Право - КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

За сукупністю злочинів кваліфікується і умисне знищення чи пошкодження військового майна, якщо воно було взяте не з метою його розкрадання (наприклад, пошкодження автомобіля під час його угону).

Умисне знищення чи пошкодження військового майна може бути пов’язане з порушенням спеціальних правил несення військової служби (правил несення караульної, внутрішньої та інших видів служб, правил водіння та експлуатації машин та ін.). У цих випадках можлива кваліфікація за сукупністю злочинів — наприклад, якщо вартовий пошкодив майно, яке знаходилося під його охороною, то його дії кваліфікуватимуться за статтями 411 та 418 КК.

Під поняттям загибель людей слід розуміти заподіяння смерті навіть одній людині.

Під іншими тяжкими наслідками слід розуміти: велику матеріальну шкоду, спричинену військовій частині внаслідок знищення чи пошкодження військового майна (при цьому у кожному конкретному випадку необхідно враховувати розмір шкоди, у тому числі затрати на відновлення майна, збитки, спричинені діями осіб при рятуванні майна, — наприклад, діями пожежників під час гасіння пожежі, військову цінність та унікальність майна), зрив виконання завдання бойового, навчального, господарчого чи іншого характеру, спричинення тілесних ушкоджень.

Обов’язковим є встановлення причинного зв’язку між знищенням чи пошкодженням майна і наслідками, що настали.

4. Суб’єктивна сторона злочину характеризується виною у формі прямого чи непрямого умислу. При цьому особа або ставить за мету знищення чи пошкодження військового майна, або свідомо припускає такі наслідки. Винна особа усвідомлює, що знищенню чи пошкодженню підлягає саме військове, а не якесь інше майно. Якщо винний вважає, що ним знищується чи пошкоджується військове майно, а фактично таким воно не є, то вчинене слід розцінювати як замах на знищення чи пошкодження військового майна. І навпаки, знищення чи пошкодження військового майна, коли винний вважає його не військовим, а іншим (наприклад, таким, що перебуває у приватній власності), складає замах на знищення чи пошкодження чужого майна (ст. 194 КК).

Необережне знищення чи пошкодження військового майна кваліфікується за ст. 412 КК.

Важливе значення має встановлення мотиву знищення чи пошкодження військового майна. Цей злочин може вчинятися з різних спонукань — помста, хуліганські мотиви тощо. Якщо ж знищення чи пошкодження військового майна скоєно з метою ослаблення держави, то дії винного повинні кваліфікуватися за ст. 113 КК (диверсія).

Необхідно враховувати, що у випадках загибелі людей або спричинення тілесних ушкоджень суб’єктивна сторона діяння винної особи характеризується тільки необережним ставленням до цих наслідків. Якщо умисне знищення чи пошкодження військового майна пов’язане з умисним спричиненням загибелі людей чи тілесних ушкоджень, то такі діяння необхідно кваліфікувати за сукупністю злочинів — за ч. 2 ст. 411 та відповідною статтею розділу XI Кримінального кодексу, що передбачає відповідальність за злочин проти життя та здоров’я особи.

5. Суб’єктом злочину може бути будь-який військовослужбовець, а також військовозобов’язаний, призваний на навчальні або перевірні збори. Питання співучасті інших осіб вирішуються на загальних підставах.

6. Частина 3 ст. 411 КК передбачає спеціальний кваліфікований склад даного злочину, який полягає у вчиненні дій, визначених ч. 2 даної статті, в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці (про визначення цих понять див. коментар до ст. 401 КК).

Стаття 412. Необережне знищення або пошкодження військового майна

1. Необережне знищення або пошкодження зброї, бойових припасів, засобів пересування, військової і спеціальної техніки чи іншого військового майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах, —

караються штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або службовим обмеженням на строк до двох років, або

триманням у дисциплінарному батальйоні на строк до одного року.

2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель людей або інші тяжкі наслідки, —

караються триманням у дисциплінарному батальйоні на строк до двох років або позбавленням волі на строк до трьох років.

1. Про безпосередній об’єкт та предмет злочину див. коментар до ст. 411 КК.

2. Об’єктивна сторона злочину полягає у необережному знищенні або пошкодженні зброї, бойових припасів, засобів пересування, військової і спеціальної техніки чи іншого військового майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах, спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки.

3. Склад злочину є матеріальним, що означає необхідність наявності наслідків, зазначених у коментованій статті. Цей злочин може бути скоєний як діями, так і внаслідок бездіяльності. Закінченим злочин вважається після настання наслідків.

Про заподіяння шкоди у великих розмірах див. п. З примітки до ст. 185 КК.

Про спричинення загибелі людей див. коментар до ст. 411 КК. Інші тяжкі наслідки — це заподіяння тяжких тілесних ушкоджень одній або кільком особам, середньої тяжкості тілесних ушкоджень двом та більше особам або заподіяння значної матеріальної шкоди військовій установі або військовослужбовцям.

При вирішенні питання про те, чи є матеріальні збитки значними, слід враховувати не тільки вартість, розмір знищеного або пошкодженого майна в натуральному вигляді, але і його значимість для несення військової служби.

Для застосування коментованої статті слід встановити наявність причинного зв’язку між діями (бездіяльністю) особи та наслідками, що настали.

4. Суб’єктивна сторона злочину характеризується необережною формою вини: особа передбачає можливість знищення (пошкодження) військового майна зі спричиненням загибелі людей або інших тяжких наслідків, але легковажно розраховує на відвернення тяжких наслідків, або не передбачає цих наслідків, хоча повинна була і могла їх передбачити.

5. Суб’єктами злочину є військовослужбовці Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, а також інші особи, визначені законом.

Знищення або пошкодження військового майна внаслідок невиконання або неналежного виконання військовою службовою особою своїх службових обов’язків тягне відповідальність за недбале ставлення до військової служби (ст. 425 КК).

Стаття 413. Марнотратство або втрата військового майна

1. Продаж, застава, передача в користування військовослужбовцем строкової служби виданих йому для особистого користування предметів обмундирування або спорядження (марнотратство), а також втрата або зіпсування цих предметів внаслідок порушення правил їх зберігання —