Право - КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

Про поняття вчинення злочину організованою групою див. ст. 28 КК і коментар до неї.

Відповідно до примітки до ст. 209 КК особливо великий розмір має місце, якщо предметом злочину були грошові кошти або інше майно на суму, що перевищує вісімнадцять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

14. Легалізація (відмивання) грошових коштів чи іншого майна, одержаних злочинним шляхом, відрізняється від злочину, передбаченого ст. 198 КК «Придбання, отримання, зберігання чи збут майна, одержаного злочинним шляхом», зокрема такими ознаками: 1) суб’єктом легалізації є також особи, які безпосередньо злочинним шляхом здобули відповідне майно; 2) придбання чи збут майна, завідомо здобутого злочинним шляхом, кваліфікується за ст. 209, а не за ст. 198 КК, якщо умисел особи, що бере участь у цій угоді, спрямований на легалізацію (відмивання) грошових коштів чи іншого майна, здобутих злочинним шляхом, впровадження їх у легальний обіг.

У випадку легалізації грошових коштів чи майна, одержаних у результаті здійснення злочину, передбаченого ст. 198 КК, відповідальність настає за статтями 209 і 198 КК.

15. Розміщення коштів, здобутих від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів, у банках, на підприємствах, в установах, організаціях та їх підрозділах чи використання таких коштів для придбання об’єктів, майна, що підлягають приватизації, або обладнання для виробничих чи інших потреб, або використання таких доходів (коштів і майна) з метою продовження незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів тягне відповідальність за ст. 306 КК. Додаткової кваліфікації за ст. 209 КК не потрібно.

Стаття 2091. Умисне порушення вимог законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом

1. Повторне умисне неподання інформації про фінансові операції або повторне умисне подання завідомо недостовірної інформації про фінансові операції, які підлягають внутрішньому або обов’язковому фінансовому моніторингу, спеціально уповноваженому органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу, —

карається штрафом від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

2. Незаконне розголошення у будь-якому вигляді інформації, яка надається спеціально уповноваженому органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу, особою, якій ця інформація стала відома у зв’язку з професійною або службовою діяльністю, —

карається штрафом від двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

(Доповнено статтею 2091 згідно із Законом України від 16.01.2003 р. № 430-ІУ)

1. Суспільна небезпечність умисного порушення вимог законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, полягає у тому, що вчинення передбачених ст. 209’ КК діянь створює умови для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, перешкоджаючи її виявленню спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань фінансового моніторингу, а вчинення діянь, передбачених ч. 2 цієї статті, може заподіяти шкоду відносинам у сфері охорони комерційної та банківської таємниці.

2. Предметом злочину, передбаченого ст. 209’ КК, є:

інформація про фінансові операції, які підлягають внутрішньому або обов’язковому фінансовому моніторингу, що подається спеціально уповноваженому органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу;

завідомо неправдива інформація про такі операції.

Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» від 28 листопада 2002 р. № 249-ІУ (ВВР. — 2003. — № 1. — Ст. 2) встановлено обов’язок суб’єктів первинного фінансового моніторингу представляти інформацію спеціально уповноваженому органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу про фінансові операції, які підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу, а також операції, які за результатами внутрішнього фінансового моніторингу мають ознаки таких, що пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів.

Інформація, яка надається уповноваженому органу про фінансову операцію, що підлягає обов’язковому фінансовому моніторингу, повинна містити дані, одержані під час ідентифікації осіб, які здійснюють таку операцію, характер фінансової операції тощо. Порядок надання такої інформації встановлюється відповідно Національним банком України — для банків, та Кабінетом Міністрів України — для інших суб’єктів первинного фінансового моніторингу (див. ст. 8 названого Закону).

Завідомо неправдива інформація про фінансові операції, які підлягають внутрішньому або обов’язковому фінансовому моніторингу, що подається спеціально уповноваженому органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу — це інформація, яка містить завідомо неправдиві відомості про фізичних або юридичних осіб, які здійснюють такі операції, а також про характер самих операцій. Завідомо неправдивою слід визнавати також інформацію, яку винний завідомо подає не в повному обсязі, приховуючи певні відомості щодо осіб, які здійснюють операцію, або обставини, що характеризують саму операцію.

3. Об’єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 209’ КК, характеризується:

повторним неподанням інформації про фінансові операції, які підлягають внутрішньому або обов’язковому фінансовому моніторингу, спеціально уповноваженому органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу;

повторним поданням завідомо недостовірної інформації про фінансові операції, які підлягають внутрішньому або обов’язковому фінансовому моніторингу, спеціально уповноваженому органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу.

4. Неподання інформації про фінансові операції має місце у випадках, коли особи, на яких покладено обов’язок щодо подання такої інформації, всупереч чинному законодавству не подають таку інформацію спеціально уповноваженому органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу.

Обов’язок щодо подання такої інформації встановлено ст. 5 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом». Подання зазначеної інформації є обов’язковим щодо фінансових операцій, які підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу, а також інших операцій, що’до яких під час проведення внутрішнього фінансового моніторингу встановлено, що вони можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів.