Право - КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

караються обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років або позбавленням волі на строк до трьох років.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони вчинені в особливо великих розмірах, —

караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років. Примітка. 1. Ухилення від повернення виручки в іноземній валюті, товарів або інших матеріальних цінностей, отриманих від цієї виручки, чи приховування будь-яким способом такої виручки, товарів або інших матеріальних цінностей визнаються вчиненими у великому розмірі, якщо ця виручка, товари або інші матеріальні цінності в тисячу і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян (у перерахунку у валюту України за офіційним курсом національної валюти, визначеним Національним банком України, на останній день строку, передбаченого законодавством для перерахування виручки в іноземній валюті з-за кордону).

2. Ухилення від повернення виручки в іноземній валюті, товарів або інших матеріальних цінностей, отриманих від цієї виручки, чи приховування будь-яким способом такої виручки, товарів або інших матеріальних цінностей визнаються вчиненими в особливо великому розмірі, якщо ця виручка, товари або інші матеріальні цінності у три тисячі і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян (у перерахунку у валюту України за офіційним курсом національної валюти, визначеним Національним банком України, на останній день строку, передбаченого законодавством для перерахування виручки в іноземній валюті з-за кордону).

1. Валютні відносини, що складаються у’сфері фінансової діяльності держави, забезпечують створення й використання необхідних суспільству валютних фондів. Правовий режим цих відносин в Україні можна визначити як режим валютних обмежень, сутність якого полягає у забороні, лімітуванні або регламентації операцій з валютою або валютними операціями. Ухилення від повернення виручки в іноземній валюті заподіює шкоду валютним відносинам, а також відносинам щодо мобілізації грошових коштів до бюджетів та державних цільових фондів, оскільки при вчиненні такого діяння не сплачуються встановлені законодавством податки з доходів у іноземній валюті.

2. Предметом злочину, передбаченого ст. 207 КК, є: 1) виручка в іноземній валюті від реалізації на експорт товарів (робіт, послуг); 2) товари чи інші матеріальні цінності, отримані від цієї виручки.

Під виручкою в іноземній валюті від реалізації на експорт товарів (робіт, послуг) слід розуміти: готівкові кошти в іноземних грошових знаках у вигляді банкнот, казначейських білетів, монет, які перебувають в обігу і є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу чи такі, що вилучаються з нього, але підлягають обміну на грошові знаки, які введено в обіг; безготівкові кошти у грошових одиницях іноземних держав, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських та інших кредитно-фінансових установ за межами України;

банківські метали; платіжні документи та інші цінні папери, виражені в іноземній валюті або банківських металах (ст. 1 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» № 15-93 від 19 лютого 1993 р. (ВВР. - 1993. - № 17. - Ст. 184); ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1991 р. № 959-ХІІ (ВВР. — 1991. - № 29. - Ст. 377).

Іноземна валюта є предметом злочину, передбаченого ст. 207 КК, лише за умови, що вона отримана резидентами України від реалізації на експорт товарів, робіт або послуг, перебуває за межами України та відповідно до Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23 вересня 1994 р. № 185/94-ВР (ВВР. - 1994. - № 140. - Ст. 364) підлягають поверненню в Україну.

Товари чи інші матеріальні цінності, отримані від виручки в іноземній валюті — це будь-які матеріальні цінності, послуги, роботи, права інтелектуальної власності, інші немайнові права тощо, придбані за рахунок виручки в іноземній валюті від реалізації резидентами України на експорт товарів . (робіт, послуг).

3. Об’єктивна сторона розглядуваного характеризується вчиненням суспільне небезпечної бездіяльності у вигляді ухилення від повернення в Україну у передбачені законом строки виручки в іноземній валюті від реалізації на експорт товарів (робіт, послуг), або інших матеріальних цінностей, отриманих від цієї виручки, або вчиненням активних дій — приховуванням будь-яким способом такої виручки, товарів або інших матеріальних цінностей.

4. Ухилення від повернення в Україну у передбачені законом строки виручки в іноземній валюті від реалізації на експорт товарів (робіт, послуг), або інших матеріальних цінностей, отриманих від цієї виручки, має місце в разі ухилення службових осіб підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності або осіб, які здійснюють господарську діяльність без створення юридичної особи, від зарахування на валютні рахунки цих суб’єктів господарської діяльності в уповноважених банках коштів у іноземних грошових одиницях або від повернення в Україну інших матеріальних цінностей, отриманих від цієї виручки.

Відповідно до Закону «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23 вересня 1994 р. № 185/94-ВР (ВВР. - 1994. - № 140. -Ст. 364) така виручка підлягає зарахуванню на валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів (для окремих видів — 180 або 500) з дати митного оформлення (виписка вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності, — з моменту підписання актів або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Джерелом надходження такої виручки в іноземній валюті повинен бути експорт товарів (робіт, послуг), під яким розуміється їх продаж українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб’єктам господарської діяльності з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України. Оскільки ст. 207 КК передбачає відповідальність за ухилення від її повернення в Україну, а також ухилення від повернення в Україну інших матеріальних цінностей, отриманих від виручки в іноземній валюті, то при вчиненні такого діяння розрахунки за експортовані товари (роботи, послуги) повинні бути здійснені саме за межами України.

Умовами кримінальної відповідальності за бездіяльність у вигляді ухилення від повернення виручки в іноземній валюті від реалізації на експорт товарів (робіт, послуг) або інших матеріальних цінностей, отриманих від цієї виручки, є: 1) обов’язок особи вчинити дії щодо повернення в Україну зазначеної виручки або товарів; 2) можливість вчинення таких дій.