Владимир Владко - Сивий Капiтан (на украинском языке)
- Название:Сивий Капiтан (на украинском языке)
- Автор:
- Жанр:
- Издательство:неизвестно
- Год:неизвестен
- ISBN:нет данных
- Рейтинг:
- Избранное:Добавить в избранное
-
Отзывы:
-
Ваша оценка:
Владимир Владко - Сивий Капiтан (на украинском языке) краткое содержание
Сивий Капiтан (на украинском языке) - читать онлайн бесплатно полную версию (весь текст целиком)
Интервал:
Закладка:
- Ви що ж, пане начальник полiцiї, гадали, що досить скласти бучну доповiдь, отакий красномовний звiт про вашi надзвичайнi успiхи - i кiнець справi, га?.. Мовляв, раз-два, i є ордени та премiї i вам, i вашому розрекламованому особливо уповноваженому? Е нi, всiм тим ви могли задурити голови якимось йолопам з канцелярiї каудiльйо, - слава йому! - а не менi. Я вас наскрiзь бачу! Менi балаканини не треба! В мене ще тодi, зразу, як ви надiслали пишний рапорт, виникли пiдозри: надто вже гладко все це у вас вийшло. Але я промовчав, бо вирiшив перевiрити. I перевiрив! Добре перевiрив, як бачите! Де ваш "Люцифер", який, за звiтом, має лежати, розтрощений глибинними бомбами, на днi озера, га? Може, вiн цiлком розчинився у водi, наче грудка цукру, га? Може, його так пошкоджено, що вiд нього нiчогiсiнько не залишилося, самий порох, непомiтний у водi? Га? Та вiдповiдайте, хай вас чорт вiзьме! Де були вашi очi? Нездари! Знову випустили Сивого Капiтана, дали йому вислизнути крiзь пальцi?
Начальник полiцiї розгублено розвiв коротенькими товстими ручками: що вiн мiг вiдповiсти?
- Вiдповiдайте, коли вас питають! - гримiв мiнiстр.
- Ваше превосходительство... адже в моїй доповiдi все було саме так, як рапортував менi особливо уповноважений... якщо це не пiдтверджується, то винен вiн... за обдурювання мене, як його начальника... - спробував вiдвести вбiк удари Карло Кабан ерос. Мiгель Хуанес похолов: весь час вiн з острахом чекав такого ходу свого пiдступного шефа!..
На щастя, генерал Альдумеро да Хуранiто навiть не звернув уваги на цей хiд. Вiн з новою силою накинувся на начальника полiцiї:
- Киньте базiкати, шановний пане! Ви вiдповiдаєте передi мною i перед каудiльйо! А хто там вiдповiдає перед вами, менi байдуже. Де докази загибелi "Люцифера", я вас питаю? Де?
Раптом Мiгель Хуанес стрепенувся: адже є, є такi докази! Тiльки - чи ж може вiн втрутитися в розмову двох таких високопоставлених осiб, як мiнiстр внутрiшнiх справ i його власний шеф?.. Зрештою, Карло Кабанерос, очевидно, теж згадав про це одночасно з своїм особливо уповноваженим, бо схопився за ту згадку, як за рятiвну соломинку:
- А колесо, ваше превосходительство? Колесо, що його вибух глибинної бомби вiдiрвав од "Люцифера" i викинув на поверхню? Хiба ж то не доказ, ваше превосходительство?
Проте мiнiстр тiльки вiдмахнувся вiд нього, як вiд настирливої мухи, що дратує своїм дзижчанням:
- Та замовкнiть ви з вашим колесом! Я чув уже про нього, чув! Я вас питаю - де "Люцифер", а ви менi торочите про якесь там колесо. Хiба ви не розумiєте, що наробили всiєю тiєю бучею про знищення Сивого Капiтана i його "Люцифера"? Га? Всi певнi, що з Сивим Капiтаном справу закiнчено: i газети, i населення... i сам каудiльйо,- слава йому! Чуєте, сам каудiльйо! Чи уявляєте ви собi, що це значить? Вiн, улюблений наш каудiльйо, - слава йому! - наказав нагородити вас обох орденами i грошима! А за що? За чистiсiньку липу, га? I що буде потiм? Ви подумали про це? А незабаром знову появиться той "Люцифер", Сивий Капiтан, щоб вiн луснув i провалився крiзь землю; проголосить знов якусь зухвалу промову... що тодi буде, га? Що зробить зi мною каудiльйо? I що я тодi зроблю з вами? О, вiд вас пороху не залишиться, будьте певнi! Ви обдурили самого каудiльйо! Сивий Капiтан знов вислизнув з ваших рук! Це ясно як день. "Енергiйна державна полiцiя на чолi з її начальником"!.. "Особливо уповноважений полiцiї"... Бучнi назви - i бiльше нiчого... Ви - мотлох, дрантя, ось ви хто, панове!
Обидва - i начальник полiцiї, i його особливо уповноважений - давно вже не сидiли в крiслах. Вони стояли, виструнчившись перед столом грiзного мiнiстра, й безпорадно клiпали очима. Все пропало, всi надiї, всi блискучi перспективи, якими вони тiшилися всього пiвгодини тому... З прославлених державних дiячiв, з переможцiв Карло Кабанерос i Мiгель Хуанес раптом перетворилися на малесеньких агентiв, яких безжалiсно розносить грiзне начальство. Та коли б справа обмежувалася тiльки цим! Але обидва добре розумiли, що повисли над самiсiнькою прiрвою. Якщо "Люцифер" справдi з'явиться десь знову, тодi... тодi навiть страшно уявити собi, що станеться з ними.
I все ж таки... "Люцифер" нiкуди не випливав з озера! Вiн поринув тодi у воду i не з'являвся бiльше на поверхнi. Все озеро було як на долонi. Мiгель Хаунес мiг поклястися в цьому! А коли б "Люцифер" виринув, то його чекали заздалегiдь наведенi гармати. Хiба ж можна бути передбачливiшим, ще бiльше врахувати всi можливостi?..
Та всi цi докази нiчого не давали. Генерал Альдумеро да Хуранiто лютував i лаявся, пропускаючи повз вуха безпораднi пояснення, якими намагався виправдатися червоний, наче той буряк, начальник полiцiї. Нарештi мiнiстр закричав на весь голос:
- Досить! Досить дитячих розмов i виправдань! Я знаю тiльки одне: "Люцифер" не мiг розчинитись у водi. Ви не виправдали державного довiр'я. I тому тепер я мушу виправляти вашi помилки, братися сам до дiла. Ну, тiльки спробуйте наплутати щось! Ось мiй перший наказ. Посилити нагляд за озером: ваш "Люцифер" ховається десь там поблизу. Далi. Не знiмати гарматних батарей. Бiльше того: розставити новi замаскованi артилерiйськi пости по всiх навколишнiх шляхах. I де б не з'явився цей клятий "Люцифер" - негайно його розстрiляти! Нiяких переговорiв iз Сивим Капiтаном! Досить, уже набалакались! I щоб ви, панове, з цього часу не говорили газетним репортерам жодного слова. Хай газети вважають, що й справдi з Сивим Капiтаном покiнчено!.. А коли вiн з'явиться, тодi - зразу! - i мiнiстр зробив виразний жест, наче прихлопнув щось на столi. - Розумiєте? Майте на увазi: або нова поява Сивого Капiтана буде його останньою появою, або це буде вашим останнiм завданням. Здається, я досить ясно висловився, панове?
Начальник полiцiї i його особливо уповноважений покiрно мовчали, схиливши голови. Або - або... третього виходу перед ними не лишалося.
- Отже, я бiльше вас не затримую, панове. На все добре. Голос мiнiстра звучав уже знов так само сухо й безбарвно, як i на початку розмови. Генерал Франческо Альдумеро да Хуранiто, права рука всевладного каудiльйо, лише дуже зрiдка дозволяв собi виявляти якiсь почуття чи емоцiї, якщо взагалi вони в нього були. I тепер на розгублених, незграбно задкуючих Карло Кабанероса i Мiгеля Хуанеса знову холодно дивилося застигле жовте обличчя зловiсного черепа, що ховався в глибокiй тiнi, яку вiдкидав глухий абажур настiльної лампи.
Коли ж вiдвiдувачi вийшли, мiнiстр натиснув кнопку електричного дзвiнка. Таким самим безбарвним голосом людини, яка на вагу золота цiнить кожне своє слово, вiн наказав ад'ютантовi:
- Домовтеся з мiнiстром оборони про негайне секретне розпорядження усiм збройним силам армiї i флоту: де б не з'явився "Люцифер", розстрiляти його без нiяких переговорiв.
Стежачи неуважним поглядом за стрункою постаттю ад'ютанта, який беззвучно виходив з кабiнету, генерал Альду-меро да Хуранiто пробурмотiв:
Читать дальшеИнтервал:
Закладка: