Олег Устiнов - Історико-краєзнавчий проект Нива Трудова. 1926—2016

У селі залишилися старі і діти, жінки замінили чоловіків на робочих місцях, допомагали їм діти. Дуже важкі для села роки. Пішли на фронт 43 жителі: 27 – загинули на різних фронтах, 16 – повернулися з високими нагородами.

Коли німці вступили в село, то були розквартировані по хатах. Щодня людей, що могли тримати лопату в руках, чекала вантажівка, яка відвозила їх на укріплення, що готувались на лінії фронту Широке – Інгулець. Боїв у селі не було, за виключенням 4—5 лютого 1944 р., коли відбувалось звільнення села. Німці встановили новий порядок у селі, окупанти все робили для того, щоб зламати опір населення, вели облік населення: грабували його, відбирали речі і продукти, обкладали непосильними податками, насильно заставляли працювати на загарбників, забирали молодих на роботи у Німеччину. Так тривало більше двох років.

Наше село Нива Трудова звільняла 5 лютого 1944 р. 34-а гвардійська стрілкова дивізія під керівництвом генерал-майора Власика Матвія Андрійовича. В цьому бою за наше село загинуло 5 чоловік: капітан Малов Явтух Іванович, рядові Міхальцев Марк Якович, Шевченко Яків Якович, Скубицький Петро Терентійович, Фоменко Пантелій Іванович. Перший пам’ятник стояв біля старенької семирічної школи під старою грушею. На тумбі з маленькою зірочкою було написано: «Тут поховані воїни, що полягли за визволення села Нива Трудова». Учні доглядали братську могилу, клали квіти. В 1967 році на честь 50-річчя Великого Жовтня в селі було збудовано новий будинок культури з кінозалом, пам’ятник невідомому солдату, закладено великий парк. Сюди ж було перенесено останки загиблих воїнів. Це було мальовниче місце на центральній алеї парку. Щороку тут проходили урочисті мітинги на честь пам’яті загиблих воїнів. Пам’ятник мав форму обеліска Вічної Слави, вгорі якого була постать солдата-захисника. Школярі вивчали історію села, рідного краю. Часто в школі виступали ветерани війни. З’явилось ще одне добре діло – почали збирати матеріали, експонати для майбутнього музею історії., побуту, культури села. І ось в 1984 році, на честь 40 – річчя Великої Перемоги було відкрито музей, а поруч з ним було побудовано Меморіальний комплекс пам’яті. Велику допомогу надали харківські та дніпропетровські архітектори та будівельники. В селі було велике свято. Під почесною вартою військових було перенесено останки воїнів – визволителів.

На старих фотографіях ви бачите обличчя воїнів, які приймали участь у визволенні села Нива Трудова Апостолівського району Дніпропетровської області від німецько-фашистських загарбників. Це вони принесли мешканцям нашого села свободу від окупації.

Перший пам’ятник воїнам, які визволяли село Нива Трудова від окупації. Він був розташований в парку, в центі населеного пункту. З роками, прах загиблих воїнів було урочисто пернесено до нового меморіального комплексу. На уростих заходах був писутній Герой Радянського Союзу Агафонов Яков Михайлович, віська якого звільняли наше село.

На фото передовики виробництва: Свинаренко О. О., Семениза М. А., Стеценко Василь, Яновський І. О.

Державу було зруйновано війною. Не було машин, тракторів, коней, корів, овець, свиней. Почали займатися вирощуванням овочів, заклали виноградники, сади. При відступі німці зірвали свої склади, дві конюшні, клуб, магазин, жилий будинок на вісім сімей. За післявоєнний період в селі Нива Трудова було збудовано: 2 свинарника, 2 чотирьохрядних корівника (на 300 голів), один двохрядний корівник, телятник, комору, зерносховище, гараж для автомашин, молочний пункт, 2 кормокухні, магазин, приміщення сільської бібліотеки, медпункт, дитячі ясла, пологовий будинок, де завідувала Лобуренко Софія Устимівна, будинок культури, тракторну майстерню, побудовано мостову дорогу в селі, 71 житловий будинок. Капіталовкладення по господарству в порівнянні з 1953 роком зросло в 5,5 рази. Полегшено працю тваринників. У колгоспі імені Димитрова застосовано автоматичне доїння корів, механізовано вичистку гною, роздрібнення кормів і кормороздачу. Праця свинарок була полегшена підвісною дорогою для роздачі кормів, встановлено кормозапарник, кормозмішувач.

Сільська Рада, партійна організація і правління колгоспу постійно піклуються про благоустрій села. Село має дві основні зони – господарську і житлову. В центрі села – приміщення сільради й контори колгоспу, школа, клуб, магазини, парк, Меморіальний комплекс.

На центральних вулицях комсомольці посадили декоративні і фруктові дерева, впорядкували сквер й квітники, обладнали стадіон і спортивні майданчики.

Був збудований механізований тік колгоспу ім. Димитрова для прийому з поля зерна і його очистки. Зерно з поля приймалось на тік, а потім подавалось на очисні машини і механізовано подавалось в бункер, звідти легко навантажувалось на машини. Всю цю роботу виконував 1 кваліфікований чоловік.

Відомим винахідником і раціоналізатором був колгоспник Яновський Іван Захарович. Механізатор-комбайнер Івченко Григорій Ілліч вніс рацпропозицію і застосував її в дію зернових комбайнів, переобладнавши їх. Вони тепер ще й чистили листя, обмолочували початки кукурудзи, а також винайшов і виготовив кормозмішувач для свиней.

Працівники ферми. 1958 рік.

Подружжя Снітко. Нива Трудова, 1956 рік

За період славного десятиріччя (1953—1963 р.р.) значно зріс автотракторний парк колгоспу. Тоді налічувалось 19 автомобілів, 33 трактори, багато іншої с/г техніки.

У селі було створено культурно-освітні заклади. На 1 січня 1963 року в селі був клуб на 100 чоловік, сільська та шкільна бібліотека, приклубні та пришкільні гуртки художньої самодіяльності, хоровий, танцювальний, драматичний, фізико-математичний, рукодільний гуртки, радіоаматорський, фотогурток. Вони брали участь в районному огляді художньої самодіяльності.