Юрий Фельштинский - ТРЕТЬЯ МИРОВАЯ: Битва за Украину

[Нерозбірливо говорять разом декілька людей.]

Литвин: Я таму цих партійних архівах зараз десь у 92-му році [слово нерозбірливо] по 55-й рік [слово нерозбірливо] і то же ні­кому не видать, тоже, знаєте, [декілька слів нерозбірливо]. Я читав по західній Україні матеріали, я просто не виходив би сутками, читав би там. І там про ці чекістскі операції ведеться [декілька слів нерозбірливо], там просто волосся стає дибки.

Марчук: Да, да.

Литвин: Як зачистки ці робили.

Кучма: Та я...

Литвин: [перебиває] І потім [декілька слів нерозбірливо] їх винищував. Це просто страшне. А найбільше цікавих матеріалів [декілька слів нерозбірливо] не читали, це обласні архіви. Бо всі ті партійні архіви треба було послати [декілька слів нерозбірливо], а там лежить таке. Там одні подвижники працюють. І коли вони бачать, шо в тебе таке відношення серйозне до архіву, вони тобі готові все..

Кучма: [перебиває] І підказати...

Литвин: І підказати. Да. Це кладезь...

Марчук: Взагалі, архіви наші ше не [слово нерозбірливо]. А в Москві які [декілька слів нерозбірливо] архіви української взагалі нашої біографії.

Плющ: Я там бував ще в Саянах в санаторії. Полковник міліції у відставці із Закарпаття Петро, зараз вилетіло прізвище, все життя після війни в міліції і так далі. Ну випили вже добре, він розказує, які зараз настали, які непорядки. Я кажу: «От харашо вам було робить, у вас тоді порядок». «Да ви шо!» Я кажу: «Ну як?» «Іван Степанович, я вам розказую, от я, допустім, начальник міліції, (а він у багатьох ра­йонах був начальник міліції). От я віжу — вот так — подозрітєльний чєловєк, руководитель он так нєпокорний, я собіраю матеріал. Насобирав-насобирав, пріхожу к пєрвому і осторожно докладиваю [голосно сміються], какая будєт реакція. Віжу, нормальная, я ему тогда виваліваю. Он говорит: «Знаєш что, давай нє так. Ти завтра приходь, я його приглашу, я заберу білєт, а ти наручніки одінеш». І всьо [всі голосно сміються]. Так-от, я йому тоді кажу: «Йоб же твою, тода значить, так ти считаєш, шо це порядно? Як тобі не це, як тобі не ето?» Шо ви думаєте, перегортаємо [слово нерозбірливо] і очнулися і от чуло моє серце. А ви знаєте, як я туди попав? Кажу: «Як?» «От, — говорить, — нас було два сина у батька. В 44-му році заходять позно ввечері ночью, кажуть: «Давай старшого!» «Куди?»«Давай старшого» Батько там, мати в плач. Вони кажуть откритим текстом: «Хочеш по-харошому, давай одного, а одного тобі оставимо. Не хочеш, будеш вознікать, зараз обох заберем» Каже: «Мати плаче, батько взяв два сірники, один зламав, по головочкам вировняв і каже: «Оце котрий витягне, той і піде». І я витягнув розламаний — і оце я так очутився в міліції». Оце він тут же казав про порядок і тут же розказав...

Марчук: [перебиває, декілька слів нерозбірливо], а потім друга хвиля, коли [декілька слів нерозбірливо], це в 30-ті роки, а потім в 40-і роки. Спецінспекція приїзжала і... читаєш, дивишся, йо, дійсно, розстріляні за те, шо розстрілювали невинних. І написано все так, ніби сьогоднішній документ. Виявлєни там серьйозниє нарушенія соцзаконності, злоупотрєблєнія та-та-та. А потім через три-чотири роки і цих розстріляли або посадили.

Плющ: [декілька слів нерозбірливо] делегати з’їзду, коли Сталіна провалили і йому перший прийшов, хто доложив результати голосування, то він спокойно сказав, каже, шо, оказивается, вони там глупий чєловєк, главноє в виборах нє то как голосуют, а главноє, как счітают. І тут же його набрав, другі результати оголосили, но зато всі знали, як голосувать. І він для того, шоб не було свідків, всіх полностю унічтожив, всіх, хто були делегатами з’їзду. Полностью, вот сістєма работала.

Марчук: А знаєте, як [декілька слів нерозбірливо], ше я був при­сутній. Не могли ніде знайти в архівах матеріали по цих польських офіцерах розстріляних. Не було ніде в КДБ, ніде. Перерили по всьому Радянському Союзу, коли вже поляки поставили, і випадково це наші українські хлопці [декілька слів нерозбірливо] знайшли в архівах конвойних військ. Думали, шо в КДБ, перевернули все, думали, шо десь хтось заховав, а потім архіви МВС, і знайшли в конвойних військах.

[Чути як всі раптом піднімаються і виходять.]

Запис розмови Леоніда Кучми з Юрієм Кравченком

10 липня 2000 р.

Кравченко: Там все заказные. Кулік туди співає.

Кучма: Суркіс і Медведчук платять, канешно. Величезні гроші.

Кравченко: Та там же у них гроші великі.

Кучма: Там їх треба...

Кравченко: Нє, ми матеріали собираємо.

Кучма: ...Нада їх.

Кравченко: Ми матеріали собираємо. Буде час «Ч» — ми їх...

Кучма: Ми не можемо їм віддавати всю Україну.

Кравченко: Саме страшне те, що вони за... з тим «Яблоком», з Бродським, а в тих вже є регіональні отдєлєнія, а в регіональних отдєлєніях — фінансисти. Банкири і держателі засобів масової інформації. А це така сітка. Ви знаєте, якщо дати команду, щоб в один день почали лупити по комусь, то це... коли регіональна преса починає підгавкувати...

Кучма: Я вже казав, як Бродський пиздяче в «Киевских Ведомостях»...

Кравченко: Да так Бродський на третій поверх тепер...

Кучма: ...Меня вместе... да...

Кравченко: На третий поверх приходить, проглядає кожен номер і дає відповідні вказівки. До цього часу він газету лишив за Бродським, так нехай вони не розповідають. Леонід Данилович, значить, по енергосистемам. Порушено вісім кримінальних справ відносно тих областей, які перевіряються. Значить, по нашим оцінкам ними не сплачено в бюджет десь більше 400 міліонів гривень. По різним обласним енерго — різні суми пішли в офшорні зони. Зараз справи порушені. По частині — люди...

Кучма: В основном Сурківська команда.

Кравченко: В основном. Процентов...

Кучма: Мне останній...

Кравченко: Девяносто.

Кучма: З уряду дав. Його приватні компанії по розрахункам грошима виглядають найгірше.

Кравченко: На нього єсть. Я на вас направив доповідну, так по енергосістемам, я вас… скажу. Дійсно так... які йдуть проплати. Наприклад, забирають Укренерго 96,1 міліон гривен, Прикарпатенерго — 72 міліони гривен — ето 68%. Фактично, дві третіх йшло в карман и потом вони прокручувались через офшорні зони и уходили ці гроші, так що тут, ну побачимо, як воно буде, розвиток подій. Но слідство запущене, и у вас є відповідна інформація записана, що ми по цьому робимо.

Запис розмови Леоніда Кучми з Юрієм Кравченком

[без дати]

Кравченко: Добрий день.

Кучма: Здраствуй, Юрій Федорович. Благополучно з’іздив, га?

Кравченко: Леонид Данилович, надо показать цім ідіотам на вертолете...

Кучма: Куди, куди?