Сергій Гальченко - Остап Вишня. Невеселе життя
- Название:Остап Вишня. Невеселе життя
- Автор:
- Жанр:
- Издательство:неизвестно
- Год:2020
- Город:Харків
- ISBN:978-966-03-8087-5, 978-966-03-9121-5
- Рейтинг:
- Избранное:Добавить в избранное
-
Отзывы:
-
Ваша оценка:
Сергій Гальченко - Остап Вишня. Невеселе життя краткое содержание
Основою праці стали документи слідчої справи за 1933–1934 роки та комплекс архівних матеріалів із двотомної справи-формуляра на Остапа Вишню, в якій зібрані донесення понад півсотні секретних агентів спецорганів за 1922–1955 роки. В процесі слідства, яке велося методами фізичного і психологічного натиску, Остап Вишня визнав «провину»: нібито він мав особисто вбити партійного лідера республіки П. П. Постишева, за що був покараний десятирічним ув’язненням у таборах особливого режиму.
У книзі в хронологічній послідовності подаються записи із унікального документа тієї епохи – табірного щоденника Остапа Вишні – та його листи із концтаборів, де довелося перебувати письменнику. Це своєрідні шедеври літературної творчості, часто наповнені не традиційним українським, а чорним гумором страждальця-гумориста.
Публікуються і деякі літературні твори Остапа Вишні, які викликали шквал вульгарно-соціологічної критики із звинуваченнями письменника у буржуазному націоналізмі й навіть у фашизмі, а також листи та спогади його рідних і тих людей, з якими гуморист сидів в одній камері чи перебував в одному концтаборі.
Ця книга, що творилася упродовж тридцяти років, є свідченням боротьби системи із митцями, найталановитіші з яких зазнавали репресій і знищення.
Остап Вишня. Невеселе життя - читать онлайн бесплатно ознакомительный отрывок
Интервал:
Закладка:
Дорожній, ну за цього я не хотів би писати, бо тов. Остапові буде нагода зустріти Кригу І. А. і він йому розкаже, і за Чепурного я вже писав, що це жулікі – бо удався в жуліка Гуревіча, що обдурив райком металістів з українською театральною майстернею в 100 тисяч, і кудись немнув.
Так чуєте, Вишенька, слухайте, бо коли Ви не вислухаєте, той чорт хай вас там забере, з будинком вашого «Слова».
Не-не неображайтеся, це я пошуткував, та й що казать – Ви мене розумієте одним словом, за Вами єдина допомога.
Я надсилав при цьому листі для Вашого використання матеріялів, а Ви не одмовте і зробіть як найспішніше, бо кожний день, кожний тиждень, для порятунку української культури, вартий дорогої ціни, в зв’язку із критичним катастрофічним станом.
Ну поки що, бувайте щасливі, чекаю Вашу хутку відповідь на адресу:
Сталіно – Донбас,
Вул. Артема Окрсоцзабеза буд. № 4
БЕРЕЗЮКУ Артемові.
Бувайте ще раз, стежу за вістями на ваш фельєтон.
24/III-30 р.
АДРЕСА КОНВЕРТА: Харків, ХП Будинок письменників «Слово» кв. 22
Остапові ВИШНЯ
Софиівський….. Запор. Окр… з 1.1V-30 р.
1 квітня 1930 р.
СЛУЖЕБНАЯ ЗАПИСКА.
Дорогий Павлуша!
Я тобі надіслав спішного листа, але ти до цього часу не відповідаєш, чи приїдеш до мене, чи ні.
Коли ти був в Запоріжжі, я не мав змоги приїхати, бо вже йшов посів. Зараз майже посів ранніх культур закінчили.
Бажано було б, коли приїхав зараз – цікаві справи з колективізації. Коли будеш їхати, захвати бумаги кальки, вона мені потрібна. Пиши.
Вітай дружину і всіх робітників.
Твій Федір.
АДРЕС КОНВЕРТА: Харків Вулиця Червоних Письменників Будинок «Слово» кв. 22
Остапу ВИШНІ.
З Полтави от
У.С.Р.Р. Наркомосвіта Український Державний Драматичний Театр
2 V-30 року. ім. Марії Заньковецької
Мистецький керівник
Засл. арт. Республіки Борис Васильович РОМАНИЦЬКИЙ
Дорогий Павло Михайлович.
Почувши від Мих. Абр., що ви маєте виїхати з Харкова й може статися не будете на наших виставах я «пал духом», аджеж Ваше до Заньківчан … відношення було для мене великою надією… Приїхати до Харкова і «так собі» «звичайно» почать вистави…
Ні, на мою тверду думку театр ім. Заньковецької мусить мати від харківських своїх гастролів певну користь і певні навіть організаційні висновки. Відома річ, що без організованої (біля нашого театру) громадської думки нам нічого (або надто мало) не пощастить…
Театр ім. Заньковецької своєю восьмирічною тяжкою працею заслужить на громадську допомогу, а також на те, аби вивести цей театр на ширший шлях. Ваша відсутність на наших виставах вирве з-під Заньківчанських ніг самий головний і міцний ґрунт громадської опінії… Отже і я, і всі мої товариші горяче прохаємо Вас, дорогий Павло Михайлович, будте хоч на перших кількох наших виставах, також прохаю напишіть Вашу думку, як краще організувати громадський огляд нашої праці. Я гадаю, що слід забронірувати кількість (скілько?) місць на вистави і надіслати їх до федерації письменників.
Пишу під час вистави, а тому не гнівайтесь за олівця.
Стомився так, що й сказати Вам не можу… Ну, нічого… держу хвіст бубликом.
І я і жена моя цілуємо вас і жену вашу, Павл[е] Миха[ли]чу, черкніть пару слів і заспокойте мене.
Всі вітають.
Зараз працюємо скаженно, закінчуємо останню прем’єру.
Ваш Б. Романицький.
АДРЕСА КОНВЕРТУ: Рекомендований. Харків ХII Будинок письменників
«Слово» кв. 22 ОСТАПОВІ ВИШНЯ.
п/ф. Софієвський завод на Запоріжжі
радгосп Запоріжець Ф. М. ГУБЕНКО
10. V-30 р.
Дорогий Павлуша.
Зі мною справа стоїть так. С переходом радгоспа в ДЕСК з одного боку поліпшення становища на місяці – залишили мене в Запоріжжі. Зараз думаю, що працюватиму тут. Начальства свого я ще не бачив, хоть і було в радгоспі – не хотілося вже помі…кувати, ну та це буде видно. Працювати дуже тяжко, землі ще не добавили, цілий день на …., а тут ще страшно болять ноги і кепська справа з очима, при електриці читати не можу, взагалі парень уже підтоптавсь. Думає виїхати до Харкова побувати у лікарів та все немає часу. Тобі повний смисл залишитись у мене, тому що решта радгоспів ДЕСКУ не мають ні помешкання, ні жратви. Ти заручись від Кудрі бумажкой на відпуск харчів – щоб зайво тут не балакати, а у нас мається все – і біле борошно, сало і масло. Я маю троє коней для власного роз’їзду, тому що завжди можу відвезти до станції, коли треба тобі куди поїхати та й заважати праці ніхто не буде, тому що мене цілий день немає дома. Будеш їхати – телеграфуй, коли можна привези мені жовті ботинки № такий як у тебе тілько пом’ якші . Захвати пороху та дробу.
Приїзді, чекаємо. Всі вітають, вітай родичів.
Цілую Федір.
НАЧ. ОКРВІД. ДПУ
м. Запоріжжя
75971 15/V-30
Разом с цим надсилаємо копію листа від Ф. М. ГУБЕНКО до Остапа Вишні /теж ГУБЕНКО/, можливо, що брат.
ВИШНЯ у нас лічиться на обліку Укр. к-р., за останні часи проявляє себе активно.
Просимо встановити і освітлювати Ф. М. ГУБЕНКО з політичного боку.
На випадок, коли О. ВИШНЯ приїде на деякий час до ГУБЕНКА, просимо забезпечити його освітлення там.
Про наслідки встановлення і освітлення просимо сповістити своєчасно.
ДОДАТОК: згадане.
П/ НАЧ. СВ ДПУ УСРР /КОЗЕЛЬСЬКИЙ/
НАЧ. 2 ВІДД. СВ [Підпис] /ДЖАВАХОВ/
[7] Цей памфлет вперше було опубліковано в жур. «Пролітфронт», Харків, 1930, ч. 4, стор. 254—309. Звідси без жодних змін взято його до нашого видання. ( Григорій Костюк. )
«Детермінація ідеології» лицаря панфутуристичної «морфології» надзвичайно балакучого (да обезсмертним і його ім’я) Ол. Полторацького, що з переляку (бувають і такі речі!) написав «монографію», але що ніяк не хоче прислухатись до голосу Кузьми Пруткова, себто до того афоризму із «Плодов раздумья», що приблизно так звучить: «если у тебя есть фонтан – заткни его, дай отдохнуть и фонтану».
(Моя розмова з тов. Европенком-Европацьким)[8] Европенко-Европацький – узагальнений Хвильовим образ прихильника «Новоїгенерації» за допомогою якого він провів свій критичний діялог з О. Полторацьким. Причиною до цього діялогу була публікація в «Новій ґенерації» чч. 1, 2, 3, 1930 року великоїстатті О. Полторацького про Остапа Вишню. Як ця поліційновикривальна стаття відбилася на долі Остапа Вишніпісля його арешту 1933 року, ми не знаємо. Але сам О. Полторацький вважав це своєю заслугою. Коли О. Вишню засудили до рострілу (який пізніше замінили на 10 років табору), то О. Полторацький не тільки не відчув гризоти сумління, а з почуття героїчного вчинку він зробив у пресітаку заяву: «…основного мені пощастило досягти – визначити вперше в українській радянській критиці антипролетарськість, бездарність і куркульську ідеологію «творчости» цього суб'єкта»… «Тепер я щасливий відзначити, що подібне уже сталося (це засуд О. Вишнідо розстрілу. — Г. К. ) і що моя стаття стає епітафією на смітникові, де поховано творчість О. Вишні» (Див.: Василь Стус . Відкритий лист до президії СПУ // «Сучасність, ч. 4, 1929, С. 75). ( Григорій Костюк. ).
«Футуристи походять від слова латинського futurus, тобто майбутній. Отже, це власне ще не є справжні письменники. Це письменники майбутні».
Читать дальшеИнтервал:
Закладка: