Тарас Шевченко - Гайдамаки. Музыкант. Наймычка. Художник. Близнецы

А песен-то, песен каких восхитительных. – Далi перераховуються сентиментальнi пiснi, що були в модi на початку XIX

Прокопович, Петр Иванович (1775–1850) – органiзатор першої в Росiї школи бджiльництва, автор книги «Школа пчеловождения» та iн.

Виргилиевы «Георгики» – поема про сiльське господарство римського поета Вiргiлiя (70–19 pp. до н. е.), автора «Енеїди».

Биронов брат – брат временщика за царювання Анни Iоаннiвни (1730–1740), нiмця Бiрона – генерала росiйської армiї. Карл

«Украинский вестник» – журнал, що видавався з 1816 по 1819 р. у Харковi.

Гулак-Артемовский, Петр Петрович (1790–1865) – український поет, вiдомий також переробками од римського поета Горацiя

Эллиниста и гебраиста – знавця мов грецької та староєврейської.

Диоген наших дней – Дiоген (404–323 pp. до н. е.) старогрецький фiлософ, який нехтував вигодами життя. Жив у бочцi.

Князь Шаховской, Александр Александрович (1777–1846) росiйський письменник початку XIX ст., автор п'єси «Казак-

В знамение взятия Азова – 1696 року росiйське вiйсько, до складу якого входили i українськi частини, здобуло у туркiв

Матвеев Андрей Моисеевич (1701–1739) – росiйський художник-портретист

Разрушенный Батурин – 1708 року росiйське вiйсько пiд керуванням Меншикова здобуло i зруйнувало столицю Мазепи Батурин

Кой что из Шиллера – Шiллер, Фрiдрiх (1769–1805) – нiмецький поет

Коцебу, Август-Фридрих (1761–1819) – другорядний нiмецький письменник-драматург

«Жизнь коротка, а наука вечна» – дещо змiненi слова Мефiстофеля з росiйського перекладу трагедiї «Фауст» Гете (1749 —

Тит Ливий – староримський iсторик (59 р. до н. е. – 17 р. н.е.), автор великої працi про iсторiю Рима

Феодальный дукат – герцог або iнша знатна особа рицарського стану

Знаменитый пьяница Радзивилл – Шевченко має на увазi князя Карла Станiслава Радзiвiлла (1734–1790), одного з литовсько-польських магнатiв

Козак вельможа Трощинский, Дмитрий Прокопьевич (1754–1829) сенатор, мiнiстр юстицiї, український помiщик

«Малороссийская Сафо» – оповiдання кн. Шаховського, головною дiйовою особою якого є легендарна складальниця пiсень – Маруся Шурай.

Великий грамматик наш Н. И. Греч (1787–1867) – росiйський реакцiйний журналiст i словесник. «Великим» Шевченко називає

Козак Климовский – вигаданий складач пiсень у XVIII ст. (йому приписується пiсня «їхав козак за Дунай»). Саме його i зображує Шаховський в «Козаке-стихотворце».

Ессе homo! (латин.) – Ось людина!

Мажанди – Франсуа Мажандi (1783–1855), французький учений-фiзiолог

Эстамп – тут репродукцiя.

«Последний день Помпеи» – картина видатного росiйського художника К. П. Брюллова (знаходиться в Ленiнградському росiйському музеї), яка змальовує загибель мiста Помпеї (бiля Неаполя) пiд час виверження вулкана Везувiя в 79 р. н. е.

росiйському музеї), яка змальовує загибель мiста Помпеї (бiля Неаполя) пiд час виверження вулкана Везувiя в 79 р. н. е.

«Библиотека для чтения» – журнал, що видавався з 1838 по 1865 р.

«Никлас – Медвежья Лапа» – напiвлубочний роман письменника Р. М. Зотова (1795–1871). «Никлас – Медвежья Лапа, атаман контрабандистов, или некоторые черты из жизни Фридриха II»

«Повесть о капитане Копейкине» – вставне оповiдання в кiнцi першої частини «Мертвых душ» Гоголя

«Сен-Жорж» – назва ресторану за iм'я власника-француза

Тальони, Мария (1804–1884) – iталiйська балерина, що наприкiнцi 30-х рокiв з великим успiхом гастролювала в Петербурзi.

Марцинкевич – власник «увеселительного заведения» – штучних мiнеральних вод в Петербурзi з залою для танцiв.

«Эда» Баратынского – поема вiдомого росiйського поета Баратинського (1800–1844), подiбно до «Катерини», поеми Шевченка,

Эллин – грек

Вариации Липинского – Карл Липинський (1790–1861) – польський скрипач, композитор i збирач народних пiсень.

Оссиан – легендарний шотландський спiвець, пiд iм'ям якого були виданi в Англiї в кiнцi XVIII столiття Джемсом Макферсоном переробки зiбраних ним народних пiсень («Поеми Оссiана»)

Мартын Пушкарь – полковник полтавський, один з помiчникiв Богдана Хмельницького

Пенелопа – дружина Одiссея, героя знаменитих епiчних поем античного свiту «Iлiади» й «Одiссеї» Гомера.

После бесчисленных якшиолов – якщi-ол (киргизьке) – вигук на бенкетi, що означає – «хай живе»

Чека (вiрменське) – нi

У Ефрема Сирина или же у Иустина Философа – церковнi письменники, перший – четвертого, другий – другого столiття н. е.

Татищева крепость – фортеця, пiд якою зазнало поразки вiйсько Пугачова в 1774 роцi

Грозный Пугач – Пугачев Ємельян, керiвник повстання проти царизму селян i козакiв на Поволжi та Приураллi а 1773–1775 p.р.

Брюллов, Александр Павлович (1798–1877) – професор архiтектури, брат Карла Брюллова

«Полтавская Муха» – очевидно, назва рукописного сатиричного журналу I. П. Котляревського

У «П. И. Вькжигина» – «Петр Иванович Выжигин» – роман реакцiйного письменника Ф. Булгарiна (1789–1859), виданий в 1831 роцi

До «Четырех стран света» – точнiше «Три страны света» – роман М. Некрасова i Станицького (псевдонiм А. Я. Панаєвої, 1819–1893)

Подвысь! – пiдiйми шлагбаум

Титан Флаксмана – Джон Флаксман (1755–1826), англiйський художник, iлюстратор «Iлiади» й «Одiссеї» Гомера. «Титан» – назва однiєї iз його картин

«Содом и Гоморра» Мартена – Джон Мартен (1789–1854), англiйський художник

Аксакалы (казахське) – дослiвно: бiлi бороди, тут у розумiннi старiйшини, найстарiшi в роду

Камедул (польське) – монах

Кантонисты – сини солдатiв, якi з дня народження прикрiплялися до вiйськового вiдомства i яких готували до вiйськової служби в спецiальних нижчих вiйськових школах, так званих шкапах кантонiстiв

Мурчисон – англiйський геолог Родерiк Мурчiсон (1792–1871), автор великої працi з геологiї європейської частини Росії