Право - КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

5. Виготовлення виборчого бюлетеня або іншого виборчого документа не-встановленого зразка чи у спосіб, не передбачений в законі, має місце там, де виборчі документи виготовляються недержавними підприємствами і за своїм змістом чи зовнішнім виглядом не відповідають встановленим у законі формі або тексту.

6. Внесення до виборчого документа завідомо неправдивих відомостей, як один із способів підлогу, передбачає внесення в документ таких даних, які завідомо для винного не відповідають дійсності, так званий «інтелектуальний» підлог. Під іншою підробкою виборчого документа розуміють заміну змісту дійсного документа шляхом його виправлення, підчистки тощо, тобто «матеріальний» підлог.

7. Під використанням завідомо підробленого виборчого документа чи виготовленого у спосіб, не передбачений законом, слід розуміти будь-які форми його надання або пред’явлення для набуття певних прав у виборчому процесі, наприклад, здійснення голосування підробленим бюлетенем.

8. Завідомо неправильне встановлення чи підрахунок голосів або завідо-мо неправильне оголошення результатів виборів полягають у свідомому недотриманні порядку підрахунку голосів, встановленому у виборчому законодавстві України і невірному оголошенні результатів виборів. Це, наприклад, неправильне встановлення загальної кількості виборців, умисне заниження або збільшення голосів «за» чи «проти» того чи іншого кандидата тощо.

9. Злочин вважається закінченим з моменту вчинення хоча б однієї з дій, передбачених частинами 1, 2 та 3 ст. 158 КК.

10. Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Про це свідчить пряма вказівка закону на завідомо незаконні дії. У разі вчинення даних дій з необережності відповідальність за ст. 158 КК виключається і може, за наявності до того підстав, наставати за ст. 367 КК — «Службова недбалість».

11. Суб’єкт незаконної видачі виборчого бюлетеня (ч. 1 ст. 158 КК), а також завідомо неправильного підрахунку голосів чи завідомо неправильного оголошення результатів виборів (ч. З ст. 158 КК) є спеціальним. Ним може бути тільки член виборчої комісії. За частиною 2 ст. 158 КК суб’єкт загальний — будь-яка осудна особа, що досягла 16-річного віку. Однак, якщо підлог або використання завідомо підробленого виборчого документа були вчинені членом виборчої комісії чи іншою службовою особою, то це свідчить про більшу небезпечність таких дій і передбачається в ч. З ст. 158 КК як кваліфікуюча ознака даного злочину.

12. Про поняття службової особи див. у коментарі до ст. 364 КК, а про поняття члена виборчої комісії — у коментарі до ст. 157 КК.

Стаття 159. Порушення таємниці голосування

Умисне порушення таємниці голосування під час проведення передбачених законом України виборів, вчинене членом виборчої комісії або іншою службовою особою з використанням влади чи службового становища, —

карається штрафом від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від одного до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

1. Згідно зі ст. 71 Конституції України і Законом України «Про вибори народних депутатів» голосування на виборах народних депутатів і Президента України є таємним. Контроль за волевиявленням громадян, які голосують, не припускається. Порушення даного положення є посяганням на політичні права громадян.

2. Суспільна небезпечність даного злочину полягає в тому, що він посягає на виборче право громадян у частині здійснення ними голосування під час виборів.

3. Об’єктивна сторона злочину виявляється в порушенні таємниці голосування, тобто спеціального порядку виборів, що забезпечує здійснення громадянином свого виборчого права без втручання будь-яких осіб. Порушення може виражатися в дії (наприклад, домагання повідомити про те, за якого кандидата виборець віддав свій голос, присутність сторонніх осіб при заповненні виборчих бюлетенів тощо). Порушення таємниці голосування шляхом бездіяльності виявляється у невстановленні закритих спеціальних кабін для заповнення бюлетенів; неопломбуванні урн тощо.

Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони злочину є час його здійснення. Закон визначає, що порушення таємниці голосування має місце тоді, коли воно вчинене під час проведення виборів. Таким часом є період, який починається з моменту висування та реєстрації кандидатів і закінчується оголошенням результатів виборів. Злочин вважається закінченим з моменту вчинення дії чи бездіяльності, які призвели до порушення таємниці голосування під час проведення виборів.

4. Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Винна особа усвідомлює, що порушує таємницю голосування і бажає вчинити такі дії. Порушення таємниці голосування, вчинене з необережності, виключає кримінальну відповідальність за ст. 159 і за наявності до того підстав може розглядатися як службова недбалість за ст. 367 КК. Мотиви і мета даного злочину можуть бути різними. Їх встановлення не впливає на кваліфікацію вчиненого.

5. Суб’єкт злочину спеціальний. Ним є лише член виборчої комісії або інша службова особа, яка порушує таємницю голосування, використовуючи владу або службове становище у зв’язку з проведенням голосування. Порушення таємниці голосування іншими особами за наявності достатніх до того підстав може кваліфікуватися як самоправство за ст. 356 КК.

Стаття 160. Порушення законодавства про референдум

1. Перешкоджання насильством, обманом, погрозою, підкупом або іншим чином вільному здійсненню громадянином права брати або не брати участь у референдумі, вести агітацію до дня проведення референдуму —

карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

2. Ті самі дії, вчинені членом комісії з проведення референдуму або іншою службовою особою, або за попередньою змовою групою осіб, —

караються штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до п’яти років.

3. Підроблення документів референдуму, приписування, завідомо неправильний підрахунок голосів, порушення таємниці голосування, вчинені членом комісії з проведення референдуму або іншою службовою особою, —

караються штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк від одного до п’яти років.

1. Стаття 69 Конституції України визначає референдум як одну із форм безпосередньої демократії.