Право - КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

15. Діяння кваліфікуються за ч. 2 ст. 213 КК за умови, що судимість особи за злочин, передбачений цією статтею, не була погашена чи знята в передбаченому законом порядку. Про поняття судимості, погашення та зняття її див. статті 88-91 КК і коментар до них.

16. Порушення законодавства, що регулює здійснення операцій з металобрухтом, може бути кваліфіковане, як адміністративне правопорушення, за ст. 16410 КпАП, якщо це не є злочином.

Стаття 214. Порушення правил здачі дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння

Ухилення від передбачених законом обов’язкової здачі на афінаж або обов’язкового продажу видобутих із надр, отриманих із вторинної сировини, піднятих чи знайдених дорогоцінних металів чи дорогоцінного каміння, якщо це діяння вчинене у великому розмірі, а також ухилення від обов’язкової здачі на афінаж або для обов’язкового продажу скуплених дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, ювелірних чи побутових виробів з них або лому таких виробів, —

карається штрафом від трьохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років.

Примітка. Порушення правил здачі дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння визнається здійсненим у великому розмірі, якщо вартість вказаних у цій статті предметів, не зданих або не проданих, перевищує п’ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

1. Порушення правил здачі дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння є злочином, який посягає на валютні відносини у частині забезпечення формування та використання Державного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, призначеного для забезпечення державних виробничих, наукових, соціально-культурних та інших потреб, що фінансуються з державного бюджету. До складу Державного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, зокрема, входять золотий запас України, який складається з афінованого золота в зливках, є державною власністю і становить частину державних золотовалютних резервів України, оперативний резерв золота, що є резервом для забезпечення невідкладних потреб національної економіки тощо.

2. Предметом злочину, передбаченого ст. 214 КК, є: дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння у великому розмірі, які: 1) видобуті із надр; 2) отримані із вторинної сировини; 3) підняті; 4) знайдені; скуплені: 1) дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння; 2) ювелірні вироби із цих металів і каміння; 3) побутові вироби з них; 3) лом ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння.

Дорогоцінні метали — це золото, срібло, платина і метали платинової групи (паладій, іридій, родій, осмій, рутеній) у будь-якому вигляді та стані (сировина, сплави, напівфабрикати, промислові продукти, хімічні сполуки, вироби, відходи, брухт тощо) (ст. 1 Закону України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» від 18 листопада 1997 р. № 637/97-ВР (ВВР. - 1998. - № 9. - Ст. 34).

Під дорогоцінним камінням слід розуміти природні та штучні (синтетичні) мінерали в сировині, необробленому та обробленому вигляді (виробах): а) першого порядку — алмаз, рубін, сапфір синій, смарагд, олександрит; б) другого порядку — демантоїд, евклаз, жадеїт (імперіал), сапфір рожевий та жовтий, опал благородний чорний, шпінель благородна; в) третього порядку — аквамарин, берил, кордієрит, опал благородний білий та вогняний, танзаніт, топаз рожевий, турмалін, хризоберил, хризоліт, цаворіт, циркон, шпінель; г) четвертого порядку — адуляр, аксиніт, альмандин, аметист, ге-соніт, гросуляр, данбурит, діоптаз, кварц димчастий, кварц рожевий, кліно-гуміт, кришталь гірський, кунцит, моріон, піроп, родоліт, скаполіт, спесар-тин, сподумен, топаз блакитний, винний та безколірний, фенакіт, феро-ортоклаз, хризопраз, хромдіопсид, цитрин (ст. 1 Закону України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними»).

Не є предметом злочину, передбаченого ст. 214 КК, напівдорогоцінне каміння, зокрема бірюза, малахіт, лазурит, чароїт, агат та інше каміння, яке віднесено до напівдорогоцінного ст. 1 Закону України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними».

Видобутими із надр визнаються дорогоцінні метали, вилучені з надр усіма можливими способами, а також дорогоцінне каміння, вилучене з гірських порід усіма можливими способами.

Отриманими із вторинної сировини вважаються дорогоцінні метали, вилучені із відходів гірничо-збагачувального або металургійного виробництва (хвости збагачення, відвали, шлаки, шлами, недогарки), а також одержані під час вторинної переробки обладнання, механізмів тощо усіма можливими способами.

Підняті та знайдені дорогоцінні метали та дорогоцінне каміння — це золоті самородки або дорогоцінне каміння, знайдені в надрах чи на поверхні під час видобування дорогоцінних металів чи дорогоцінного каміння.

Видобуті із надр, отримані із вторинної сировини, а також підняті та знайдені дорогоцінні метали й дорогоцінне каміння визнаються предметом злочину, передбаченого ст. 204 КК, лише за умови їх великого розміру, який згідно з приміткою до цієї статті має місце у випадках, коли їх вартість перевищує п’ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Скупленими є дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, ювелірні чи побутові вироби із них та лом цих виробів, куплені у фізичних осіб суб’єктами господарської діяльності (юридичними або фізичними особами), які на підставі відповідної ліцензії здійснюють їх закупівлю у населення. Вартість скуплених дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, ювелірних чи побутових виробів із них та лому цих виробів на кваліфікацію злочину за ст. 204 КК не впливає.

3. Об’єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 214 КК, характеризується бездіяльністю у виді:

1) ухилення від передбаченої законом обов’язкової здачі на афінаж видобутих із надр, отриманих із вторинної сировини, піднятих чи знайдених дорогоцінних металів, якщо це діяння вчинене у великому розмірі, або скуплених дорогоцінних металів, ювелірних чи побутових виробів з них або лому таких виробів;

2) ухилення від передбаченої законом обов’язкової здачі для обов’язкового продажу видобутих із надр, отриманих із вторинної сировини, піднятих чи знайдених дорогоцінних металів чи дорогоцінного каміння, якщо це діяння вчинене у великому розмірі, або скуплених дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, ювелірних чи побутових виробів з них або лому таких виробів.