Валентина Островська - Шукачі пригод з сузір'я Лебедя
- Название:Шукачі пригод з сузір'я Лебедя
- Автор:
- Жанр:
- Издательство:Array Литагент «Ридеро»
- Год:неизвестен
- ISBN:9785447423575
- Рейтинг:
- Избранное:Добавить в избранное
-
Отзывы:
-
Ваша оценка:
Валентина Островська - Шукачі пригод з сузір'я Лебедя краткое содержание
Шукачі пригод з сузір'я Лебедя - читать онлайн бесплатно ознакомительный отрывок
Интервал:
Закладка:
Лулу: Ми одне одного знаємо, тому що в однаковій ситуації опинилися. Наче магнітом причеплені до ваших життів. Нам роботи вистачає. Адже ваші діти в різних місцях знаходяться, За кожним з вас ми спостерігаємо і повинні оберігати.
Лііі:Таким чином вони набувають певних знань та здібностей. Збагачення всієї популяції певного виду, відбувається шляхом пристосування до життя з популяцією людей. Вібрації розумові їм не завадять. Їхні душі піддаються розгерметизації, так як і душі ваших святих приносяться в жертву. Проте, це трохи різні речі.
Лулу: Ми навчаємося жити, а ви маєте з цього свої цілі: одні – корисні, а інші – ні. Є такі, що гальмують розвиток нашої популяції. Однак вам завдається шкода непоправна. Наприклад, хвороби алергічного походження створюють в вашому просторі життя нові тіла хвороб, в яких є ваш життєвий потенціал.
«Я»: А яким чином ви оберігаєте нас?
Лулу: Ми наче магнітом до вас прив’язані. Якщо в енергетичному тілі переважають негативні програми, то нами володіють злі сили. І ми змушені вам створювати перешкоди та горе чинити. А от, якщо – добрі, то допомогу нестимемо у всьому.
Лііі: Невидимий світ для вас щільно населений і гармонійний. Там такого галасу не існує. Ми на орбіті Землі не чуємо слова. Ми відчуваємо імпульс, енергетичний потік долі кожного з вас. Якщо людина погано ставилась до тварини і в гніві проклинала когось або щось, то цей енергетичний потік насичується негативом цієї людини, наче фарбується в чорний колір і тому ви перестаєте отримувати чистий потік Долі.
Лууу:В нашому сузір'ї є сім планет, які населяються подібними до вас людьми. І кожна земля має свій колір світла. Наша земля – білого світла. А є землі червоного, помаранчевого, жовтого, зеленого, голубого та фіолетового світла. Як бачите, землі чорного світла не існує в нашому сузір'ї. Вона знаходиться набагато нижче, ніж ваша Земля. Вами ще володіють сили темряви. Вони утворюють гнів у вашому тілі.
«Я»: В цей час Лііі взяла в руки чорненьку Лелю, ніжно і з Любов’ю почала бавитись нею. Неймовірно гарні рухи рук утворює Лііі коли бавиться Лелею. То був гнів.
Лууу: Бачите як змінюється Лііі?
«Я»побачила зі сторони, як гнів, який колись мною володів. І мені стало соромно за те, що неймовірної краси білявка стала негарною і страшною. Але вона сама пішла на таку жертву заради того, аби мені показати саму суть гніву.
Неймовірної краси Лііі стала некрасивою на декілька хвилин, аби я зрозуміла, що саме ми творимо у цьому світі, коли нехтуємо правилами чистоти життя. Шкода, що не всі ще здатні розуміти та нести відповідальність перед дітьми і онуками за створені образи. Сама присутність двох діточок з іншої планетної системи, що хвилини змінювали мене, я наче ставала на них схожа. Насичувалася.

Леля
Леля: Так, через декілька днів разом з ними в їхніх думках мандрувала космічними просторами і бачила так, як бачать вони, відчувала так, як відчувають вони, розуміла і чула спів космічних просторів. Це неймовірні відчуття! Немає слів описати Лііі та Лууу. Якщо колись зможу намалювати, то зроблю це, аби показати їхню неймовірну красу.
Відповідальний погляд,
Дитячий сміх, на вигляд,
І тихий шепіт світла, що огорнув
Тіла дітей, час на мить заснув.
Лііі та Лууу наче казка нескінченна,
Могутня сила, незбагненна,
В нашому світі емоцій та проблем,
В пошуку дилем.

Гнів
Гнів:А хто там мене згадує?
Лууу: Це я, розповідаю про людей та їхні емоції.
Гнів: То можна і мені вас послухати?
Лііі: Так, обов’язково приєднуйся.
Марко: Я не заперечую, нам буде цікавіше.
Гнів:
Я гнів-гнівище.
Мене не лякає вітрище
І водою мене не змити,
Злих людей буду гнівити.
Лулу: А як від тебе звільнитися людині?
Марко:А яким чином ти створений?
Лііі:Я тобі допоможу, а ти – мені підкажеш, добре?
Гнів: Так. Я створений, на основі неконтрольованих емоцій, які у людей виробляються системою гормонів. Розум людини блокується егоїстичними бажаннями.

Розум
Розум:А чому ви мене не кличете до себе на бесіду? Я чую у вас мова йде саме про мене.

Егоїзм
Егоїзм:Ви і про мене забули – мені кісточки обсмоктуєте. Леля, де моя Леля?
« Я»: Зараз вже роблю, зачекай. Не плутай мені нитки – вийдеш не красивим. Не всі одразу, добре?.
Ниточки по кольору підбираю,
На руку мотаю,
Сама собі знаю,
Егоїзм з себе знімаю.
Ножицями нитки розрізаю,
Зв’язок з егоїзмом розриваю,
Там розуму моєму не місце,
Не стане на заваді гнівище.
Лууу: Скоро ваша земля перейде на вищий рівень розвитку. Тому притаманні сьогодні вам гнів, роздратування, стануть на заваді. Важливо, аби ви своїм розумом навчилися контролювати гнів, робити так, аби він слугував вам, а не на користь чорного кольору.
Лііі: Це буде для них тяжко зробити, адже в суспільному просторі гніву я побачила, що інші люди отримують задоволення коли знаходяться у стані гніву.
«Я»: А що ж нам робити?
Лііі: Важливо аби ви вміли помічати в собі початок гніву і намагалися зрозуміти те, що підключає вас до суспільного гніву. Тоді ви будете контролювати цю емоцію, а не вона – вами. І тоді вам навіть сам Дідько не буде страшним.

Дідько
Дідько:Так-так, вже всі на сьогодні зібралися до купи? Буду я вам перешкоджати. Ой, а що це мене тримає так міцно?!
«Я»:Я тебе тримаю, бо ти вже втратив силу і вона не може завдати шкоди нікому. Так що заспокойся і приєднуйся до співбесіди.
Дідько: А може мені хтось допоможе?
Лууу: Я тобі допоможу. Іди до моїх рук, спробую тебе розкласти на складові та покажу людям з чого ти складаєшся. Так, ти маєш в собі всі кольори сірого, чорного, коричневого.
Дідько: Не розкладайте мене на частинки та на кольори! Це моя справа! Я людей розриваю на часточки, аби вони не могли бути цілісними. Хтось допоможіть мені!
Читать дальшеИнтервал:
Закладка: