Право - КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

Психічне та фізичне насильство застосовується винним з метою подав-ления волі потерпілого і може виявлятися в утриманні потерпілого силоміць під час введення в його організм наркотичного засобу чи психотропної речовини шляхом ін’єкцій, залякування його застосуванням фізичного насильства, повідомлення йому неправдивих відомостей чи приховування від нього певних відомостей з метою введення в його організм цих засобів або речовин.

Слід зазначити, що спосіб введення, вид наркотичного засобу чи психотропної речовини, його кількість на кваліфікацію не впливають. Ведення в організм іншої особи наркотичних засобів лікарем, хоч і всупереч волі цієї особи або без її згоди, з метою профілактики або лікування не містить складу цього злочину.

4. Злочин вважається закінченим з моменту незаконного введення зазначених засобу чи речовин (п. 13 постанови ПВСУ від 26 квітня 2002 р. № 4).

5. Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Мотиви, якими керується винний, можуть бути різними і на кваліфікацію не впливають. При заподіянні потерпілому тілесних ушкоджень середньої тяжкості чи тяжких, а також смерті кваліфікувати вчинене за ст. 314 КК потрібно лише у випадку, коли до настання таких наслідків встановлено необережну форму вини. У разі, якщо такі наслідки охоплювались умислом винного, вчинене слід кваліфікувати за відповідними статтями, що передбачають злочини проти життя та здоров’я особи (статті 115, 122, 121 КК тощо).

6. Суб’єкт цього злочину — загальний; особа, яка досягла 16-річного віку.

7. Обтяжуючі обставини цього злочину передбачені в ч. 2 ст. 314 КК, а саме: вчинення дій, передбачених ч. 1 цієї статті, 1) якщо вони призвели до наркотичної залежності потерпілого, 2) повторно, 3) особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 306—312 та 314—318 цього Кодексу, 4) щодо двох чи більше осіб, 5) якщо такі дії заподіяли середньої тяжкості чи тяжке тілесне ушкодження потерпілому.

8. За змістом ч. 2 ст. 314 КК та відповідно до ст. 1 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» під психічною чи фізичною наркотичною залежністю слід розуміти стан особи, який характеризується хворобливою пристрастю до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, що виникла внаслідок їх незаконного введення в її організм (п. 13 постанови ПВСУ від 26 квітня 2002 р. № 4). Така залежність характеризується появою ряду патологічних станів внаслідок припинення вживання наркотичних засобів. Саме тому, що в результаті наркотичної залежності особа споживає все більше наркотичних засобів чи психотропних речовин і сприяє незаконному обігу таких засобів чи речовин, цей наслідок є особливо суспільне небезпечним. Вирішуючи питання про те, чи призвело до наркотичної залежності потерпілого незаконне введення йому в організм наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів, слід виходити як з обставин справи, так і з висновку експерта.

9. Вчинення злочину, передбаченого ст. 314 КК, повторно передбачає незаконне введення наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів винною особою вдруге і більше разів за умови, що не закінчилися встановлені законом строки давності за вчинення попереднього такого діяння (повторність тотожних злочинів). При цьому незаконне введення вказаних засобів чи речовин може здійснюватися винним як щодо однієї особи, так і щодо різних осіб. Детальніше про ознаки повторності див. коментар до ст. 32 КК,

10. Вчинення злочину особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 306—312 та 314—318 цього Кодексу, — передбачає повторність однорідних злочинів. Детальніше про ознаки такої повторності див. коментар до ст. 32 КК.

11. При вирішенні питання про кваліфікацію цього злочину за ознакою незаконного введення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів двом особам і більше (ч. 2 ст. 314 КК) потрібно враховувати, що такі дії мають охоплюватись єдиним наміром винного і вчинятись, як правило, в одному й тому самому місці та без значного розриву в часі. У випадках, коли зазначені засоби (речовини) було незаконно введено в організм двох осіб і більше в різні проміжки часу і це не охоплювалось єдиним умислом, має місце повторність злочину (п. 13 постанови ПВСУ від 26 квітня 2002 р. № 4).

12. При незаконному введенні наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів спричинення потерпілому середньої тяжкості чи тяжких тілесних ушкоджень визначається судово-медичною експертизою на підставі Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, як і у справах про злочини, передбачені ст. 121 чи 122 КК (детальніше про ознаки заподіяння таких наслідків див. коментар до цих статей).

Характер і тяжкість тілесних ушкоджень в цьому випадку мають визначатися не як результат застосованого насильства взагалі, а безпосередньо від введених в організм наркотичного засобу чи психотропної речовини або їх аналогів. Заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень у разі насильства з метою подолати опір потерпілого потребує додаткової кваліфікації за статтями 121 чи 122 КК.

13. Особливо обтяжуючі обставини цього злочину передбачені ч. З ст. 314 КК, а саме: вчинення дій, передбачених частинами 1 або 2 цієї статті, 1) щодо неповнолітнього, 2) щодо особи, яка перебуває в безпорадному стані, 3) щодо вагітної жінки, 4) пов’язані з введенням в організм іншої особи особливо небезпечних наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, 5) внаслідок яких настала смерть потерпілого.

14. При кваліфікації дій за ознакою вчинення їх щодо неповнолітнього слід мати на увазі, що винний повинен усвідомлювати, що вчиняє насильницьку наркотизацію неповнолітнього. Це означає, що йому або відомий неповнолітній вік потерпілого, або за обставинами справи він міг і повинен був таку обставину усвідомлювати.

15. Використання безпорадного стану потерпілого як кваліфікуюча ознака незаконного введення в організм наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів наявна в тих випадках, коли особа за своїм психічним або фізичним станом неспроможна розуміти характер та наслідки вчинюваних щодо неї дій або чинити опір (через малолітній вік, фізичні вади, розлад психічної діяльності, хворобливий або непритомний стан тощо). Винний повинен усвідомлювати, що потерпілий перебуває саме у безпорадному стані і при цьому не має значення, чи винний сам призвів до такого стану потерпілу особу, чи вона перебувала в безпорадному стані незалежно від його дій.

16. Така сама усвідомленість, як і щодо неповнолітнього, повинна мати місце і у випадках, коли насильницька наркотизація застосовується до вагітної жінки. Підвищена небезпечність таких дій полягає в тому, що внаслідок введення в організм вагітної жінки наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів може мати місце залежність народженої дитини від наркотиків.