманних пропозицiй про здачу. Така ж доля чекатиме й кожного, хто насмiлиться заважати урядовi i провiднiй фалангiстськiй партiї в їх постiйному пiклуваннi про створення нової Iберiї пiд проводом великого каудiльйо, генерала ФернанДеса, який веде iберiйський народ i країну до нових перемог i всебiчного процвiтання! Особливо уповноваженого полiцiї, вiдомого детектива Мiгеля Хуанеса за зразкове виконання важливих завдань уряду нагороджено, за наказом великого каудiльйо, орденом Бiлого Орла i грошима в сумi двiстi тисяч пезет..."

Олесь мимоволi посмiхнувся: "Мiгеля Хуанеса, того горбоносого чиновника з полiцiї, - нагороджено, а "Люцифер" у повному порядку, i його команда може слухати повiдомлення про власну загибель! Дивовижне становище! I що тiльки буде, коли той каудiльйо Фернандес дiзнається про справжнiй стан речей? Орден Бiлого Орла заберуть назад у того Мiгеля Хуанеса, чи що?.. Смiхота!..

2. ПРИРЕЧЕНИЙ МIНОНОСЕЦЬ

В цю мить пролунав сигнальний дзвiнок, що сповiщав про пiдняття на поверхню моря. Через хвилину Олесь уже стояв на палубi "Люцифера", з насолодою вдихаючи на повнi груди свiже, аж гостре морське повiтря i дивлячись на пiнявi хвилi та далекий берег, що синiв на обрiї. Вiдкрите море! Куди ж це пливе "Люцифер"?..

Несподiвано поруч з ним пролунав голос Сивого Капiтана:

- Я бачу, що тобi подобається ця картина, Олесю?

Ернан Рамiро стояв бiля юнака, заклавши руки в кишенi, у високих чоботях, без шапки, в коричневiй шкiрянiй куртцi. Завжди блiде його обличчя трохи порожевiло вiд морського вiтру, що розвiвав його каштановi кучерi. I сиве пасмо в тих кучерях, мов срiбна стрiчка... Яснi сiрi очi запитливо дивилися на юнака з-пiд густих кошлатих брiв. Щось було сьогоднi в тих очах незвичне, якийсь неспокiй, якась немов турбота... чи, навпаки, прихована погроза?.. Хiба мiг хто-небудь догадатися, що саме криється пiд завжди стриманим виглядом цiєї загадкової людини?.. А може, це тiльки здалося Олесевi? Мабуть, так, бо голос Сивого Капiтана звучав дружньо i невимушено.

- Дуже гарно тут! Менi взагалi бiльше подобається бути на поверхнi, нiж пiд водою, - весело вiдгукнувся юнак. I додав лукаво: - Зокрема, для таких небiжчикiв, як ми з вами, Капiтане!

- Що таке? Яких небiжчикiв? - перепитав Рамiро, пiдводячи брови.

- А, та ви ще цього не знаєте! - засмiявся Олесь i коротко переказав Капiтановi те, що чув по радiо. Вiн сподiвався, що Ернан Рамiро у вiдповiдь принаймнi посмiхнеться, але сталося iнакше. Капiтан нахмурився. Вiн вийняв одну руку з кишенi i поклав її на поруччя, стиснувши його так, що побiлiли пальцi.

- Вони таки хочуть моєї загибелi, - крiзь зуби промовив вiн. - Але не дiждуться! Досi я був м'якосердим... навiть надто м'якосердим1 Я хотiв покарати тiльки тих, хто найбiльше винний,- самого Фернандеса i його кубло. Я сподiвався, що досить кинути iскру надiї в народi - i люди запаляться бажанням помсти кривавим фалангiстам. Цього не сталося... люди не розумiють того, що я хочу їм допомогти. Значить, потрiбне iнше. Гаразд! Я знаю, що менi лишається робити!

Щось досi незнайоме Олесевi забринiло в його голосi: владне, сухе i погрозливе.

- Якщо люди не розумiють моїх слiв, менi доведеться розтлумачити їм дiєю. Якщо вони одразу не кинулися менi допомагати, пiдтримувати мене, значить, вони ще не розумiють моєї могутностi. Гаразд, я доведу їм, на дiлi покажу мою могутнiсть, хоча б i цiною життя тих, хто опиняється на моєму шляху. I почну робити це негайно! - Голос Сивого Капiтана набув ще бiльшої владностi. - Моя помста Фернандесовi та його зграї буде, як я й попереджав, безжальною. Але, крiм того, зараз треба, щоб усi зрозумiли: я просто стиратиму з лиця землi всiх тих, хто заважатиме моїй великiй помстi! Iншого шляху в мене не лишається. Вони хочуть моєї кровi, тож хай ллється їхня кров разом з кров'ю тих, хто досi не зрозумiв, на чий бiк треба стати. Озирнися, Олесю!

Юнак швидко повернув голову туди, куди дивилися примруженi очi Ернана Рамiро. Не далi як за кiлометр вiд "Люцифера" плив, легко розрiзаючи гострим носом пiнявi хвилi, сiрий присадкуватий вiйськовий корабель. Його середня частина була немов зрiзана, палуба в цьому мiсцi зовсiм наближалася до поверхнi води, i здавалося, що морськi хвилi можуть першої-лiпшої хвилини залити її. Двi широкi труби випускали густий дим, що розстилався довгою темною хмарою позаду корабля. Мiноносець на повну швидкiсть мчав прямо на "Люцифер".

Ернан Рамiро нахилився до тонкої переговорної труби, що правила за стовпчик поруччя, i неголосно промовив:

- Увага, Валенто! Мiноносець наближається. Будьте напоготовi !

Олесь побачив прапор на кормi корабля. То був чорно-синьо-оранжевий прапор фалангiстської Iберiї. Ось на щоглi мiноносця з'явилися ще й маленькi барвистi прапорцi. Сигнали!

Сивий Капiтан проговорив стиха, наче сам до себе:

- Вiн запитує, хто ми. Гаразд, незабаром вони самi впiзнають мене!..

Мiноносець тим часом наближався на повну швидкiсть. Ось уже на його низькому борту стало видно окремi постатi офiцерiв у бiлих, розшитих золотом куртках, з бiноклями в руках. Сивий Капiтан усе ще нерухомо стояв на мiсцi, схрестивши руки на грудях. I так само лишався на мiсцi й "Люцифер", тихо погойдуючись на хвилях.