Право - КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

6) заволодіння майном за ч. 2 ст. 191 КК вчиняється тільки з корисливих мотивів, тоді як при службовому зловживанні не виключається наявність й інших спонукань, зазначених у ст. 364 КК.

Стаття 365. Перевищення влади або службових повноважень

1. Перевищення влади або службових повноважень, тобто умисне вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй прав чи повноважень, якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, —

карається виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк від двох до п’яти років, із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

2. Перевищення влади або службових повноважень, якщо воно супроводжувалося насильством, застосуванням зброї або болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, —

карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили тяжкі наслідки, —

караються позбавленням волі на строк від семи до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

1. Об’єктивна сторона перевищення влади або службових повноважень (далі — перевищення службових повноважень) припускає тільки активну поведінку винного — дію. Шляхом бездіяльності цей злочин вчинений бути не може. Дії службової особи при перевищенні службових повноважень характеризуються тим, що завжди: 1) обумовлені службовим становищем винного; 2) пов’язані з реалізацією його службових повноважень щодо потерпілого; 3) явно виходять за межі тих прав та повноважень, які надані особі за посадою або у зв’язку зі здійсненням службових обов’язків; 4) заподіюють істотну шкоду чи тяжкі наслідки; 5) перебувають у причинному зв’язку з цими наслідками. При вчиненні винним дій, які не обумовлені його службовим становищем та не пов’язані з реалізацією службових повноважень щодо потерпілого, вчинене особою діяння належить кваліфікувати не за ст. 365 КК, а за статтями КК, які передбачають відповідальність за злочини проти особи, власності, громадського порядку тощо ( Рішення… — 2002. - С. 106-108).

2. Перевищення службових повноважень визнається злочином перш за все з огляду на те, що хоча службова особа і здійснює ті чи інші службові дії, однак ці дії не тільки не входять до її компетенції, але і явно виходять за межі наданих винному повноважень. Саме у цьому полягає принципова відмінність злочину, передбаченого ст. 365 КК, від службового зловживання (ст. 364 КК), за яким діяння хоча й суперечить інтересам служби, однак вчиняється у межах наданих службовій особі повноважень. Тому злочинне використання службовою особою свого службового становища у межах наданих їй повноважень не може кваліфікуватися за ст. 363 КК і тягне за собою відповідальність за інші службові злочини (службове зловживання, службове підроблення, недбалість тощо).

3. Характер та обсяг повноважень, а також порядок їх реалізації визначаються службовою компетенцією особи, яка закріплена у різних законах, статутах, положеннях, інструкціях, наказах, правилах та інших нормативних актах. Тому для вирішення питання про те, чи виходять вчинені службовою особою в даній обстановці дії за межі тих прав і повноважень, які надані їй за службою, необхідно з’ясувати, яким нормативним актом вони регулюються і які саме положення цього акта були порушені діями винного у конкретному випадку. Однак, якщо службова особа явно перевищує свої службові повноваження у стані крайньої необхідності, то відповідальність за ст. 365 КК виключається, якщо дотримані вимоги ст. 39 КК (див. коментар до ст. 39 КК). Питання про відповідальність службової особи, яка перевищує свої службові повноваження в силу наказу або розпорядження, які були отримані від вищестоящої службової особи, вирішується з урахуванням вимог, що містяться у ст. 41 КК (див. коментар до ст. 41 КК).

4. Конкретні дії службової особи, яка перевищує свої службові повноваження, можуть бути різноманітними. Однак всі вони можуть бути зведені до кількох, найбільш характерних для цього злочину форм (способів) їх здійснення і являють собою вчинення службовою особою дій, які: а) входять до компетенції будь-якої іншої (але не цієї) службової особи; б) хоча й могли бути вчинені цією службовою особою, але лише за наявності особливих і відсутніх у даному випадку обставин (в особливих випадках, за особливих умов, в особливій обстановці, з особливого дозволу та в особливому порядку); в) вчинені одноосібне, тоді як могли бути вчинені тільки колегіально; г) ніхто не може дозволити і на вчинення яких жодна службова особа та за жодних обставин не уповноважена.

5. Перевищення службових повноважень за ч. 1 ст. 365 КК визнається закінченим злочином при заподіянні наслідків у вигляді істотної шкоди правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним, громадським інтересам або інтересам юридичних осіб. Відсутність таких наслідків свідчить або про вчинення службового проступку, або про готування чи замах на злочин, передбачений ч. 1 ст. 365 КК (див. пункти 4, 6—12, 16 коментарю до Розділу XVII).

6. З суб’єктивної сторони перевищення службових повноважень характеризується умисною або змішаною формою вини. Вказівка закону (ч. 1 ст. 365 КК) на явний вихід за межі прав чи повноважень означає, що службова особа усвідомлює очевидність та безперечність такого виходу і, отже, діє з прямим умислом. Щодо наслідків вчинених дій можлива будь-яка форма вини — як умисна, так і необережна. У цілому злочин, передбачений ст. 365 КК, є умисним. Мотиви та цілі вчинення таких дій можуть бути різними і на кваліфікацію злочину не впливають.

7. За частиною 2 ст. 365 КК відповідальність настає за умови, якщо перевищення службових повноважень супроводжувалося: а) насильством;

б) застосуванням зброї; в) болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями. Отже, відповідальність за ч. 2 ст. 365 КК настає за умови, якщо злочин, по-перше, містить всі ознаки перевищення службових повноважень (вчинення активних дій, які явно виходять за межі повноважень службової особи та заподіюють істотну шкоду) і, по-друге, вчиняється або певним способом (насильство чи болісні і такі, що ображають гідність потерпілого, дії), або за допомогою певних знарядь — зброї.

8. Насильство при перевищенні службових повноважень може бути як фізичним, так і психічним. Фізичне насильство полягає в незаконному позбавленні волі, завданні удару, побоїв, легких чи середньої тяжкості тілесних ушкоджень, вчиненні дій, що мають характер мордування (ч. 2 ст. 126 КК) або катувань (ч. 1 ст. 127 КК), а психічне насильство — у створенні реальної погрози застосування насильницьких дій щодо потерпілого чи його близьких.