Право - КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

Із суб’єктивної сторони підбурювач діє з прямим умислом, прагне вчинення виконавцем певного злочину. Він усвідомлює, що викликає у виконавця (іншого співучасника) рішучість на вчинення злочину (породжує умисел), передбачає розвиток причинного зв’язку між своїми діями і діями виконавця і бажає вчинення ним злочину.

5. Пособником згідно з ч. 5 ст. 27 КК є особа, яка порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню злочину іншими співучасниками, заздалегідь обіцяла переховати злочинця, знаряддя, засоби, сліди вчинення злочину, предмети, здобуті злочинним шляхом, придбати, збути такі предмети або іншим чином сприяти приховуванню злочину.

Об’єктивні ознаки пособництва. Сприяння вчиненню злочину порадами, вказівками полягає в наданні іншій особі тієї чи іншої інформації щодо найбільш прийнятних способів, прийомів і засобів учинення злочину, а також місця, часу, обставин та об’єктивної обстановки його вчинення. Причому ці поради і вказівки надаються особі, яка вже має намір учинити злочин.

Надання засобів, знарядь злочину полягає у передаванні іншим співучасникам засобів, знарядь учинення злочину, наприклад, зброї, інших предметів матеріального характеру для вчинення тих чи інших злочинів, які найчастіше характеризуються руйнуванням матеріальних (фізичних) об’єктів або предметів. Але поняттям “засоби, знаряддя злочину” охоплюються й носії комп’ютерної інформації при вчиненні, приміром, злочинів у сфері використання електронно-обчислювальних машин (див. коментар до розділу XVI). Засоби та знаряддя мають призначення полегшувати вчинення злочину винуватцеві і досягати злочинного результату (поняття “засоби і знаряддя” злочину див. коментар до ст. 14 КК).

Усунення перешкод полягає в ліквідації перешкод, що заважають реалізації злочинного наміру співучасників. Воно може бути вчинене в активних діях (наприклад, учинення службового підроблення (ст. 366 КК), відключення сигналізації охоронюваного об’єкта) або в бездіяльності, в невиконанні особою покладених на неї обов’язків (приміром, невключення сигналізації чи засобів зв’язку тощо).

Переховування злочинця, знарядь, засобів, слідів учинення злочину чи предметів, здобутих злочинним шляхом, а також придбання чи збут таких предметів утворюють співучасть у злочині і є пособництвом у випадку, коли вони були обіцяні виконавцеві або співучасникові злочину ще до початку виконання злочину чи під час його вчинення.

Переховування злочинця має виявитися у наданні йому помешкання, підробленні документів, зміні зовнішнього вигляду тощо.

Переховування знарядь, засобів, слідів учинення злочину або предметів, здобутих злочинним шляхом, означає знищення зазначених предметів чи їх приховування, зберігання речей, майна, які були предметом учинення злочину, придбання або продаж майна, здобутого злочинним шляхом, тощо. При цьому виді пособництва співучасник, обіцяючи надати певну допомогу злочинцеві, ставить свої дії в причинний зв’язок зі злочином, який учиняється виконавцем, що й дає підставу визнати його співучасником злочину. Форма, у якій іншому співучасникові обіцяно було надати допомогу, може бути різною (усною чи письмовою, що значення для пособництва не має).

Якщо зазначені дії відбулися за відсутності обіцянки до початку злочину (чи на момент його вчинення), вони можуть розглядатися як пособництво (співучасть у злочині) лише у випадках, коли ці дії вчиняються систематично (наприклад, систематичне придбання або продаж майна, здобутого злочинним шляхом, систематичне зберігання грошей, майна, які були предметом злочину, тощо). У таких випадках внаслідок систематичного вчинення перелічених дій виконавець має підстави розраховувати на подібне сприяння з боку пособника й у майбутньому, і тому між діями останнього й виконавця злочину є як необхідний причинний зв’язок, так і єдність умислу на спільне вчинення злочину.

Заздалегідь дана обіцянка приховування злочину іншим чином — це обіцянка вчинити будь-які інші дії, крім зазначених у ч. 1 ст. 27 КК. Суттєвою ознакою є те, що вони спрямовані на приховування злочину й були обіцяні заздалегідь до його вчинення (обіцянка не відкривати кримінальної справи, знищення чи закриття кримінальної справи, знищення або фальсифікація доказів справи, обіцянка підкупу посадовців правоохоронних органів тощо).

Усі зазначені в ч. 5 ст. 28 КК види дій пособництва за їх характером (з точки зору зовнішнього прояву) поділяються на фізичне й інтелектуальне пособництво. Фізичне пособництво полягає в наданні засобів або знарядь злочину чи усунення перешкод. Інтелектуальне пособництво полягає у наданні порад і вказівок, а також у заздалегідь даній обіцянці переховування злочинця, знарядь, засобів, слідів учинення злочину чи предметів, здобутих злочинним шляхом, придбання або збут цих предметів, обіцянка іншим чином сприяти приховуванню злочину. Інтелектуальний вид пособиицтва слід відрізняти від дій підбурювача, який своїми діями схиляє виконавця чи інших співучасників до вчинення злочину, породжує у них умисел. Навпаки, інтелектуальне пособництво лише зміцнює у співучасника рішучість, умисел учинити злочин, який сформувався у свідомості співучасника ще до дій пособника.

З об’єктивної сторони пособництво характеризується умисною формою вини — пособник усвідомлює, що він сприяє вчиненню злочину іншому співучаснику і бажає цього чи свідомо допускає.

6. Згідно з ч. 6 ст. 27 КК не є співучастю не обіцяне заздалегідь переховування злочинця, знарядь, засобів, слідів учинення злочину чи предметів, здобутих злочинним шляхом, придбання або збут таких предметів. Особи, які вчинили ці діяння, підлягають кримінальній відповідальності лише у випадках, передбачених статтями 198 і 396 цього Кодексу.

7. Відповідно до ч. 7 ст. 27 КК не є співучастю обіцяне до закінчення вчинення злочину неповідомлення про достовірно відомий підготовлюваний або вчинюваний злочин. Такі особи підлягають кримінальній відповідальності лише у випадках, якщо вчинене ними діяння містить ознаки іншого злочину.

8. Як випливає зі змісту ст. 27 КК, співучасники при вчиненні злочину можуть виконувати різні функції з точки зору вчинення ними об’єктивної сторони складу злочину. З урахуванням цього виділяють просту форму співучасті і складну. Проста форма має місце, коли при вчиненні злочину всі співучасники виконують безпосередньо своїми діями об’єктивну сторону складу злочину в повному її обсязі чи частково. Ця форма співучасті отримала назву співвиконавство, яке охоплюється ч. 2 ст. 27 КК. Складна форма співучасті передбачає розподіл співучасників залежно від ролей, які вони виконують при вчиненні об’єктивної сторони складу злочину. За цієї форми співучасті, крім виконавців, є й інші співучасники — організатор, підбурювач, пособник. Причому для цієї форми співучасті достатньо, щоб, крім виконавця, був хоча б ще один співучасник — організатор, підбурювач чи пособник. Тут є місце різним комбінаціям — може бути декілька виконавців (співвиконавців), декілька організаторів, підбурювачів чи пособників. Усі. їхні дії охоплюються поняттям “складна форма співучасті”.