Франсуа-Мари Аруэ Вольтер - Простак
- Название:Простак
- Автор:
- Жанр:
- Издательство:неизвестно
- Год:2011
- Город:Харків
- ISBN:978-966-03-4961-2
- Рейтинг:
- Избранное:Добавить в избранное
-
Отзывы:
-
Ваша оценка:
Франсуа-Мари Аруэ Вольтер - Простак краткое содержание
Простак - читать онлайн бесплатно ознакомительный отрывок
Интервал:
Закладка:
– Ми охрестимо його!
Простак відповів, що в Англії людям дозволяють жити, як їм хочеться. [17] Вольтер сприймав Англію як країну свободи, релігійної толерантності, англійські порядки протиставляв французьким («Філософські листи», 1734)
Він заявив, що пропозиція зовсім йому не подобається і що гуронські закони куди кращі за закони Нижньої Бретані; нарешті, сказав, що другого дня від'їжджає. Випорожнили його пляшку з барбадською горілкою, і всі пішли відпочивати.
Коли Простака відвели до його кімнати, м-ль де Керкабон і її подруга м-ль де Сент-Ів не могли втриматися, щоб не зазирнути в широку замкову щілину і не подивитися, як сплять гуронці. Вони побачили, що він скинув ковдру з ліжка на підлогу й спить у найкращій на світі позі.
Розділ другий
Гуронець, прозваний простаком, дізнається про своїх батьків
Простак своїм звичаєм прокинувсь ще на світанку на спів півня, якого в Англії й Гуронії називають «сурмачем дня». [18] Вислів Шекспіра з трагедії «Гамлет»
Був він не такий, як чесне товариство, ще вилежувалося марно на ліжках, аж поки сонце обійшло половину свого кола, що не могло ні спати, ні вставати, що втрачало стільки дорогоцінних годин у цьому середньому між життям і смертю стані й потім ще скаржилося, що життя надто коротке.
Він виходив уже дві чи три милі, забив уже штук із тридцять дичини, коли, повернувшися, зустрів пана пріора і його скромну сестру, що прогулювалися в нічних ковпаках по садку. Він подав їм усю свою здобич і, витягти з-за сорочки маленький талісман, що завжди носив на шиї, попросив узяти його на подяку за гостинність.
– Це все, що я маю найціннішого, – сказав він їм. – Мене запевняли, що я буду завжди щасливий, поки носитиму на шиї цю маленьку річ, і я даю її вам, щоб ви завжди були щасливі.
Пріор і панна всміхнулися, зворушені простосердечністю Простака. Подарунок той складався з двох досить погано зроблених маленьких портретів, зв'язаних заяложеним ремінцем.
М-ль де Керкабон запиталася в нього, чи є в Гуронії художники.
– Ні, – сказав він, – цю дивну річ дала мені моя годувальниця; чоловік її дістав це, перемігши й роздягнувши кількох канадських французів, з якими ми ворогували, от і все, що я про це знаю.
Пріор уважно розглядав ті портрети; він змінився на обличчі, схвилювався, руки затремтіли.
– В ім'я Божої Матері Гори! – вигукнув він. – Мені здається, що це обличчя мого брата капітана і його дружини.
Панна, зворушено поглянувши на них, вирішила так само; обох охопило здивування й радість, змішана з журбою; обоє зворушилися, обоє плакали, серця в них трепетали, вони кричали, видирали одне в одного портрети, кожен з них брав їх і віддавав разів двадцять на секунду. Вони пожирали очима портрети й гуронця; вони розпитували його одне по одному й обоє разом, у якому місці, коли, як опинилися ці мініатюри в руках його годувальниці; вони погоджувалися, вони вираховували час після капітанового від'їзду; вони згадували, що мали від нього звістку, коли він був поблизу гуронської країни, і що відтоді вони нічого ніколи не чули про нього.
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.
Примечания
1
Перше видання повісті побачило світ 1767 р. у Женеві, хоча місцем видання був Утрехт. Як і деякі інші свої повісті, Вольтер повість «Простак» своїм іменем не підписав, вказавши прізвище письменника-плебея, колишнього ченця Анрі Дюлорана (1718–1783), автора антиклерикальних поем, романів та нарисів, зокрема роману «Кумусь Матьє, або Зрадливості людського розуму» (1766). Під іменем Дюлорана повість того ж року перевидали в Парижі з назвою «Гурон, або Простак», і вона мала великий успіх 1767 р. Тоді ж офіційну заборону на повість наклала церковна цензура.
2
Панотець Кеснель – отець Кеснель Паск'є (1634–1719), французький богослов, один з найвидатніших теоретиків янсенізму
3
Святий Дунстан (925–988) – архієпископ Кентерберійський, зарахований до сану святих.
4
Сен-Мало – французький порт на узбережжі Бретані
5
Святий Авґустин (354–430) – християнський теолог і церковний діяч, родоначальник християнської філософи, історії, видатний представник західної патристики
6
Рабле – Франсуа Рабле (1495–1553) – французький письменник зрілого Відродження, ідеолог так званої «гуманістичної інтелігенції», яка опиралася на ідею абсолютної «освітньої» монархії 1532 р. з'являється його відомий роман «Гаргантюа», продовженням якого був «Пантагрюель». У цих романах стріли своєї сатири Рабле скеровує проти схоластичного виховання, правничої системи, надуживання в судах тощо. Політичний ідеал Рабле – «мудрий освічений гуманіст» – король Пантагрюель.
7
… до Ренської бухти – річка Ренс у Франції, впадає до Ла-Маншу.
8
Барбадська горілка – антильська горілка.
9
Гуронець – індіанець Північної Америки, гуронці заселяли Канаду до появи там французів.
10
Болінгброк (1678–1751) – англійський міністр, філософ-деіст, приятель Вольтера.
11
«Nihil admirare» (лат.) – «нічому не дивуватися» – вислів римського поета Горація.
12
Після скасування Нантського едикту багато французьких протестантів (гугенотів) покинули країну.
13
Усі ці слова справді гуронські. (Прим, авт.)
14
Превелебний панотець Саґар Теодат – католицький місіонер, який проповідував християнство серед гуронців, автор книги «Мандрівка країною гуронців» (1632) та словника гуронської мови.
15
Натяк на Вавилонську вежу і Вавилонське стовпотворіння (Буття, XI, 1–9)
16
Альґонкієць – представник групи індіанських племен Північної Америки, яка сусідить із ірокезами
17
Вольтер сприймав Англію як країну свободи, релігійної толерантності, англійські порядки протиставляв французьким («Філософські листи», 1734)
18
Вислів Шекспіра з трагедії «Гамлет»
Интервал:
Закладка: