Право - КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

10. У частині 2 ст. 204 КК встановлена відповідальність за ті ж дії, якщо вони вчинені повторно або заподіяли велику матеріальну шкоду державі, банкові, кредитним установам, іншим юридичним особам або громадянам. Про поняття повторності див. ст. 32 КК і коментар до неї. Матеріальна шкода, заподіяна фізичним особам, вважається великою, якщо вона у двісті і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а матеріальна шкода, заподіяна державі або юридичним особам, вважається великою, якщо вона у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (згідно з приміткою до ст. 205 КК).

Стаття 206. Протидія законній господарській діяльності

1. Протидія законній господарській діяльності, тобто протиправна вимога припинити займатися господарською діяльністю чи обмежити її, укласти угоду або не виконувати укладену угоду, виконання (невиконання) якої може заподіяти матеріальної шкоди або обмежити законні права чи інтереси того, хто займається господарською діяльністю, поєднана з погрозою насильства над потерпілим або близькими йому особами, пошкодження чи знищення їхнього майна за відсутності ознак вимагання, —

караються виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до трьох років.

2. Ті самі дії, вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або з погрозою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, або поєднані з насильством, що не є небезпечним для життя і здоров’я, або з пошкодженням чи знищенням майна, —

караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.

3. Протидія законній господарській діяльності, вчинена організованою групою, або службовою особою з використанням службового становища, або поєднана з насильством, небезпечним для життя чи здоров’я, або така, що заподіяла велику шкоду чи спричинила інші тяжкі наслідки, — караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років. Примітка. Матеріальна шкода вважається великою, якщо вона у п’ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

1. Об’єкт злочину — суспільні відносини, що забезпечують захист господарської діяльності. Додатковим об’єктом можуть бути життя, здоров’я людини, власність.

2. Об’єктивна сторона злочину насамперед полягає у протиправній вимозі вчинення або невчинення дій, зазначених в диспозиції ст. 206 КК. Протиправна вимога як ознака об’єктивної сторони цього злочину є викладеною в рішучій формі пропозицією: припинити займатися господарською діяльністю; обмежити господарську діяльність; укласти угоду, виконання якої може заподіяти матеріальну шкоду або обмежити законні права чи інтереси того, хто займається господарською діяльністю; не виконувати укладеної угоди, якщо таке невиконання може заподіяти матеріальну шкоду або обмежити законні права або інтереси того, хто займається господарською діяльністю.

3. Стаття 206 КК охороняє тільки ту господарську діяльність, що має законний характер. Тому протидія незаконній господарській діяльності (наприклад, вимога припинити діяльність, що здійснюється без реєстрації або без ліцензії, або заборонену (злочинну) діяльність) складу даного злочину не утворить, навіть якщо вона поєднана з погрозою насильства над потерпілим або близькими йому особами, чи з погрозою пошкодження або знищення їхнього майна. Такі дії можуть кваліфікуватися, наприклад, як злочини проти особи, власності, самоправство тощо.

4. Розглянута вище протиправна вимога повинна бути поєднана з погрозою насильства над потерпілими або близькими йому особами, або з погрозою пошкодження чи знищення їхнього майна. Наявність такої погрози є другою обов’язковою ознакою об’єктивної сторони цього злочину.

Зміст погрози при протидії законній господарській діяльності полягає в залякуванні особи, якій пред’явлена вимога, з метою забезпечити необхідну для винного поведінку.

Погроза при протидії повинна бути дійсною і реальною. При визначенні дійсності і реальності погрози необхідно виходити із суб’єктивного ставлення до неї винного і суб’єктивного сприйняття її потерпілим.

Реальність погрози для винного не означає, що він дійсно має намір обов’язково її виконати. Достатньо, щоб він вважав, що застосоване ним залякування сприймається потерпілим, як таке, що дійсно може бути здійснене, і здатне змусити його діяти певним чином. Реальність погрози для потерпілого означає усвідомлення ним того, що небезпека заподіяння шкоди, якою загрожує винний, може стати дійсністю, якщо він проігнорує його вимоги. Погроза при протидії може бути виражена в будь-якій формі: усно або письмово, безпосередньо потерпілому або через інших осіб, по телефону, за допомогою жестів, міміки тощо. У той же час для того, щоб погроза призвела до бажаної для винного дії, вона повинна бути чітко доведена до свідомості потерпілого.

В окремих випадках при протидії погроза може і не висловлюватися в звичному смислі цього слова. Винний може обмежитися пред’явленням окремої вимоги, якщо розуміння об’єктивно існуючої погрози випливає з відносин між потерпілим і винним, що передували злочину, інших обставин, які дають підстави зробити висновок щодо можливості заподіяння шкоди. У таких випадках винний вважає, що потерпілому і без повторного пред’явлення погрози зрозуміла можливість заподіяння йому або його близьким певної шкоди у випадку невиконання пред’явленої вимоги.

Погроза насильством при протидії законній господарській діяльності полягає в погрозі негайно або в майбутньому застосувати насильство до потерпілого або близьких йому осіб. Винний може загрожувати застосуванням будь-якого насильства, наприклад, це погроза завданням побоїв, катуваннями, заподіянням тілесних ушкоджень, зґвалтуванням, позбавленням волі, іншими насильницькими діями. Якщо має місце погроза убивством або заподіянням тяжкого тілесного ушкодження, то такі дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 206 КК.

Погроза пошкодження або знищення майна має місце лише тоді, коли вона стосується майна, що належить потерпілому або близьким йому особам на праві приватної власності або майна, за збереження якого вони матеріально відповідають. Засоби, якими винний погрожує це зробити, для кваліфікації значення не мають. Фактичне знищення або пошкодження майна потребує кваліфікації за частинами 2 або 3 ст. 206 КК.

Під «близькими» потерпілому особами розуміються як його близькі родичі (батьки, дружина, діти, рідні брати і сестри, дід, баба, внуки), так і інші особи, інтереси яких небайдужі потерпілому (наприклад, інші родичі, свояки, наречений, наречена, коханець, коханка, друзі тощо).