Право - КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

7. Порядок випуску (емісії) цінних паперів та державної реєстрації емісії встановлений законами України: «Про цінні папери і фондову біржу» від 18 червня 1991 р., «Про господарські товариства» від 19 вересня 1991 р. (ВВР. — 1991. — № 49. — Ст. 682), «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» від ЗО жовтня 1996 р., «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» від 10 грудня 1997 р., «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» від 15 березня 2001 р. та іншими нормативними актами, зокрема «Положенням про порядок реєстрації випуску акцій відкритих акціонерних товариств і облігацій підприємств», затвердженим наказом ДКЦПФР від 20 вересня 1996 р. № 210 (у редакції від 9 лютого 2001 р.) (ОВУ. - 2001. - № 22. - Ст. 1019); «Положенням про порядок реєстрації випуску акції корпоративного інвестиційного фонду з метою здійснення спільного інвестування при їх розміщенні шляхом прилюдної пропозиції», затвердженим рішенням ДКЦПФР від 8 січня 2002 р. № 7 (ОВУ. — 2002. — № 5. — Ст. 214); «Положенням про порядок реєстрації випуску інвестиційних сертифікатів пайового інвестиційного фонду при їх розміщенні шляхом прилюдної пропозиції», затвердженим рішенням ДКЦПФР від 8 січня 2002 р. № 10 (ОВУ. - 2002. - № 5. - Ст. 217); «Положенням про порядок розміщення, обігу та викупу цінних паперів інституту спільного інвестування», затвердженим рішенням ДКЦПФР від 9 січня 2003 р. № 3 (ОВУ. - 2003. - № 6. - Ст. 270).

8. При вирішенні питання, які дії входять в об’єктивну сторону цього складу злочину, та визначенні моменту закінчення злочину слід враховувати таке. Фактично випуск (емісія) як сукупність дій включає в себе як дії, вчинені до державної реєстрації (наприклад, прийняття емітентом рішення про випуск цінних паперів), так і ті, що вчинені після такої реєстрації (реєстрацій). В об’єктивну сторону цього складу злочину входять тільки ті дії, які особа має право вчиняти лише після державної реєстрації. Моментом закінчення злочину слід визнавати укладання цивільно-правового договору хоча 6 одним із інвесторів про відчуження йому хоча б однієї одиниці цінних паперів (наприклад, підписка на акції без реєстрації інформації про їх випуск) або передачу інвестору хоча б одного примірника цінних паперів (наприклад, за наявності державної реєстрації інформації про випуск особа передає сертифікат акції без реєстрації самого випуску акцій або перераховує хоча б один примірник без-документарних цінних паперів на рахунок інвестора). Саме опублікування особою інформації про випуск цінних паперів без державної реєстрації може кваліфікуватись як замах на вчинення цього злочину.

9. Суб’єктивна сторона злочину за ч. 1 ст. 223 КК — прямий умисел. Мотив і мета можуть бути різними, на кваліфікацію цього злочину не впливають, але можуть враховуватися при призначенні покарання.

10. Суб’єктом злочину за ч. 1 ст. 223 КК може бути громадянин або службова особа суб’єкта господарської діяльності, які досягли 16-річного віку. Громадянин може вчинити цей злочин, зокрема, коли він є засновником акціонерного товариства і здійснює підписку на акції без державної реєстрації інформації про випуск цих акцій (ст. 26 Закону України «Про господарські товариства» від 19 вересня 1991 р.). Про поняття «службова особа» див. примітку та коментар до ст. 364 КК.

11. Предмет злочину за ч. 2 ст. 223 КК — документи, що подаються для реєстрації емісії цінних паперів.

Тут ідеться про ті документи, що відповідно до законодавства про цінні папери обов’язково подаються в ДКЦПФР для реєстрації: а) випуску цінних паперів, б) інформації про випуск (емісію), в) проспекту емісії, г) звіту про наслідки розміщення цінних паперів. Для різних актів реєстрації цінних паперів передбачені самостійні переліки цих документів. Предметом цього злочину також є документи, які обов’язково подаються для реєстрації змін до інформації про випуск цінних паперів (проспекту емісії).

Поняттям цінних паперів, на відміну від ч. 1 цієї статті, охоплюються як ті цінні папери, що випускаються у формі їх відкритого розміщення, так і в інших формах, наприклад розподілу всіх акцій між засновниками закритого акціонерного товариства. У зв’язку з цим слід враховувати, що проспект емісії цінних паперів може підлягати обов’язковій реєстрації в ДКЦПФР у всіх випадках, а не лише при їх відкритому розміщенні. Наприклад, така вимога стосується цінних паперів інститутів спільного інвестування (ст. 39 Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» від 15 березня 2001 р.).

12. Переліки документів, що обов’язково подаються в ДКЦПФР для реєстрації емісії цінних паперів, передбачають нормативні акти, що названі в коментарі до ч. 1 цієї статті (п. 7), а також, зокрема, такі рішення ДКЦПФР: «Положення про порядок реєстрації випуску акцій та інформації про емісію акцій відкритих акціонерних товариств, які створюються шляхом заснування органом, уповноваженим управляти об’єктами державної власності, та холдингових компаній, що створюються в процесі корпоратизації та приватизації», затверджене рішенням від 15 лютого 1998 р. № 25 (ОВУ. — 1999. — № 10. — Ст. 401); «Положення про порядок реєстрації випуску акцій під час реорганізації товариств», затверджене рішенням від ЗО грудня 1998 р. № 221 (ОВУ. - 1999. - № 10. - Ст. 398); «Положення про порядок реєстрації випуску акцій акціонерного товариства при збільшенні статутного фонду у зв’язку з індексацією основних фондів», затверджене рішенням від 17 березня 2000 р. № 25 (ОВУ. - 2000. - № 13. - Ст. 551);

«Положення про порядок реєстрації випуску акцій відкритих акціонерних товариств, створених із державних підприємств у процесі приватизації та корпоратизації», затверджене рішенням від 26 квітня 2000 р. № 39 (ОВУ. — 2000. — № 18. — Ст. 758); «Положення про порядок реєстрації випуску акцій акціонерного товариства при зміні номінальної вартості та кількості акцій без зміни розміру статутного фонду», затверджене рішенням від 14 вересня 2000 р. № 125 (ОВУ. - 2000. - № 40. - Ст. 1720); «Положення про порядок збільшення (зменшення) розміру статутного фонду акціонерного товариства», затверджене рішенням від 8 квітня 1998 р. № 44 у редакції від 16 жовтня 2000 р. № 158 (ОВУ. - 2000. - № 44. - Ст. 1900); «Порядок реєстрації випуску акцій акціонерними товариствами, які створені в процесі приватизації (корпоратизації) і 100 відсотків акцій яких належать державі, при зміні форми випуску», затверджений рішенням від 27 грудня 2000 р. № 244 (ОВУ. — 2001. — № 4. — Ст. 168); «Положення про порядок реєстрації випуску акцій корпоративного (венчурного, недиверсифіковано-го) інвестиційного фонду з метою здійснення спільного інвестування при їх приватному розміщенні», затверджене рішенням від 8 січня 2002 р. № 8 (ОВУ. — 2002. — № 5. — Ст. 215); «Положення про порядок реєстрації випуску інвестиційних сертифікатів пайового (венчурного, недиверсифікова-ного) інвестиційного фонду при їх приватному розміщенні», затверджене рішенням від 8 січня 2002 р. № 9 (ОВУ. - 2002. - № 5. - Ст. 216); рішення «Щодо реєстрації випуску акцій відкритих акціонерних товариств, створених у процесі приватизації державних, орендних підприємств і підприємств із змішаною формою власності» від 18 березня 2002 р. № 102 (ОВУ. — 2002. — № 16. — Ст. 883); «Положення про порядок реєстрації випуску акцій закритих акціонерних товариств», затверджене рішенням від 11 червня 2002 р. № 167 (ОВУ. - 2002. - № 29. - Ст. 1393); «Положення про порядок реєстрації акцій та облігацій іноземних емітентів в Україні», затверджене рішенням від 20 листопада 1997 р. № 42 (Урядовий кур’єр. — 1998. - 7 лютого. - № 25-26).