Сергей Александров-Снегирь - Хай живе і процвітає Росія з Україною! Росіяни з українцями неподільні!
- Название:Хай живе і процвітає Росія з Україною! Росіяни з українцями неподільні!
- Автор:
- Жанр:
- Издательство:неизвестно
- Год:неизвестен
- ISBN:9785449001641
- Рейтинг:
- Избранное:Добавить в избранное
-
Отзывы:
-
Ваша оценка:
Сергей Александров-Снегирь - Хай живе і процвітає Росія з Україною! Росіяни з українцями неподільні! краткое содержание
Хай живе і процвітає Росія з Україною! Росіяни з українцями неподільні! - читать онлайн бесплатно ознакомительный отрывок
Интервал:
Закладка:
Зазвичай в ліфт застрибую весело.
Як каратист штовхаю двері ногою.
Плюю, шмаркаю прямо на підлогу місиво…
У моєму під'їзді ліфт, а значить мій!
На стінах финкою дряпаю:
«Тут Вася був». Внизу – автопортрет.
І про «Спартак» рідна – метафори,
Що краще клубу не було, і немає.
Спускаюся ніби в невагомості,
Танцюю брейк, і корпус мій висить.
Недопалок почав повівати з губи і мої порожнини
Смердючий дим від сигарет валить.
Однак бачу, що застрягла в повітрі
Ліфта поганого підла коробка.
Мені не фонтан сидіти ось в цьому кожусі!
Я весь напружився як пробка в пляшці.
Я закричав:
– Ох, пробка мені і кришка!
Швидше рятуйте! Сів в галошу я!
В капкан потрапив аки тупа мишка.
Гей, ти! Вахтерка нехороша!..
Вахтерки немає. Мати її саме так.
Я натискаю кнопки все підряд.
Бив у стінку так, що закурились кеди.
Клацання, динамік що-то кажуть:
– Один застрягла? Тама не паліть!
Твоя застряг – моя не винна!
Її прошу:
– Скоріше ліфтерів покличте!
Вона не чує, немов у вусі вата.
Минуло дві години, минуло три.
Я їй кричу:
– Ну, Бікса руда! Дивись!
Звідси вийду – натолкаю в рот
Таких сардельок, що не нюхав кіт!.
– Наші ліфтери на обід пішли.
– Ох, цей сервіс! Бик його колі!
Раптом кроки слонові чую через двері.
Майстри бідові! Я гасаю як звір.
– Гей, ви, добрі молодці! Вызвольте мене!
Вкляк в колодязі. Синій як синяк.
Чую голос п'яних опудал:
– Своїм криком ти задрючил!
Що ревеш-то як бізон?
Ліфт-то пороблено!
Виріж фінкою з трьох сторін,
Що «Динамо» чемпіон – отопрется знову.
Кішки шкребуть на серці.
Ножа в руці стискаю. Ех, «Динамо»! Вам салют!
Про «Спартак» перу.
Відчинилися двері і нате: знову на землі!
В житті в ліфті не їдьте, за «Спартак» вболіваючи!
1982
«Варенка»
Варені джинси – предмет поклоніння.
В шкірках плямистих – колір населення.
У глухомані й у столиці, немовлята в пелюшках
І дорослі особи хипуют в «варенках».
Сусіди забили корівку – в магазин завозять «варенку»!
Їхня донька у вареному костюмі
Смачніше булки з изюмом!
Один піонер молодий, неодружений
Варенку стягнув з піонерською вожатою.
Пахан і маханя забули про дитину.
Його воспитаньем займеться «колонка».
Тыщенка, дублянка, варенка…
З дівчиськом в салон «жигуленка»…
Варенку напялишь – ніштяк!
Всі дівки твої, чуєш чувак?!
В пральних машинах суцільні поломки
Ми на керосинках готуємо варенки.
Хай живуть тільки варені ганчірки!
В мішечок і з сіллю, круто і всмятку!
(В прикиді вареному піднесуться хлопці!)
На вулицях лунає голосно:
– Варенка, варенка, варенка!
Напевно, мода настане
На смажений ліфчик у сметані!
– Варенка, варенка, варенка!
Прекрасний подарунок дитині. Дівчина в вареному костюмi
Смачніше булки з изюмом!
1987
Багаті і бідні
Якщо ти багатий – ти завжди здоровий…
Якщо ж ти бідний – ти завжди хворий…
Бізнесу акули вільно розмножуютсься.
А мальків з планктоном вимирає пласт…
Гумова лялька
– У вас є дівчина?
– Лише надувна…
В океані бив китів владний, потужний шкіпер.
Грубим голосом китів паралізував.
Не тягнувся до знань і не знав про трипер.
Від його подиху обгорал штурвал.
Шкіпер брав із собою в рейс надувну ляльку,
Як закортить – він на ній запал свій розряджав.
Від садистських нахилів лялечка пожухла:
Він її за груди тискал, на гарпун садив.
Гумова лялька, гумовий пупок,
Для насолод великих – жінки шматок!
Прекрасне решенье статевих проблем!
Суцільна насолода… на кораблі!
Але дізнався екіпаж про таку любов.
Зав'язали кураж, в оргіях радіють.
Шкіпер вахту варто, а команда з нею…
І гума скрипить все сильніше, сильніше.
Багато плакав потім хворий шкіпер
І мочився з працею, як акула зол.
Від досади вийняв цвях: «Ось тобі за трипер!»
І зазнобе наскрізь грудей розпоров.
Гумова лялька, гумовий пупок.
Для насолод великих жінки був шматок!
Гумову ляльку він викинув за борт,
Нехай тепер акули їй роблять аборт.
1987
Грузинська мадонна
Брати! Кидайтеся на першу зустрічну!
Сійте рясно гаряче, млечное!
Пороться й шукати! Знайти і віддаватися!
Вах! Які жінки в окрузі!
Між ніг шикарна зірка!
Груди немов куполи! Пружні!
Мерщій люби! Не запізнися!
Так люблю затрахать бабу в дошку!
Щоб мій член в городки грав!
Пару раз даю їй в зуби соску!
Поточу в отворах «кинджал»!
Таз твій гітара-семиструнка!
Чути скрип спіралі зірки?
Як настрою з пружинним звуків – заграєш на мої лади!
«Дирижабль» в шорстке піхву
Вставив як у вушко голки!
Ну скажіть, чабани-товариші!
Ви з вівцею так легко впораєтеся?..
Ось з тобою ми злилися в екстазі!
Распашу зірку елдой як плугом!
Ніби лижник я пробігаю за кращою мазі!..
Тащиться!.. Дійшла моя подруга!..
Твою щілину шпигую колбасою,
Затиснувши в лещата гарячий спітнілий зад…
Ми з тобою працюємо з душею!..
У тебе… зірка!.. Ну просто скарб!..
Продуваємо маткові труби…
Кувыркайся матка в животі!..
Хлюпайте про член великі губи!..
Організм твій жіночий так хотів!..
Извергаюсь вогненним вулканом!.. Мало!..
Розпечена Лава тече!..
Вже від сперми мокро ковдру!..
Але мій член пульсує, еbет!..
Над зіркою член стоїть як тесляр…
Як рубанком клітор задеру…
В шийку матки тикається похотник…
В слизьку і теплу нору…
До потилиці закотила очі…
І кусаєш губи від напруження!..
Я дев'ятий раз спускаю… мастило!..
Ну, а ти мычишь:
– Серго!.. Мені мало!..
Ну, а набридне з зіркою гратися, в дупу я втулю хрін сталевий!.. У волохатих лапах звиватися
Ти не станеш подлою змією!..
Перервав кондомів я штук вісім…
І смерділо жженою гумою…
Читать дальшеИнтервал:
Закладка:
