Франсуа-Мари Аруэ Вольтер - Задіґ, або Талан
- Название:Задіґ, або Талан
- Автор:
- Жанр:
- Издательство:неизвестно
- Год:2011
- Город:Харків
- ISBN:978-966-03-5284-1
- Рейтинг:
- Избранное:Добавить в избранное
-
Отзывы:
-
Ваша оценка:
Франсуа-Мари Аруэ Вольтер - Задіґ, або Талан краткое содержание
Задіґ, або Талан - читать онлайн бесплатно ознакомительный отрывок
Интервал:
Закладка:
Отже, вона взяла бритву, пішла на чоловікову могилу, зросила її своїми слізьми й підійшла, щоб одрізати носа Задіґові, що лежав витягнувшися в труні. Задіґ підвівся, однією рукою тримаючи носа, а другою відводячи бритву.
– Пані, – мовив він, – не сваріть так молоду Козру: намір одрізати мені носа вартий наміру одвернути струмок.
Розділ третій
Собака й кінь
Задіґ переконався, що, як і написано в книзі Зенд-Авесті, [22] Книга Зенд-Авесті – переклад-коментування середньоперською мовою книг «Авести».
перший місяць шлюбу є медовий, а другий полинний. Трохи згодом він був змушений розлучитися з Азорою, з якою надто важко стало жити, і шукав собі щастя, вивчаючи природу.
– Нема нікого щасливішого, – говорив він, – як філософ, що читає цю велику книгу, яку Бог розкрив перед нашими очима. Істини, які він відкриває, належать йому – він живить і виховує свою душу, він живе спокійно, не боїться нікого з людей, і його ніжна дружина не прийде одрізати йому носа.
Повний цих думок, він заховався в одному сільському будиночку на березі Євфрату. Там він не працював над тим, щоб лічити, скільки дюймів води падає за одну секунду під арку мосту, [23] Натяк на псевдонаукові досліди французького ученого Піто, який 1732 р надрукував доповідь на подібну тему
чи на скільки кубічних ліній випало більше дощу в місяці миші, ніж у місяці барана. [24] … в місяць миші…у місяці барана – назви місяців у китайсько-маньчжурському календарі.
Він не мріяв про те, щоб виробляти шовк з павутиння, [25] Натяк на дослідження Б. де Сент-Ілера «Роздуми про науку» (1710).
ні порцеляни з розбитих пляшок; [26] Вольтер кепкує із вченого Р. А. де Реомюра (1683–1767), який неодноразово подавав Академії наук свій проект виготовлення порцеляни із скла.
але вивчав передовсім властивості тварин і рослин і швидко набув прозірливості, яка відкривала йому тисячі відмінностей там, де інші бачили тільки одноманітність.
Одного дня, прогулюючись біля невеличкого гайка, він побачив, що до нього біжить євнух цариці, а за ним ще кілька служок з палацу. Ніби запаморочені, люди бігали, немов шукаючи щось загублене й дуже цінне.
– Юначе, – сказав йому перший євнух, – чи ви не бачили собаку цариці?
Задіґ відповів скромно:
– Це сука, а не собака.
– Маєте рацію, – обізвався перший євнух.
– Це дуже маленька болонка, – додав Задіґ, – вона недавно привела цуценят, вона трохи шкутильгає на передню ліву ногу й має дуже довгі вуха.
– То ви її бачили? – спитав захеканий перший євнух.
– Hi, – відповів Задіґ, – я її ніколи не бачив, і я ніколи не знав, що в цариці є сука.
Саме о тій порі, через дивну примху долі, найкращий кінь королівської стайні вирвався з конюхових рук на вавилонській рівнині. Оберєгермейстер й інші офіцери, так само стурбовані, бігали за ним, як перший євнух за сукою. Першим звернувся до Задіґа оберєгермейстер і спитав, чи не бачив він королівського коня.
– Це кінь, – відповів Задіґ, – що найкраще йде чвалом, він п'ять футів заввишки, копита в нього дуже малі, хвіст три з половиною фути завдовжки, шишки на його вудилах із золота на двадцять три карати, підкови його зі срібла одинадцятої проби.
– Якою дорогою подався він? Де він? – поспитав оберєгермейстер.
– Я його не бачив, – відповів Задіґ, – і не чув ніколи про нього.
Оберєгермейстер і перший євнух не сумнівалися, що це Задіґ украв королівського коня й королевину суку. Вони звеліли одвести його перед збори великого Дестергаму, [27] Великий Дестергам (детергам, дефтердар) – титул головного скарбника у Персії і Туреччині.
які присудили покарати його батогами й заслати до кінця днів до Сибіру. Та тільки-но ухвалили вирок, як знайшли коня й собаку. Судді опинилися перед сумною потребою переробити свою постанову; але вони присудили Задіґові сплатити чотириста унцій золота за те, що говорив, ніби не бачив того, що бачив. Спочатку мусив він сплатити цей штраф, а потім Задіґові дозволили захищати свою справу на нараді великого Дестергаму.
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.
Примечания
1
Ухвала – така жартівлива ухвала, яка пародіювала схвалення книг докторами теології, вперше з'явилася у виданні «Задіґа» 1748 р. і далі повторювалася в усіх прижиттєвих виданнях повісті, окрім видання 1775 p., в якому Вольтер зняв «Ухвалу».
2
…каді-лешкер… – Каді-ель-аскер – суддя в мусульманських країнах, який охороняє закони релігії і держави.
3
Сааді Мусліхіддин (1184–1291) – перський поет, дуже популярний в Європі у часи Вольтера. Перший французький переклад Сааді з'явився 1634 р.
4
Султанша Шераа – сучасники Вольтера вважали, що під іменем Шераа письменник вивів маркізу де Помпадур (1721–1764), фаворитку Людовіка XV.
5
Місяць коня – місяць східного календаря, що відповідає нашому травневі.
6
Рік гиджри – рік переселення, або втечі Магомета з Мекки до Медіни (622), який став першим роком нового мусульманського літочислення.
7
… стародавнім халдейським письмом – старохалдейська мова Древнього Вавилона.
8
Улуг-бек (1394–1449) – узбецький астроном і математик, правитель Самарканда; у творі «Досвід про звичаї» Вольтер змальовує його освіченим монархом.
9
«Тисяча й одна ніч» – добірка арабських казок, почала виходити французькою мовою 1704 р.
10
«Тисяча й один день» – добірка дуже популярних у Франції казок, яку французький орієнталіст Петі де ля Круа видавав у 1710–1712 рр. як переклад із перської. Насправді це була стилізація, в якій де ля Круа лише використав мотиви і сюжети різних східних казок – перських, арабських і турецьких.
11
Талестрида – міфічна цариця амазонок, яка, за переказами, бажала народити сина від Александра Македонського
12
Іскандер (Скандер) – так на Сході називали Александра Македонського
13
Цариця Савська – легендарна правителька арабського племені, яке населяло територію сучасного Йємену Згадується в багатьох стародавніх джерелах, зокрема і в Старому Заповіті.
Читать дальшеИнтервал:
Закладка: