Право - КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

Злочин має формальний склад, він вважається закінченим з моменту розголошення таємниці усиновлення (удочеріння) всупереч волі усинови-теля(ів), незалежно від настання суспільне небезпечних наслідків.

4. Суб’єктивна сторона цього злочину передбачає прямий умисел. Мотиви, якими керувався винний (наприклад, помста, користь, неприязні стосунки) для кваліфікації злочину значення не мають, але повинні враховуватися судом при призначенні покарання.

5. Суб’єкт злочину — загальний. Ним може бути фізична осудна особа, що досягла 16-ти років і якій таємниця усиновлення стала відома з будь-яких джерел.

6. У частині 2 ст. 168 КК передбачена відповідальність за кваліфіковані види даного злочину: вчинення його спеціальним суб’єктом та спричинення тяжких наслідків. Під спеціальним суб’єктом тут слід розуміти службову особу або працівників відповідних медичних та виховних закладів, яким відомості про усиновлення (удочеріненій) стали відомі по службі або роботі, а саме: перебування осіб, що бажають усиновити дитину на обліку, пошук ними дитини для усиновлення, подання заяви про усиновлення, розгляд справи про усиновлення, здійснення нагляду за дотриманням прав усиновленої дитини тощо.

Такими особами, наприклад, можуть бути: судді, секретарі судів, працівники органів опіки і піклування, органів РАГСу, місцевих державних адміністрацій; медичні працівники: лікарі та інший медичний персонал, яким на підставі виконання професійних обов’язків стало відомо про факт усиновлення (удочеріння) дитини.

7. Спричинення тяжких наслідків як кваліфікуюча ознака ч. 2 ст. 168 КК передбачає різні види моральної або фізичної шкоди, заподіяної як усиновленому (удочеріненій), так і усиновителю, розпад сім’ї, психічне захворювання потерпілого тощо. За наявністю підстав дії, що спричинили тяжкі наслідки, можуть містити склади самостійних злочинів і кваліфікуватись за сукупністю зі ст. 168 КК.

Стаття 169. Незаконні дії щодо усиновлення (удочеріння)

1. Незаконна посередницька діяльність або інші незаконні дії щодо усиновлення (удочеріння) дитини, передачі її під опіку (піклування) чи на виховання в сім’ю громадян, —

караються штрафом від п’ятдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років.

2. Ті самі дії, вчинені щодо кількох дітей, повторно, за попередньою змовою групою осіб, з використанням службового становища або якщо вони спричинили тяжкі наслідки, —

караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.

1. Суспільна небезпечність даного злочину полягає в тому, що він завдає шкоду суспільним відносинам, що забезпечують нормальний розвиток і виховання неповнолітніх дітей. Крім того, в окремих випадках цей злочин може спричинити шкоду здоров’ю, життю, іншим благам усиновителів та усиновлених.

2. Об’єктивну сторону цього злочину утворюють: 1) незаконна посередницька діяльність щодо усиновлення (удочеріння) дитини; 2) інші незаконні дії щодо усиновлення (удочеріння) дитини; 3) незаконні дії щодо передачі її під опіку (піклування); 4) незаконні дії щодо передачі дитини на виховання в сім’ю громадян. Незаконними такі дії будуть у випадку, якщо вони вчинені з порушенням положень Сімейного кодексу України (глави 18, 19).

Передача дитини на виховання в сім’ю громадян передбачає передачу дитини-сироти або дитини, яка позбавлена батьківського піклування до прийомної сім’ї, або до дитячого будинку сімейного типу, який створений за погодженням з органами опіки і піклування.

Посередницька діяльність щодо усиновлення (удочеріння), передбачає сприяння у будь-якому виді усиновленню (удочерінню) або передачі дитини під опіку (піклування) чи на виховання в сім’ю громадян тощо. При цьому винна особа виконує в інтересах однієї зі сторін і певні дії, наприклад, сприяє в оформленні документів на усиновлення (удочеріння), розшукує батьків усиновленого для отримання від них згоди на усиновлення. Інші незаконні дії щодо усиновлення (удочеріння) дитини, передачі її під опіку (піклування) чи на виховання в сім’ю громадян можуть полягати, наприклад, в такому: ведення обліку дітей, що підлягають усиновленню, з метою його подальшого використання, примушування дитини до згоди на усиновлення, підроблення документів тощо.

Даний злочин має формальний склад і буде вважатися закінченим з моменту здійснення однієї із зазначених дій.

3. Суб’єктивна сторона злочину — прямий умисел. Мотиви злочину для кваліфікації значення не мають.

4. Суб’єктом злочину за ч. 1 ст. 169 КК визнається будь-яка фізична осудна особа, що досягла 16-річного віку.

5. У частині 2 ст. 169 КК передбачена відповідальність за кваліфіковані види даного злочину: а) вчинення злочину щодо кількох дітей; б) повторно; в) за попередньою змовою групою осіб; г) із використанням службового становища; ґ) спричинення тяжких наслідків. Поняття повторності і попередньої змови осіб див. у коментарі до статей 32, 28 КК. Кваліфікація діянь за ч. 2 ст. 169 КК за ознакою використання службового становища матиме місце у випадках, коли службова особа використовує своє службове становище для вчинення незаконних посередницьких дій щодо усиновлення (удочеріння), передачі дитини під опіку (піклування) чи на виховання в сім’ю громадян. За наявності вчинення вказаних дій працівником правоохоронного органу їх необхідно додатково кваліфікувати за частинами 2 або З ст. 364 КК, як зловживання владою або службовим становищем. Під тяжкими наслідками даного злочину слід розуміти самогубство потерпілого, його психічний розлад, отримання інвалідності, необережне позбавлення життя тощо. За наявності необхідних підстав спричинення вказаних наслідків може отримувати самостійну кваліфікацію.

6. У зв’язку з тим, що норма, яка розглядається, є бланкетною, при аналізі об’єктивної сторони конкретного злочину необхідно встановити які саме закони і нормативні акти були порушені особою. Передусім слід звернутися до глав 18 і 19 Сімейного кодексу України, Конвенції про права дитини, яка була ратифікована Верховною Радою України 27 лютого 1991 р. (ЗУ. — 1998. — Т. 14. — С. 10) і до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку передачі дітей, які є громадянами України, на усиновлення громадянам України та іноземним громадянам і здійснення контролю за умовами їх проживання у сім’ях усиновителів» від 20 липня 1996 р. № 775 (Урядовий кур’єр. — 1996 р. — 25 липня. — № 137—138; Зібрання постанов Уряду України. — 1996. — № 14. — Ст. 394).

Стаття 170. Перешкоджання законній діяльності професійних спілок, політичних партій, громадських організацій

Умисне перешкоджання законній діяльності професійних спілок, політичних партій, громадських організацій або їх органів —