Право - КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

2. Ті самі діяння, вчинені особою, раніше судимою за обман покупців чи замовників, —

караються штрафом від ста до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Примітка. Обманом покупців та замовників у значних розмірах слід вважати обман, що спричинив громадянинові матеріальну шкоду в сумі, що перевищує три неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

1. Об’єктом цього злочину є суспільні відносини у сфері реалізації товарів та надання послуг суб’єктами господарської діяльності. Додатковий об’єкт — власність покупців та замовників.

2. Предметом злочину можуть бути товари (наприклад, при обважуванні) або гроші (наприклад, при обраховуванні).

3. Об’єктивну сторону цього злочину характеризують: 1) діяння — обман покупців або замовників під час реалізації товарів або надання послуг;

2) наслідок — матеріальна шкода громадянинові в сумі, що перевищує три неоподатковувані мінімуми доходів громадян; 3) причинний зв’язок між діянням та наслідком.

4. Обмірювання як спосіб учинення цього злочину характеризується тим, що особа вводить в оману покупця чи замовника щодо виміру, зокрема, довжини, площі чи об’єму, внаслідок чого при обчисленні оплати товарів чи послуг враховуються завищені результати виміру. При обважуванні аналогічний обман стосується виміру ваги.

Обмірювання та обважування під час реалізації товарів призводить до того, що покупці одержують їх у меншій, чим оплачено, кількості вимірних одиниць, тобто менше за довжиною, площею, об’ємом, вагою тощо. Обманний вимір можливий як під час безпосередньої реалізації товарів, так і під час їх попереднього фасування. Обмірювання та обважування під час надання послуг, зокрема, може полягати в обмані щодо виміру наданих послуг (наприклад, тривалості телефонних переговорів), отриманих від замовника предметів тощо.

5. Обраховування характеризується тим, що особа вводить в оману покупця чи замовника щодо розрахунку вартості товарів, послуг, використаних матеріалів або щодо кількості одиниць товарів, які реалізуються, або щодо суми грошей, які приймаються чи видаються під час оплати товарів чи послуг.

6. Під іншим обманом покупців та замовників слід розуміти продаж фальсифікованих товарів (наприклад, розбавлених водою молока чи пива; предметів, в яких окремі частини (деталі) замінені на більш зношені) або неповного комплекту товарів, передача одного предмета під виглядом іншого, продаж товарів нижчого сорту за ціною вищого, стягування плати за послуги, що надаються безкоштовно (наприклад, за ремонт виробу під час гарантійного строку), перевищення встановлених цін на товари чи послуги, приписку робіт, що не виконувались, тощо.

7. Обман покупців та замовників може бути вчинено як одним способом, так і кількома способами одночасно, що не впливає на кваліфікацію злочину. У випадках, коли особа підробила офіційний документ, печатку, штамп чи бланк і використала його для обману покупців чи замовників, а також коли вона використала офіційний документ, печатку, штамп чи бланк, підроблений іншою особою, потрібна додаткова кваліфікація за статтями 358 чи 366 КК. Якщо особа спочатку виготовила або переробила фальсифіковані вимірювальні прилади чи інструменти з метою їх використання і згодом використала для обману покупців та замовників, вчинене кваліфікується за сукупністю злочинів, передбачених статтями 226 та 225 КК. У цих випадках слід відрізняти виготовлення або переробку фальсифікованих вимірювальних приладів чи інструментів від неправильних дій при використанні нефальсифікованого приладу, які можуть призводити до недостовірних результатів вимірювання (див. коментар до ст. 226 КК).

8. Загальною ознакою обману в цьому складі злочину є те, що особа умисно повідомляє потерпілому неправдиві відомості або приховує певні обставини з метою ввести його в оману або продовжити стан обману щодо тих дій, якими завдається матеріальна шкода. Внаслідок цього потерпілий, перебуваючи в стані обману, сам більше передає або менше одержує грошей чи іншого майна. Реалізація товарів та надання послуг за завищеними цінами за дійсною згодою на це покупця чи замовника або шляхом примушування його до такої оплати не містить складу цього злочину, однак за наявності підстав можуть кваліфікуватися, зокрема, за статтями 189, 354 чи 368 КК.

9. Обман покупців та замовників під час реалізації товарів або надання послуг означає, що це діяння вчинене за наявності цивільно-правових відносин між особою та покупцем чи замовником щодо реалізації товарів чи надання послуг. Якщо особа укладала угоду щодо реалізації товарів чи надання послуг без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались угодою, і отримала майно за умови виконання якого-небудь зобов’язання, яке не збиралась виконувати, а в дійсності уже в момент заволодіння чужим майном мала намір його привласнити, вчинене належить кваліфікувати як шахрайство (ст. 190 КК).

10. Для кваліфікації обману покупців та замовників не має значення місце його вчинення. Цей злочин може вчинятися на підприємствах торгівлі, комунального господарства, громадського харчування, побутового обслуговування населення, на ринках та в інших місцях.

11. Покупцями і замовниками в значенні ст. 225 КК є тільки окремі громадяни. Обман представників підприємств, установ або організацій кваліфікується як шахрайство (ст. 190 КК).

12. Під обманом покупців та замовників у значних розмірах слід розуміти, згідно з приміткою до ст. 225 КК, такий обман, який фактично спричинив матеріальну шкоду громадянинові в сумі, що перевищує три неоподатковувані мінімуми доходів громадян. Така шкода завдається одному громадянинові шляхом учинення одного діяння або двох чи більше діянь, які є проявом єдиного продовжуваного злочину. В останніх випадках обов’язковою ознакою є наявність єдиного злочинного наміру, який об’єднує декілька тотожних діянь, наприклад, завищення ваги різних товарів, які окремо зважуються і разом продаються одному громадянинові. Тотожність діянь означає, що кожне з них є обманом покупця чи замовника, способи їх вчинення можуть бути однаковими або різними. Про поняття єдиного продовжуваного злочину див. також ст. 32 КК та коментар до неї.

13. Злочин вважається закінченим з моменту, коли матеріальна шкода в сумі, що перевищує три неоподатковувані мінімуми доходів громадян, була фактично завдана покупцеві або замовникові. Як правило, це момент закінчення розрахунків за товари чи послуги, наприклад, коли продавець вже одержав гроші в названій вище сумі від покупця. Можлива відповідальність за замах на цей злочин (кваліфікується за відповідною частиною статей 15 та 225 КК), коли його не було доведено до кінця з причин, що не залежали від волі особи, наприклад, коли зазначена сума вказана в документі, що був переданий замовнику з пропозицією оплати через касу підприємства, проте письмовий обман був виявлений замовником відразу або після внесення в касу суми, що не перевищує трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.