Право - КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

До Червоної книги України заносяться види тварин і рослин, які постійно або тимчасово перебувають чи зростають у природних умовах на території України, у межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони і знаходяться під загрозою зникнення. Занесені до Червоної книги України види тварин і рослин підлягають особливій охороні на всій території України.

8. Суб’єктивна сторона злочину характеризується умисною або необережною виною. Мотиви можуть бути різними, вони на кваліфікацію не впливають, але можуть бути враховані судом при призначенні покарання.

9. Суб’єктом незаконного полювання є особи, які досягли 16-ти років. Службові особи, що вчинили незаконне полювання з використанням свого службового становища, відповідають за ч. 2 статті.

10. Кваліфікуючими ознаками, які встановлені ч. 2 статті, є вчинення тих самих дій за умови:

1) якщо вони вчинені службовою особою з використанням службового становища;

2) або за попередньою змовою групою осіб;

3) або способом масового знищення звірів, птахів чи інших видів тваринного світу;

4) або з використанням транспортних засобів;

5) або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею. Поняття службової особи та злочинів у сфері службової діяльності дається в коментарі до ст. 364 КК.

Про попередню змову групою осіб див. коментар до ст. 28 КК. Під способом масового знищення звірів, птахів чи інших видів тваринного світу маються на увазі різні прийоми та методи, застосування яких призводить до винищення тварин у великій кількості (наприклад, застосування автоматичної зброї, вибухових речовин, газів, електроструму, отрути, загнання стада тварин на болото або в засаду тощо).

Під незаконним полюванням, вчиненим з використанням транспортних засобів (автомашин, мотоциклів, катерів, моторних лодок, вертольотів, тракторів тощо), розуміється їх застосування при вистежуванні або добуванні звірів і птахів (полювання з під’їзду на автотранспорті, на плавучих засобах з працюючим двигуном, із літаків та вертольотів тощо).

Незаконне полювання особою, раніше судимою за таке порушення, має місце в тому випадку, коли особа була раніше засуджена за незаконне полювання за частинами 1 або 2 ст. 248 КК і судимість не була знята чи погашена у встановленому законом порядку.

Стаття 249. Незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом

1. Незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом, якщо воно заподіяло істотну шкоду, —

карається штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з конфіскацією знарядь і засобів промислу та всього добутого.

2. Ті самі діяння, якщо вони вчинені способом масового знищення риби, звірів чи інших видів тваринного світу або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, —

караються штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією знарядь і засобів промислу та всього добутого.

1. Суспільна небезпечність злочину визначається тим, що він завдає шкоди рибним запасам та іншим водним тваринам в Україні шляхом їх хижацького знищення.

Порядок зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом регулюється рядом нормативних актів, до яких належать, зокрема, «Правила промислового рибальства в рибогосподарських водних об’єктах України», затверджені наказом Державного комітету рибного господарства України від 18 березня 1999 р. № 33; постанова КМ України «Про затвердження Порядку справляння плати за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів і нормативів плати за їх спеціальне використання» від 6 квітня 1998 р. № 449; «Тимчасовий порядок ведення рибного господарства і здійснення рибальства», затверджений постановою КМ України від 28 вересня 1996 р. № 1192, постанова КМ України «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів риб та інших об’єктів водного промислу» від 19 січня 1998 р. № 32, наказ Державного комітету рибного господарства України «Про порядок вилучення, обліку, зберігання, здачі, реалізації та звітності про обсяги вилову водних живих ресурсів» від 27 лютого 1998 р. № 28, відповідні правила, які розробляються органами рибоохорони, тощо.

2. Об’єктом злочину є науково обгрунтоване, раціональне використання і охорона риб та інших водних тварин та їх відтворення.

3. Предметом даного злочину є риби різноманітних порід (прісні та морські), водні тварини (дельфіни, креветки, кальмари, восьминоги, раки, краби), що знаходяться в стані природної волі, а також деякі морські рослини (водорості і трави), які мають промислове значення для виробництва добрив, медичних препаратів і продуктів харчування.

Незаконне виловлювання водних хутрових звірів (видри, бобри, ондатри, хохулі) не охоплюється даним складом злочину, а кваліфікується як незаконне полювання.

Дії осіб, винних у незаконному вилові риби, добуванні водних тварин, що вирощуються підприємствами й організаціями в спеціально облаштованих або пристосованих водоймах, або заволодіння рибою, водними тваринами, відловленими цими організаціями, або дикими тваринами і птахами, що перебувають в розплідниках і вольєрах, підлягають кваліфікації як крадіжка майна. У зв’язку з цим судам при розгляді справ слід з’ясовувати, в яких саме водоймах виловлено рибу або водних тварин, і залежно від встановленого кваліфікувати дії винних.

4. Об’єктивна сторона злочину полягає в незаконному зайнятті рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом, якщо воно заподіяло істотну шкоду.

Відповідно до Закону України «Про тваринний світ» одним із видів використання об’єктів тваринного світу є рибальство. Рибальством вважається промислове добування риби, водних безхребетних і морських ссавців, а також любительське і спортивне рибальство та добування водних безхребетних у рибогосподарських водоймах.

Промислове рибальство — спосіб спеціального використання об’єктів тваринного світу підприємствами, установами, організаціями і громадянами, яким надається право ведення промислового рибальства та промислу водних безхребетних і морських ссавців на промислових ділянках рибогосподарських водойм, до яких належать всі поверхневі, територіальні та внутрішні морські води, які використовуються (можуть використовуватися) для промислового добування риби та інших об’єктів водного промислу або мають значення для відтворення їх запасів, а також у виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України.