Право - КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

Обов’язкова реєстрація певних видів цінних паперів повинна передбачатися законом. Здійснюється така реєстрація уповноваженими особами Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку або її територіальними органами (далі — ДКЦПФР), які потім вносять відповідні відомості до Загального реєстру випуску цінних паперів, а також контролюють випуск та обіг цінних паперів. За одним номером реєструється один випуск — певна сукупність цінних паперів одного емітента, що можуть мати різні умови емісії, але надають однакові права. У статті 223 КК йдеться саме про такі цінні папери.

Предметом цього злочину можуть бути лише недержавні цінні папери, емітентами яких є суб’єкти господарювання або громадяни, які від свого імені випускають цінні папери і зобов’язуються виконувати обов’язки, що випливають з умов їх випуску.

Предметом цього злочину, зокрема, можуть бути акції, облігації підприємств та інвестиційні сертифікати. Обов’язковість їх реєстрації передбачена законами України «Про цінні папери і фондову біржу» від 18 червня 1991 р. та «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» від 15 березня 2001 р. (ВВР. - 2001. - № 21. - Ст. 103).

Акція — цінний папір без установленого строку обігу, що засвідчує дольо-ву участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним, дає право його власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства.

Облігація — цінний папір, що засвідчує внесення його власником грошових коштів і підтверджує зобов’язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного паперу в передбачений у ньому строк із виплатою фіксованого відсотка (якщо інше не передбачено умовами випуску). Цільові облігації випускаються під зазначені в них товари (послуги).

Інвестиційний сертифікат — цінний папір, який випускається компанією з управління активами пайового інвестиційного фонду та засвідчує право власності інвестора на частку в пайовому інвестиційному фонді.

3. Об’єктивна сторона злочину за ч. 1 ст. 223 КК — це випуск (емісія) цінних паперів у формі їх відкритого розміщення без реєстрації емісії у встановленому законом порядку.

4. Випуск (емісія) цінних паперів — це дії з первинного розміщення цінних паперів, тобто відчуження цінних паперів первинним власникам шляхом укладання цивільно-правових договорів. Наприклад, здійснення підписки на акції, продаж облігацій або інвестиційних сертифікатів. Терміни «випуск» та «емісія» у цій статті є синонімами. У такий спосіб законодавець наголошує, що йдеться про випуск як певні дії емітента, а не як сукупність цінних паперів одного емітента з одним державним реєстраційним номером та однаковими правами (у законодавстві про цінні папери використані обидва ці значення).

Під відкритим розміщенням слід розуміти відчуження цінних паперів юридичним чи фізичним особам, коло яких заздалегідь не визначене. Для такого розміщення характерним є використання прилюдної пропозиції, тобто повідомлення про відкритий продаж цінних паперів, зроблене у засобах масової інформації або іншим чином та звернене до невизначеної кількості осіб.

5. Випуск (емісія) цінних паперів може здійснюватися безпосередньо емітентом або за його дорученням торговцем цінними паперами (ст. 26 Закону України «Про цінні папери і фондову біржу») чи компанією з управління активами (Закон України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)»). Форма паперів, які розміщуються, може бути документарною і бездокументарною. Випуск цінних паперів (іменних або на пред’явника) у документарній формі передбачає виготовлення сертифікатів. Сертифікат — бланк цінного паперу, який видається власнику цінного паперу (цінних паперів) і містить визначені законодавством реквізити та назву виду цінного паперу (акція, облігація тощо) або найменування «сертифікат акцій (облігацій тощо)» і засвідчує право власності на цінний папір (цінні папери). Випуск цінних паперів у без-документарній формі здійснюється шляхом відкриття рахунків у системі електронного обігу цінних паперів та облікового запису на них, який є підтвердженням права власності на цінний папір. Згідно із законом виписка з рахунку у цінних паперах не може бути предметом угод, що тягнуть за собою перехід права власності на цінні папери, а самі рахунки у цінних паперах можуть вести зберігачі та депозитарії цінних паперів (Закон України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» від 10 грудня 1997 р. (ВВР. — 1998. — № 15. — Ст. 67).

6. У законодавстві про цінні папери передбачені різні види їх державної реєстрації у ДКЦПФР: а) випуск, б) інформація про випуск (емісію), в) проспект емісії, г) звіт про наслідки розміщення. Залежно від виду цінних паперів ці види реєстрації певним чином поєднуються, а сам порядок реєстрації має особливості, які значимі для кваліфікації злочину, передбаченого ст. 223 КК.

У всіх випадках відкритого розміщення цінних паперів обов’язковою є реєстрація не тільки випуску, а й самої інформації про випуск (проспекту емісії). Для одних видів цінних паперів ці види реєстрації здійснюються одночасно (на підставі однієї заяви емітента), для інших — у певній послідовності (емітент подає окремі заяви в різний час). Зокрема, передбачена одночасна реєстрація: а) інформації про випуск та випуску облігацій підприємств; б) проспекту емісії та випуску акцій корпоративного інвестиційного фонду; в) проспекту емісії та випуску інвестиційних сертифікатів пайового інвестиційного фонду. У випадках емісії акцій відкритих акціонерних товариств у різний час у такій послідовності реєструються: а) інформація про випуск акцій, б) звіт про наслідки підписки на акції, в) випуск акцій.

Якщо порядок випуску (емісії) певних цінних паперів передбачає декілька державних реєстрацій, то для об’єктивної сторони злочину, передбаченого ч. 1 ст. 223 КК, достатньо вчинення відповідних дій за відсутності хоча б однієї з них. Цей висновок базується на законодавстві про цінні папери, згідно з яким саме право особи на випуск (емісію) цінних паперів виникає з моменту відповідної обов’язкової державної реєстрації, а якщо таких реєстрацій декілька, то з кожною з них пов’язане виникнення права особи на вчинення певних дій у процедурі випуску (емісії) цінних паперів. В останніх випадках при кваліфікації злочину слід звертати увагу на те, з якою саме обов’язковою державною реєстрацією в законодавстві пов’язане право особи вчинити певні дії та чи виникло або не виникло таке право. Наприклад, можливі ситуації, коли при емісії акцій відкритого акціонерного товариства після реєстрації інформації про їх випуск (емісію) не відбулося реєстрації звіту про підписку на акції, а відразу був зареєстрований сам випуск. Якщо особа в такій ситуації укладає угоду на виготовлення бланків сертифікатів акцій та передає виготовлені сертифікати акцій інвестору, це не може кваліфікуватися за ч. 1 ст. 223 КК, тому що право на такі дії законом пов’язане саме з реєстрацією випуску, а не звіту про підписку на акції.