Право - КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

6. Моментом закінчення злочину є відкриття або використання за межами України валютних рахунків, яке здійснюється на підставі укладеної винним угоди про відкриття та використання банківського рахунку або зробленого розпорядження про здійснення операцій по ньому.

7. Суб’єктивна сторона незаконного відкриття або використання за межами України валютних рахунків характеризується виною в формі прямого умислу. Мотиви вчинення злочину на кваліфікацію не впливають. У випадках, коли валютні рахунки за межами України незаконно відкриваються та (або) використовуються з метою приховування ухилення від повернення виручки в іноземній валюті, ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів, або коштів, одержаних внаслідок вчинення інших злочинів, такі діяння належить кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених ст. 208 КК та відповідно статтями 207, 212 або іншою статтею Особливої частини КК, яка передбачає відповідальність за такий злочин.

8. Суб’єктом розглядуваного злочину можуть бути: 1) громадяни України, що постійно проживають на її території; 2) службові особи підприємств, установ чи організацій, відповідальні за додержання порядку відкриття та (або) використання валютних рахунків юридичних осіб за межами України; 3) особа, яка діє за дорученням такої службової особи на відкриття та (або) використання валютного рахунку за межами України;

4) особа, яка здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи.

9. Кваліфікуючими ознаками незаконного відкриття або використання за межами України валютних рахунків згідно з ч. 2 ст. 208 КК є вчинення таких дій повторно або за попередньою змовою групою осіб.

Про вчинення злочину повторно див. коментар до ст. 32 КК, за попередньою змовою групою осіб — коментар до ч. 2 ст. 28 КК.

Стаття 209. Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом

1. Вчинення фінансової операції чи укладення угоди з коштами або іншим майном, одержаними внаслідок вчинення суспільне небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також вчинення дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження таких коштів або іншого майна чи володіння ними, прав на такі кошти або майно, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення, а так само набуття, володіння або використання коштів чи іншого майна, одержаних внаслідок вчинення суспільне небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, —

караються позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до двох років з конфіскацією коштів або іншого майна, одержаних злочинним шляхом, та з конфіскацією майна.

2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або у великому розмірі, —

караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією коштів або іншого майна, одержаних злочинним шляхом, та з конфіскацією майна.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою або в особливо великому розмірі, —

караються позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією коштів або іншого майна, одержаних злочинним шляхом, та з конфіскацією майна.

Примітка. 1. Суспільне небезпечним протиправним діянням, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, відповідно до цієї статті є діяння, за яке Кримінальним кодексом України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох і більше років (за винятком діянь, передбачених статтями 207 і 212 Кримінального кодексу України) або яке визнається злочином за кримінальним законом іншої держави і за таке ж саме діяння передбачена відповідальність Кримінальним кодексом України та внаслідок вчинення якого незаконно одержані доходи.

2. Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, визнається вчиненою у великому розмірі, якщо предметом злочину були кошти або інше майно на суму, що перевищує шість тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

3. Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, визнається вчиненою в особливо великому розмірі, якщо предметом злочину були кошти або інше майно на суму, що перевищує вісімнадцять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(У редакції Закону України від 16.01.2003 р. № 430-ІУ)

1. Законодавче регулювання відповідальності за відмивання «брудних» грошей необхідне, насамперед, в інтересах боротьби з організованою злочинністю. Колосальні цінності, отримані від торгівлі наркотиками, ігорного і порнобізнесу, контрабанди, розкрадань, іншої незаконної діяльності, злочинці прагнуть легалізувати, надати їм вигляд законних. Засоби їх «відмивання» надзвичайно різноманітні. Наприклад, готівка перетворюється в інші цінності, внески в банки чи нерухоме майно. Нерухомість потім продається, а кошти, отримані від перепродажу, мають вигляд законних. Нерідко з метою відмивання «брудних» грошей створюються спеціальні підприємства або ці гроші вкладаються в заново створювані чи реально діючі комерційні структури.

2. Безпосередній об’єкт злочину — суспільні відносини у сфері зайняття господарською діяльністю.

3. Предмет злочину — грошові кошти та інше майно, здобуті злочинним шляхом. Грошові кошти — це готівка і безготівкові гроші в будь-якій національній валюті, у тому числі в гривнях. До іншого майна належать цінні папери, рухомі і нерухомі речі (будівлі, автотранспорт, сировина, матеріали, товари, земельні ділянки тощо). І грошові кошти, й інше майно виступають предметом легалізації за умови, що вони здобуті злочинним шляхом. У диспозиції ст. 209 КК спеціально підкреслюється злочинний характер здобування майна. Це означає, що вони з’явилися в результаті здійснення іншого, первинного злочину. Таким первинним злочином може бути тільки діяння, за яке Кримінальним кодексом України передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох і більше років (див. примітку до ст. 209 КК). Тут йдеться про злочини, при здійсненні яких особа одержує злочинний дохід, тобто збільшує своє майно, здобуваючи злочинним шляхом те, чого раніше в неї не було. Тому не може бути предметом легалізації майно, одержане в результаті вчинення злочинів, передбачених ст. 207 КК (ухилення від повернення виручки в іноземній валюті) і ст. 212 КК (ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів), оскільки вони не приносять особі, яка їх вчинила, злочинного доходу в зазначеному вище смислі (див. примітку до ст. 209 КК). У результаті їх здійснення відбувається злочинне незменшення, збереження розмірів свого майна чи майна підприємства.