Право - КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

23. На відміну від злочинів проти життя та здоров’я, волі, статевої свободи та статевої недоторканності особи, злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина та злочинів проти власності (розділи II—VI Особливої частини КК), які є злочинами проти окремих осіб, злочини проти громадської безпеки посягають на загальне благо, є злочинами проти суспільства (загальних (громадських), спільних інтересів людей, інтересів суспільства в цілому), а не проти окремих фізичних або юридичних осіб.

24. Також на відміну від зазначених злочинів, які, як правило, вимагають реального заподіяння шкоди життю, здоров’ю, власності, для визнання діянь (посягань) злочинами проти громадської безпеки необхідно і, як правило, достатньо, самого порушення громадської безпеки і створення загальної (спільної) небезпеки для життя і здоров’я та інших цінностей суспільства. Злочини проти громадської безпеки посягають не на життя і здоров’я та власність окремих осіб і не на безпеку життя і здоров’я та власності окремих осіб, а на загальну (спільну) безпеку, на безпеку життя і здоров’я, власності широкого і невизначеного кола осіб та безпеку інших цінностей і тому є загальнонебезпечними злочинами.

25. Стаття 255 КК спрямована на посилення боротьби з організованою злочинністю. Остання створює небезпеку нормальній життєдіяльності суспільства, суспільній стабільності в цілому, дестабілізації економічної та соціально-політичної сфер життя, порушує нормальне функціонування соціальних та економічних інститутів, підриває і гальмує прогресивний процес розвитку суспільства, перешкоджає проведенню соціально-економічної та правової політики, обплутує і закабаляє людей, породжує обстановку незахищеності, створює системну корупцію у органах влади тощо.

26. Злочинна організація — це організована група особливого роду, найбільш небезпечна форма співучасті. Саме створення злочинної організації, навіть якщо вона не встигла вчинити жодного тяжкого чи особливо тяжкого злочину, серйозно порушує громадську безпеку і є значною небезпекою для суспільства. Як свідчить практика члени злочинних організацій, як правило, добре озброєні і завжди готові особисто або через інших озброєних злочинців у будь-який час пустити зброю в хід, скористатися нею, знищити, зокрема, тих, кого не можна усунути. До того ж, зіткнення (розбірки) між злочинними організаціями небезпечні для сторонніх.

27. У статті 255 КК сформульована загальна норма, а в ст. 257, в ч. 4 ст. 258 і ст. 260 КК — спеціальні норми, які передбачають відповідальність за створення спеціальних видів злочинних організацій.

28. Метою статті 255 КК є адекватне реагування на небезпеку з боку злочинних організацій, незалежно від їх спрямування, вже на початкових етапах, тобто при їх створенні. Створення злочинної організації по суті є закінченим готуванням до злочину, який збираються вчинити її учасники (див. коментар до ст. 14 КК). Але, враховуючи особливу небезпечність злочинних організацій, законодавець передбачив, що саме створення злочинної організації для вчинення одного або кількох тяжких або особливо тяжких злочинів вважається вже закінченим злочином. Створення злочинної організації завжди передує вчиненню її членами інших злочинів.

29. Об’єктивна сторона злочину полягає в таких формах: 1) створення злочинної організації для вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину; 2) керівництво такою організацією; 3) участь у ній; 4) участь у злочинах, вчинюваних такою організацією; 5) організація зустрічі (сходки) представників злочинних організацій або організованих груп для розроблення планів і умов спільного вчинення злочинів, матеріального забезпечення злочинної діяльності чи координації дій об’єднань злочинних організацій або організованих груп; 6) керівництво цією зустріччю (сходкою); 7) сприяння такій зустрічі (сходці).

30. Створення злочинної організації для вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину полягає в найрізноманітніших діях щодо заснування (формування, утворення) злочинної організації: у підшуканні зброї або співучасників, вербуванні їх до злочинної організації, розподілі ролей між ними тощо.

31. Склад злочину формальний. Злочин є закінченим з моменту фактичного створення злочинної організації для вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину. Поняття вчинення злочину злочинною організацією дано в законі (див. коментар до ч. 4 ст. 28 КК). Злочинна організація визнається створеною, коли утворилося стійке ієрархічне об’єднання декількох осіб (три і більше), члени якого або структурні частини якого за попередньою змовою зорганізувалися для спільної діяльності з метою безпосереднього вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

32. У випадках, коли винному не вдалося створити злочинну організацію, його дії необхідно розглядати як готування до створення злочинної організації або замах на її створення і відповідно кваліфікувати за статтями 14 або 15 і ст. 255 КК (див. коментар до статей 14, 15 і 16 КК).

33. Злочинна організація створюється для вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину (див. коментар до частин 4 і 5 ст. 12 КК). Це може бути як конкретно (точно) визначений злочин, так і конкретно (точно) не визначений тяжкий або особливо тяжкий злочин. Створення групи для вчинення злочину невеликої тяжкості або середньої тяжкості (див. коментар до частин 2 і 3 ст. 12 КК), а також керівництво такою групою або участь у ній, або участь у злочинах, вчинюваних такою групою, не тягне відповідальності за ст. 255 КК.

34. Якщо збройна злочинна організація створена для нападу на підприємства, установи, організації чи на окремих осіб, відповідальність настає за бандитизм (див. коментар до ст. 257 КК).

35. Керівництво злочинною організацією — це спрямування діяльності злочинної організації, дій її учасників, їх очолювання, дача вказівок, розпоряджень, завдань співучасникам, виконання функцій її виконавчого органу чи одноосібного ватажка або одного з ватажків злочинної організації, управління нею в цілому або її учасниками.

36. Участь у злочинній організації передбачає існування уже створеної злочинної організації. Тут йдеться про випадки, коли особа не брала участі у створенні злочинної організації, але вступила (увійшла) до створеної іншими особами. З моменту дачі згоди на вступ (входження) до злочинної організації дії винного розцінюються як закінчений злочин — участь у злочинній організації, навіть якщо б той, хто вступив у злочинну організацію, і не брав участі у вчинених нею злочинах. Вступ до злочинної організації, членство в ній є закінченим злочином з тих міркувань, що сам по собі цей факт означає надання злочинній організації можливості використання її учасника згідно з планами злочинної організації. Участь у злочинній організації, поряд з вступом до неї, може виявлятися в найрізноманітніших діях.