Право - КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

Зберіганням охоплюються дії, пов’язані з перебуванням зазначених предметів у володінні винного: при собі, у помешканні, у схованках або інших місцях, незалежно від тривалості збереження.

Транспортування — це будь-які дії з переміщення зазначених предметів, незалежно від способу їх переміщення і місця зберігання. Поняттям транспортування охоплюється також пересилання.

Збут означає будь-які сплатні або безоплатні форми реалізації підакцизних товарів (наприклад, продаж, дарування, обмін, передача в рахунок погашення боргу, відшкодування заподіяних збитків тощо).

Незаконність таких дій, як придбання, зберігання, транспортування для збуту, а так само збут підакцизних товарів, визначається незаконністю їх виготовлення. Тому для констатації складу цього злочину немає необхідності спеціально встановлювати порушення яких-небудь інших вимог законодавства, що регулюють питання обігу підакцизних товарів. Наприклад, якщо буде встановлено, що особа зберігає або транспортує для збуту незаконно виготовлені алкогольні напої, і знає про це, то цього достатньо для притягнення її до відповідальності за ст. 204 КК.

4. Злочин є закінченим з моменту вчинення хоча б однієї із зазначених у ч. 1 ст. 204 КК дій.

5. Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Особа усвідомлює, що отримує, зберігає, транспортує для збуту незаконно виготовлені підакцизні товари, а також збуває їх і бажає так вчиняти. Обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони цього злочину є спеціальна мета — збут предметів даного злочину.

6. Суб’єкт злочину — будь-яка особа, що досягла 16-річного віку.

7. У частині 2-ст. 204 КК передбачений самостійний склад злочину. Настання кримінальної відповідальності законодавець пов’язує або із способом незаконного виготовлення підакцизних товарів — шляхом відкриття підпільних цехів або з використанням обладнання, що забезпечує масове виробництво таких товарів, або з ознаками, що характеризують суб’єкта злочину — вчинення особою, яка раніше була засуджена за ст. 204 КК.

Питання про те, чи є виготовлення підакцизних товарів масовим, вирішується в кожному конкретному випадку.

При незаконному виготовленні підакцизних товарів особою, яка раніше була засуджена за цією статтею, спосіб їх виготовлення на кваліфікацію за ст. 204 КК не впливає.

Злочин, передбачений ч. 2 ст. 204 КК, є закінченим з моменту незаконного виготовлення будь-якої кількості підакцизних товарів. Дії особи, спрямовані на відкриття (створення) підпільного цеху для незаконного виготовлення таких товарів, а так само придбання для їх виготовлення обладнання, за допомогою якого можна забезпечити їх масове виробництво, повинні кваліфікуватись, як готування до вчинення зазначеного злочину.

8. У частині 3 ст. 204 КК також передбачений самостійний склад злочину. У ній настання кримінальної відповідальності законодавець обумовлює або наявністю реальної загрози для життя і здоров’я людей, як результату незаконного виготовлення підакцизних товарів із недоброякісної сировини (матеріалів), або наслідками у вигляді отруєння людей або іншими тяжкими наслідками, як результатом незаконного збуту таких товарів.

Недоброякісними визнаються сировина і матеріали, що не відповідають встановленим стандартам, нормам, правилам і технічним умовам (див. коментар до ст. 227 КК).

Створення загрози для життя і здоров’я людей означає, що внаслідок використання в процесі незаконного виготовлення підакцизних товарів недоброякісної сировини або матеріалів виникає реальна загроза серйозного розладу здоров’я або смерті хоча б однієї людини у випадку вживання зазначеної продукції (можливість отруєння, радіоактивного опромінення, ураження електричним струмом, травмування тощо).

Під отруєнням людей варто розуміти випадки, пов’язані із заподіянням смерті або значної шкоди здоров’ю людей внаслідок вживання незаконно виготовлених із недоброякісної сировини підакцизних товарів. Під іншими тяжкими наслідками слід розуміти, наприклад, спричинення тяжких або середньої тяжкості ушкоджень хоча б одній особі, масове захворювання людей, знищення або пошкодження майна в значних розмірах. Слід мати на увазі, що зазначені наслідки є однією з ознак аналізованого злочину, а тому не утворюють з ним сукупності злочинів (наприклад, статті 204 і 119 КК — вбивство через необережність). За наявності умислу на вбивство чи заподіяння тілесних ушкоджень дії того, хто збуває відповідні підакцизні товари, слід додатково кваліфікувати як злочин проти життя чи здоров’я особи (зокрема, за статтями 115 або 121 КК).

Для відповідальності за ч. З ст. 204 КК необхідно встановити причинний зв’язок між незаконним виготовленням із недоброякісної сировини підакцизних товарів і наслідками, що настали.

9. Незаконне виготовлення підакцизних товарів за відсутністю ознак, зазначених у частинах 2 і 3 ст. 204 КК, може тягти відповідальність за ст. 202 КК за порушення порядку зайняття господарською і банківською діяльністю.

Незаконне виготовлення підакцизних товарів за відсутністю ознак, зазначених у частинах 2 і 3 ст. 204 КК, і їх подальше зберігання, транспортування для збуту, а також самий збут може тягти відповідальність за ст. 202 і ч. 1 ст. 204 КК.

10. Оскільки ст. 204 КК описує три самостійні склади злочину, то у відповідних випадках (наприклад, якщо особа незаконно виготовляє підакцизні товари з використанням обладнання, що забезпечує масове виробництво таких товарів, а потім збуває їх) вчинене необхідно кваліфікувати за правилами сукупності злочинів, передбачених частинами 2 і 1 ст. 204 КК.

11. Якщо вчинення дій, передбачених ст. 204 КК, здійснюється під прикриттям створеного або придбаного суб’єкта підприємницької діяльності (юридичної особи), то вчинене слід додатково кваліфікувати за ст. 205 КК (фіктивне підприємництво).

12. Якщо вчинення дій, описаних у ст. 204 КК, поєднане з легалізацією (відмиванням) коштів чи іншого майна, що було придбане злочинним шляхом, то вчинене необхідно додатково кваліфікувати і за ст. 209 КК (легалізація (відмивання) коштів чи іншого майна, що було придбане злочинним шляхом).

Стаття 205. Фіктивне підприємництво

1. Фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання суб’єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона, —

карається штрафом від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.

2. Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно або заподіяли велику матеріальну шкоду державі, банкові, кредитним установам, іншим юридичним особам або громадянам, —