Анатолий Железный - Происхождение русско-украинского двуязычия на Украине

skarb

казна, клад

441.

скарга

skarga

жалоба

442.

скористатися

skorystac

воспользоваться

443.

скроня

skron

висок

444.

скубати

skubac

щипать

445.

смак

smak

вкус

446.

смарагд

smaragd

изумруд

447.

смерека

smereka

елка

448.

смуток

smutek

печаль, кручина

449.

сніданок

snidanie

завтрак

450.

спис

spisa

копье

451.

сповідь

spowiedz

исповедь

452.

сподіватися

spodziewc sie

надеяться

453.

спритний

sprytny

бойкий

454.

сприяти

spizyjac

способствовать

455.

спростувати

sprostowac

опровергнуть

456.

спротив

sprzeciw

сопротивление

457.

спіж

spiz

бронза

458.

стайня

stajnia

конюшня

459.

стискати

scieskac

сжимать

460.

стілець

stolec

стул

461.

страва

strawa

еда, пища, блюдо

462.

страйк

strajk

забастовка

463.

сумління

sumienie

совесть

464.

сурма

surma

труба (сигнальная)

465.

сходинка

shodek

ступенька

466.

так

tak

да

467.

тесля

ciesla

плотник

468.

торба

torba

сума, котомка

469.

тортури

tortury

пытки, истязания

470.

тримати

trzymac

держать

471.

труна

trumna

гроб

472.

тутешній

tutejszy

местный, здешний

473.

увага

uwaga

внимание

474.

ув'язнення

uwiezenie

заключение (в тюрьму)

475.

угода

ugoda

соглашение

476.

угорі

ugory

вверху

477.

умова

umowa

договор

478.

уникати

unikac

избегать

479.

урода

uroda

красота

480.

фарба

farba

краска

481.

фіранка

fieranka

занавеска

482.

фортеця

forteca

крепость

483.

фурман

furman

возница

484.

хвилина

chwila

минута

485.

хвіртка

furtka

калитка

486.

хвороба

choroba

болезнь

487.

хилити

chylic

наклонять

488.

хіба

chyba

разве

489.

хорт

chart

борзая

490.

цвинтар

cwentarz

кладбище

491.

цегла

cegla

кирпич

492.

цибуля

cebula

лук (овощ)

493.

цілковито

calkowicie

всецело

494.

цукерка

cukierek

конфета

495.

чапля

czapla

цапля

496.

чарівник

czarownik

колдун

497.

час

czas

время

498.

частка

czastka

доля

499.

чекати

czekac

ждать

500.

червень

czerwiec

июнь

501.

червоний

czerwony

красный

502.

черевик

trzewik

башмак

503.

чи

czy

или

504.

чинний

czynny

действующий (напр. закон)

505.

чому

czemu

почему

506.

чуприна

czupryna

шевелюра

507.

шаль

szal

бешенство, безумие

508.

шибениця

szubienica

виселица

509.

шибка

szyba

оконное стекло

510.

шинок

szynk

кабак

511.

шкапа

szkapa

кляча

512.

шкіра

szkora

кожа

513.

шкода

szkoda

вред

514.

шлюб

slub

брак (женитьба)

515.

шляхетний

szlachetny

благородный

516.

шмагати

smagac

хлестать

517.

щохвилини

co chwyla

ежеминутно

518.

шпиталь

szpital

больница

519.

штука

sztuka

искусство

520.

штучний

sztuczny

искусственный

521.

шукати

szukac

искать

522.

щупак

szczupak

щука

523.

щур

szczur

крыса

524.

як

jak

как

525.

який

jaki

какой

526.

якийсь

jakis

какой-то

527.

якість

jakosc

качество

528.

якось

jakos

как-то (однажды)

24 березня 1918 р.

Центральна рада ухвалила:

1. Всякого роду написи, вивіски тощо на торговельно-промислових, банкових та подібних закладах і конторах повинні писатися державною українською мовою, крім інших мов (коли б такими мовами ті написи були написані); при тім написи українською мовою мають бути на основній частині всього напису, на чільнім місці.

2. Ця постанова має силу і до всякого роду виробів, виготовлених на території Республіки, які мають етикетки, написи.

3. По всіх торговельно-промислових, банкових і т. п. закладах і конторах, які зобов'язані давати публічні справоздання, мовою в діловодстві має бути державна українська.

4. Губерніальні, повітові і міські комісари чи заміняючі їх установи та особи мають видати обов'язкові, на підставі цього закону, постанови, даючи на виконання означеного в § 1 термін до 2–3 тижнів, на виконання означеного в § 2, 3 — до 3 місяців, і караючи невиконання цих постанов в перший раз штрафом в 1 тис. руб., а при неоплатності — арештом до 2 місяців, в 2-м разі — штрафом 3 тис. руб. з заміною при неоплатності арештом до 3 місяців.

Нова Рада.-1918.-24 березня.

15 лютого 1919 р.

з дня 15 лютого 1919 р. про уживання мови у внутрішнім і внішнім урядованню державних властей і урядів, публічних інституцій і державних підприємств на Західній області Української Народної Республіки.

Українська Національна Рада постановила:

§ 1. Державною мовою на Західній області Української Народної Республіки є мова українська.

§ 2. Цю мову вживають у внутрішнім і внішнім урядованню всі державні воасті і уряди, публічні інституції і державні підприємства.

§ 3. Законно признаним національним меншостям полишається свободу уживання як усно так і в письмах їх матірної мови в урядових зносинах з державними властями і урядами, публічними інституціями і державними підприємствами.

§ 4. Закон цей обов'язує з днем його оповіщення.

За Виділ Української Національної Ради:

Д-р Горбачевський, в.р., Д-р Петрушевич, в.р.

1 серпня 1923 р.

… За короткий час існування Радвлади на Україні, незважаючи на відтягнення всіх сил культурного фронту, зроблено вже багато в справі розвитку української культури, в царині школи та книжки. Але ця робота не могла усунути нерівності культур, що витворилася внаслідок вікового утиску.

Через те найближчим завданням уряду мусить бути усунення цієї нерівності в царині національної культури.

Те ж саме завдання диктує Радянській владі ще й потреба зміцнення тісної спілки робітників і селян і ще більше пристосування державного апарату до потреб, до побуту й до мови українського народу. Для цього треба збільшити українізацію всього державного апарату.

Залишаючи й на майбутнє обов'язковість для службовців знання російської мови, що є засобом взаємин з найбільшою національною меншістю на Україні й з народами всієї Спілки, зокрема з російським народом, і вважаючи, що в сучасних умовах російська мова перестала бути засобом пригнічення в руках привілейованих класів, і навпаки, є засобом прилучення української культури до високорозвиненої, що має світове значення — російської культури, робітничо-селянський уряд України визнає за потрібне все ж таки протягом найближчого часу зосередити увагу держави на поширення знання української мови. Формальна рівність, що визнавалася до цього часу між двома найбільш поширеними на Україні мовами — українською та російською — недостатня. Внаслідок відносного слабого розвитку української школи й української культури взагалі, внаслідок відсутності потрібних підручників для навчання, відсутності підготовленого до певної міри персоналу — життя, як ми бачимо на досвіді, приводить до фактичної переваги російської мови.