Право - КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

7. Порушення правил експлуатації залізничного, водного та повітряного транспорту полягає в недотриманні габаритів при навантаженні та закріпленні громіздких вантажів, в неналежному закріпленні вантажів та їх розміщенні, у недотриманні вимог щодо технічного стану засобів транспорту, окремих його механізмів, споруд і обладнання, в експлуатації транспортних засобів з такими неполадками, які створюють загрозу для безпеки руху та ін.

8. Недоброякісний ремонт транспортних засобів, колій, споруд на них, засобів сигналізації та зв’язку виявляється в тому, що працівник транспорту, не дотримуючись вимог різних технічних норм, не усуває неполадки зазначених засобів транспорту. Мова йде лише про такі механізми та обладнання, які забезпечують безпеку руху та експлуатації транспортних засобів.

9. Диспозиція цієї статті є бланкетною. Для притягнення працівника транспорту до кримінальної відповідальності потрібно встановити факт порушення відповідних правил, чи неналежне виконання своїх обов’язків при ремонті та обслуговуванні засобів транспорту. З огляду на можливі особливо тяжкі наслідки на цих видах транспорту діяльність працівників транспорту суворо регламентована. При мотивуванні звинувачення повинне бути посилання на конкретні статті, параграфи, пункти чинних на зазначених видах транспорту правил, інструкцій, наказів, які були порушені. Слід мати на увазі, що діяльність по ремонту засобів транспорту також регламентована відповідними технічними нормами. Тому недоброякісним слід визнавати ремонт, за якого не усуваються небезпечні для руху та експлуатації дефекти засобів транспорту, використання для ремонту неякісних частин, механізмів, обладнання чи приладів.

10. Своєрідним наслідком цього злочину, передбаченим ч. 1 статті, є створення небезпеки для життя людей або настання інших тяжких наслідків. Така небезпека створюється внаслідок порушення правил безпеки руху або експлуатації транспорту, недоброякісного ремонту засобів транспорту. У технічній системі транспорту відбуваються певні зміни і створюється реальна можливість настання тяжких наслідків, тобто високий ступінь імовірності їх настання. Ці зміни в технічній системі транспорту порушують нормальне її функціонування, чим заподіюється шкода об’єкту злочину. Така небезпека (загроза) виступає і як ознака злочинного діяння, і як своєрідний нерозривний з ним наслідок. Ці зміни в технічній системі транспорту повинні фіксуватися. Обов’язковим у таких ситуаціях є встановлення причинного зв’язку між діянням працівника транспорту і змінами, що відбулися в технічній системі транспорту.

11. Частина 2 статті встановлює більш сувору відповідальність за ті самі діяння, якщо вони спричинили потерпілому середньої тяжкості чи тяжкі тілесні ушкодження або заподіяли велику матеріальну шкоду. При встановленні матеріальної шкоди потрібно враховувати вартість знищених чи пошкоджених транспортних засобів, вантажів, споруд на шляхах сполучення тощо.

12. Частина 3 статті встановлює відповідальність за діяння, якщо вони спричинили загибель людей. Для цього досить настання смерті хоча 6 однієї людини.

13. Третьою обов’язковою ознакою об’єктивної сторони складу злочину є причинний зв’язок між діянням і наслідками, які настали. За справами цієї категорії для встановлення причинного зв’язку призначаються експертизи.

Практика свідчить, що причинний зв’язок у справах цієї категорії має свої особливості, які треба брати до уваги при його встановленні. Залізничний, водний і повітряний транспорт досить часто експлуатується в складних погодних умовах. Технічний стан засобів транспорту також не завжди є в ідеальному стані. Сприяти настанню тяжких наслідків також можуть неправомірні дії інших учасників руху. Це не виключає відповідальності цих осіб, якщо встановлені всі інші ознаки певного складу злочину.

14. Суб’єктивна сторона цього злочину характеризується психічним ставленням особи до діяння та його наслідків. Порушення правил безпеки руху та експлуатації транспорту, недоброякісний ремонт, може вчинятися з прямим умислом або через злочинну недбалість. До наслідків злочину форма вини може бути тільки необережна (злочинна самовпевненість або злочинна недбалість). В цілому цей злочин вважається необережним.

15. Суб’єктом злочину може бути лише працівник залізничного, водного або повітряного транспорту, трудова діяльність якого пов’язана з рухом, експлуатацією транспортних засобів або їх ремонтом. У судовій практиці інколи виникає питання, як кваліфікувати дії робітника, слюсаря, який виконував ремонт механізмів, обладнання, засобів сигналізації або зв’язку на заводі, в майстерні, які не підпорядковані залізничному, водному чи повітряному транспорту. Деякі криміналісти вважають, що в цих випадках відсутні ознаки цього злочину. Думається, що при ремонті засобів транспорту за ст. 276 КК повинні відповідати робітники незалежно від того, чи є вони працівниками транспорту, чи ні.

Стаття 277. Пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів

1. Умисне руйнування або пошкодження шляхів сполучення, споруд на них, рухомого складу або суден, засобів зв’язку чи сигналізації, а також інші дії, спрямовані на приведення зазначених предметів у непридатний для експлуатації стан, якщо це спричинило чи могло спричинити аварію поїзда, судна або порушило нормальну роботу транспорту, або створило небезпеку для життя людей чи настання інших тяжких наслідків, —

караються штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили потерпілому середньої тяжкості чи тяжкі тілесні ушкодження або завдали великої матеріальної шкоди, —

караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили загибель людей, —

караються позбавленням волі на строк від семи до п’ятнадцяти років.

1. Небезпечність цього злочину полягає в тому, що умисне руйнування або пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів порушує нормальне функціонування технічних систем залізничного, водного або повітряного транспорту, внаслідок чого транспортні засоби, які є джерелом підвищеної небезпеки, виходять з-під контролю і створюють загрозу настання катастрофи, аварії та інших тяжких наслідків.

2. Предметом цього злочину є шляхи сполучення, споруди на них, рухомий склад, водні або повітряні судна, засоби зв’язку або сигналізації. Усі ці предмети виконують різні функції, але з точки зору кримінального права вони характеризуються однаковими ознаками, які мають важливе значення для кваліфікації. До таких ознак належать: 1) спеціальне (цільове) призначення цих пристроїв та елементів транспорту — забезпечити нормальне функціонування технічних систем зазначених видів транспорту і, тим самим, безпеку руху та експлуатації; 2) придатність до експлуатації, до використання за цільовим призначенням. Вони є елементом, частиною технічної системи транспорту; 3) рухомий склад, водні та повітряні судна є джерелом підвищеної небезпеки. Інші елементи, пристрої та механізми, забезпечують нормальне (безпечне) функціонування цих джерел; 4) ці предмети мають особливий правовий статус, їх технічний стан та функціонування регулюються чинними на транспорті нормативними актами (статутами, кодексами, правилами, інструкціями).