Сергій Гальченко - Михайло Драй-Хмара

Тут можно читать онлайн Сергій Гальченко - Михайло Драй-Хмара - бесплатно ознакомительный отрывок. Жанр: Биографии и Мемуары, год 2018. Здесь Вы можете читать ознакомительный отрывок из книги онлайн без регистрации и SMS на сайте лучшей интернет библиотеки ЛибКинг или прочесть краткое содержание (суть), предисловие и аннотацию. Так же сможете купить и скачать торрент в электронном формате fb2, найти и слушать аудиокнигу на русском языке или узнать сколько частей в серии и всего страниц в публикации. Читателям доступно смотреть обложку, картинки, описание и отзывы (комментарии) о произведении.

Сергій Гальченко - Михайло Драй-Хмара краткое содержание

Михайло Драй-Хмара - описание и краткое содержание, автор Сергій Гальченко, читайте бесплатно онлайн на сайте электронной библиотеки LibKing.Ru
До книги увійшли вибрані твори видатного українського поета, перекладача, вченого-філолога М. Драй-Хмари, зокрема поезії зі збірки «Проростень», вірші різних років, щоденникові записи, листи до родини, нарис «Українці», автобіографії. Подано тексти матеріалів слідчої справи. За т. з. контрреволюційну діяльність М. Драй-Хмара був засуджений до непосильної праці у виправних концтаборах, де він загинув 1939 року.

Михайло Драй-Хмара - читать онлайн бесплатно ознакомительный отрывок

Михайло Драй-Хмара - читать книгу онлайн бесплатно (ознакомительный отрывок), автор Сергій Гальченко
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

1) Інтермедії по списку Поґодіна 18 в. – (див. «Отчет проф. В. Перетца о поездке ист[орико]-фил[ологического] [семинария] в Петербург»).

2) Ізмарагд та його київські списки (див. – В. Перетц. «Историко-филолог[ический] семинарий (первое пятилетие)»).

3) Марґаріт та його редакції.

4) «Razgovor ugodni naroda slovinskoga» Андрія Качича- Міошича (праця, за яку іст[орично]-філолог[ічний] фак[ультет] Київ[ського] ун[іверситету] дав мені золоту медаль і яку призначив до друку в «Университетских Известиях».

5) Говірка с. Малих Канівців Золотон[іського] пов[іту] на Полтавщині.

6) Качич-Міошич і його роля в історії сербо-хорватського письменства («Записки Кам’ян[ець]-Под[ільського] унів[ерсите]ту», т. II).

М. Драй-Хмара

II

14 вересня 1929 р.

Curriculum vitae

Народився р[оку] 1889 в с. Малих Канівцях Чорноб[аївського] р[айону] на Шевченківщині. Син селянина. Учився спочатку в сільській, а потім у міській повітовій школі. Р[оку] 1906 вступив, як стипендіат, до Колегії П. Галагана, де вчився протягом чотирьох років. Закінчивши Колегію, подався на історично-філологічний факультет Київського університету, який закінчив р[оку] 1915.

Бувши студентом, чотири роки працював у «Семинарии рус[ской] фил[ологии]» акад[еміка] Перетца, де зачитав три реферати (див. «Сем[инарий] рус[ской] филологии]». К., 1912, стор. 31). Р[оку] 1913 був відряджений за кордон для наукової праці в бібліотеках Загреба, Београда та Будапешта. Наслідком цього була моя робота «Razgovor ugodni Kačića-Miošićа», за яку Історично-філологічний факультет Київського університету нагородив мене золотою медаллю.

Р[оку] 1915 я був залишений при Університеті, щоб готуватися до професорського звання. Бувши професорським стипендіатом, працював у Петрограді під керівництвом акад[еміка] Шахматова та проф[есора] Бодуена де Куртене. Повернувшися р[оку] 1917 на Україну, читав лекції з української літератури на учительських курсах у Кам’янці[-Подільському], Ольгополі та Гайсині. Р[оку] 1918 мене обрано на катедру слов’янознавства при Кам[’янець]-Под[ільському] університеті, де я пробув аж до 1923 р. Протягом п’ятьох років я там зачитав такі курси: історія польської мови та літератури, історія чеської мови та літератури, історія сербської мови та літератури, історія болгарської мови та літератури, стародавня слов’янська мова, слов’янознавство, історія української мови тощо. Р[оку] 1920 я був за редактора «Записок Кам[’янець]-Под[ільського] університету», а р[оку] 1921—[19]22 – за декана факультету соц[іально-] гум[анітарних] наук. Р[оку] 1923, коли при Кам[’янець]-Под[ільському] ІНО була відкрита науково-дослідча катедра історії та економіки Поділля, я брав участь у роботі цієї катедри, керуючи секцією мови та літератури.

Бажаючи інтенсивніше працювати на науковому полі, я переїхав р[оку] 1923 до Києва. Протягом п’ятьох років я працюю тут при науково-дослідчій катедрі мовознавства, керую й семінаром польської та чеської мови й літератури. Р[оку] 1924—[19]25 я працював у Комісії для складання словника живої української мови (див. передмову до другого тому «Рос[ійсько]-укр[аїнського] словника».

Поруч з науковою працею я проваджу тепер і педагогічну: читаю українознавства в КСГІ, де маю посаду нештатного професора першої групи.

Протягом останнього десятиріччя не раз брав участь у громадській праці: р[оку] 1922-[19]23 був за голову місцевкому при Кам[’янець»]-Под[ільському] ІНО; тоді ж працював у профспілці «Робос» як представник кам[’янець]-под[ільських] вишів; останніми часами прочитав чимало лекцій з історії української та білоруської літератури в місцевкомах ВУАН, КМІ, КСГІ, Д[ому] уч[ених], у військовій школі ім. Каменєва та на вчительських з’їздах (з доручення СНР); цього року брав участь у літературній комісії при Домі учених, виступаючи з доповідями літературного характеру.

М. Драй-Хмара

14/ІХ-[19]29 р.

Поезії

Збірка «Проростень»

(1919–1926)

«Під блакиттю весняною…»

Під блакиттю весняною
сушить березень поля,
і співає підо мною
очервонена земля.

Був там гроз кривавий подих,
дощ топив людей, звірят, —
та із нурт із темноводих
вирнув новий Арарат.

І дзвенять стожарно дуги:
мир хатам убогим! мир!
Вже ніхто не візьме вдруге
вас в невольницький ясир!

Вітер, вітер з хмарних кубків…
Став ковчег посеред гір,
і, як Ной, я жду голубки:
хочу вийти на простір!

1922

«Розлютувався лютий надаремне…»

Розлютувався лютий надаремне:
скоро з стріх закапає вода,
вийде в поле віл під’яремний,
і я помандрую, як Сковорода.

Передо мною відкриті всі дороги
(не обмину й мишачої нори) —
понесу в саквах своїх убогих
сіромахам на вихліб дари.

Бідний сам, я не йду на хитрі влови:
з серця в серце наллю я пісень, —
хай і в них блакитніє новий,
осяйний, безсмертний день!

1922

«Ще губи кам’яні…»

Ще губи кам’яні
дахів високих
пожадливо бузу татарську ссуть 1,
ще безматень 2у вульні 3велетенськім
не зворухнувся:
грузно спить,—
а вже
набряклими повіками за містом
моргає хтось
і пальцями нервово
по ринві стукотить.
Бульвари.
Сніг таранкуватий —
як стародавній мармур,
а коло прикорнів чорніє:
провалились рани…
І сльози
(не мої – дубів померклих)
моє обличчя й руки кроплять.
Чого ви плачете, незрячі?
Нехай брудною дергою 4
вкривається дорога,
нехай замість блакиті
висне повсть,—
та вірте:
скоро, скоро
до нас веселик прилетить,
і ще послухаєм музик,
коли і в хаті найбіднішій,
і в найубогішім кварталі,
і в кожнім місці,
в кожнім серці
заквітнуть сонячні троянди.

Ґринджолами
мовчазно
кожух проїхав.

1923

«Я полюбив тебе на п’яту…»

Я полюбив тебе на п’яту,
голодну весну: всю – до дна.
Благословив і путь прокляту,
залиту пурпуром вина.

Орлицею на бій летіла
ти, добросерда, а не зла.
Я бачив кров на юних крилах
і рану посеред чола…

І знов горбатіла Голгота 1
там, де всміхалися лани,
вилазив ворог на ворота,
кричав: розпни її, розпни!

І гіркоту цієї муки
пили ми з повного відра
і, мовчки поєднавши руки,
були як брат і як сестра.

1924

«На горі розцвітає яблуня…»

На горі розцвітає яблуня,
розцвітає білим шатром.
Вітер їй: – Стережись! на
зваблювання,
на чари твої – буруном!

А вже небо в квітчастих паволоках:
хмарна галич біду пасе.
Ой, ярує вітер в червоних таволгах 1:
як зірветься – ввесь цвіт знесе!

1919

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать


Сергій Гальченко читать все книги автора по порядку

Сергій Гальченко - все книги автора в одном месте читать по порядку полные версии на сайте онлайн библиотеки LibKing.




Михайло Драй-Хмара отзывы


Отзывы читателей о книге Михайло Драй-Хмара, автор: Сергій Гальченко. Читайте комментарии и мнения людей о произведении.


Понравилась книга? Поделитесь впечатлениями - оставьте Ваш отзыв или расскажите друзьям

Напишите свой комментарий
x