Право - КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

Зазначені вище види погрози можуть бути застосовані альтернативне або в сполученні.

5. Стаття 206 КК поширюється не тільки на випадки, коли від потерпілого вимагають вчинення (невчинення) певної дії, що здатна заподіяти шкоду його інтересам, а й на ситуації, коли від потерпілого вимагають вчинення (невчинення) дії, що може завдати шкоди інтересам третіх осіб (наприклад, його ділових партнерів), що займаються господарською діяльністю.

6. Злочин вважається закінченим з моменту пред’явлення певної вимоги, що поєднана із зазначеною в законі погрозою, незалежно від досягнення винною особою поставленої мети.

7. Суб’єктивна сторона злочину характеризується виною у виді прямого умислу. Винний усвідомлює, що він без яких-небудь правових підстав протидіє законній господарській діяльності засобами, описаними в ст. 206 КК, і бажає цього. Метою винного є: припинення іншою особою зайняття законною господарською діяльністю або обмеження її, укладання або невиконання угоди, про яку йдеться в ст. 206 КК. Мотиви злочину можуть бути різними, наприклад, користь, коли це робиться за винагороду від конкуруючого підприємця; мотиви особистого характеру, хуліганські мотиви тощо. Якщо особа вчиняє дії, описані в ст. 206 КК, з метою отримання майна від суб’єкта, що господарює, права на його майно, або домагається вчинення дій майнового характеру на свою користь або на користь близьких йому осіб, то такі дії слід кваліфікувати як вимагання (ст. 189 КК).

8. Суб’єкт злочину — будь-яка особа, що досягла 16-ти років.

9. У частині 2 ст. 206 КК встановлена відповідальність за ті ж дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або з погрозою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, або поєднані з насильством, що не є небезпечним для життя і здоров’я, або з пошкодженням чи знищенням майна.

Про поняття повторності див. ст. 32 КК і коментар до неї.

Про поняття вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб див. ст. 28 КК і коментар до неї.

Погроза вбивством або заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, полягає в тому, що винний, пред’являючи відповідну протиправну вимогу, загрожує потерпілому тим, що у випадку її невиконання позбавить життя або заподіє тяжкі тілесні ушкодження йому або близьким йому особам. Погроза вчинити вбивство охоплюється ч. 2 ст. 206 .КК і додаткової кваліфікації за ст. 129 КК не потребує.

Насильство, що не є небезпечним для життя і здоров’я потерпілого, має місце, коли заподіяні легкі тілесні ушкодження, що не спричинили короткочасного розладу здоров’я або короткочасної втрати працездатності, а також такі насильницькі дії, як завдання ударів, побоїв, обмеження або незаконне позбавлення волі за умови, що вони не були небезпечними для життя і здоров’я в момент заподіяння. Такі насильницькі дії, вчинені при протидії, цілком охоплюються ч. 2 ст, 206 КК і додаткової кваліфікації за іншими статтями КК не потребують.

Пошкодження або знищення майна має місце, коли майно було доведене до повної непридатності щодо його цільового призначення або потребує серйозного ремонту. Така дія може бути засобом підкріплення вже раніше висловленої протиправної вимоги, або ж безпосередньо супроводжувати таку вимогу для того, щоб переконати потерпілого в реальності погрози. Для наявності даної кваліфікуючої ознаки не потрібно, щоб потерпілому була завдана шкода у великому розмірі, що є необхідним при умисному знищенні або пошкодженні майна (ч. 1 ст. 194 КК). Для кваліфікації тут досить встановити, що протиправна вимога поєднана із самим фактом пошкодження або знищення майна.

10. У частині 3 ст. 206 КК передбачена відповідальність за протидію законній підприємницькій діяльності, що вчинена організованою групою або службовою особою з використанням службового становища, або поєднана з насильством, що є небезпечним для життя чи здоров’я, або заподіяла велику шкоду чи спричинила інші тяжкі наслідки.

Про поняття організованої групи див. ст. 28 КК і коментар до неї.

Протидія законній господарській діяльності, вчинена службовою особою, передбачає вчинення дій, описаних у ч. 1 ст. 206 КК, із використанням свого службового становища. Службові особи, діяльність яких щодо управління в тій або іншій мірі пов’язана з господарською діяльністю, можуть в інший спосіб, не передбачений ст. 206 КК, умисно протидіяти (перешкоджати) законній господарській діяльності. Такі дії, за певних умов, тягнуть відповідальність за ст. 364 КК. Частина 3 ст. 206 КК в таких випадках не застосовується.

Насильство, що є небезпечним для життя або здоров’я, — це заподіяння легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я або незначну втрату працездатності, середньої тяжкості або тяжке тілесне ушкодження, а також інші насильницькі дії, що не спричинили зазначених наслідків, але за способом були небезпечними для життя або здоров’я в момент їх вчинення (наприклад, насильство, що викликало втрату свідомості, здавлювання шиї, скидання з висоти, застосування електричного струму, спеціальних засобів тощо).

Наявність великої шкоди є питанням факту, що у кожному окремому випадку вирішується судом з врахуванням конкретних обставин справи. Матеріальна шкода вважається великою, якщо вона у п’ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (див. примітку до ст. 206 КК).

До інших тяжких наслідків можна віднести, наприклад, смерть потерпілого або близької йому людини, самогубство, припинення роботи підприємства, масове звільнення з роботи його працівників тощо. Умисне вбивство, вчинене в процесі протидії законній господарській діяльності, необхідно додатково кваліфікувати за ст. 115 КК.

11. Примушування потерпілого до виконання або невиконання цивільно-правових зобов’язань за відсутності ознак протидії законній господарській діяльності, слід кваліфікувати за ст. 355 КК.

Стаття 207. Ухилення від повернення виручки в іноземній валюті

1. Умисне ухилення службових осіб підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності або осіб, які здійснюють господарську діяльність без створення юридичної особи, від повернення в Україну у передбачені законом строки виручки в іноземній валюті від реалізації на експорт товарів (робіт, послуг), або інших матеріальних цінностей, отриманих від цієї виручки, а також умисне приховування будь-яким способом такої виручки, товарів або інших матеріальних цінностей, —

карається штрафом від шестисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.

2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, а також умисне ухилення від повернення виручки в іноземній валюті, товарів або інших матеріальних цінностей, отриманих від цієї виручки, або умисне приховування будь-яким способом такої виручки, товарів або інших матеріальних цінностей у великих розмірах —