Право - КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

3. Об’єктивна сторона цього злочину характеризується порушенням правил зберігання, використання, обліку, перевезення або інших правил поводження з біологічними агентами і токсинами. Відповідно до ст. 53 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25 червня 1991 р. підприємства, установи і організації зобов’язані забезпечувати екологічно безпечне виробництво, зберігання, транспортування, використання, знищення, знешкодження і поховання мікроорганізмів, інших біологічно активних речовин і предметів біотехнології, а також інтродукцію, акліматизацію і реакліматизацію тварин і рослин, розробляти і вживати заходів з попередження і ліквідації наслідків шкідливого впливу біологічних наслідків на довкілля та здоров’я людини.

Підприємства і громадяни-підприємці, здійснюючи зазначені дії, зобов’язані дотримуватися санітарних норм, що гарантують безпеку для здоров’я населення і довкілля. Ці ж вимоги поширюються на транзитне транспортування через територію України хімічних, біологічних, радіоактивних, інших небезпечних для здоров’я видів сировини, корисних копалин, речовин та матеріалів будь-якими видами транспорту та продуктопроводами (ст. 25 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24 лютого 1994 р.). Правила поводження з мікробіологічними чи іншими біологічними агентами та токсинами встановлюються й іншими нормативними актами і можуть полягати у обов’язку забезпечувати лабораторний контроль, гігієнічну регламентацію небезпечних для життя чи здоров’я людини факторів (у тому числі мікробіологічних чи інших біологічних агентів та токсинів, їх державну реєстрацію тощо).

Порушення встановлених правил поводження з мікробіологічними або іншими біологічними агентами чи токсинами може бути вчинене як шляхом дії, так і шляхом бездіяльності. Таке порушення може полягати у невиконанні зазначених правил або в їх неналежному виконанні.

Діяння може потягнути відповідальність за ст. 326 КК у разі, якщо порушення правил поводження з мікробіологічними чи іншими біологічними агентами чи токсинами було суттєвим, містило реальну небезпеку для життя чи здоров’я людей.

Спричинення наслідку у виді створення загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків передбачає виникнення реальної можливості настання смерті людей або захворювання хоча б однієї людини на хворобу, небезпечну для її здоров’я.

Заподіяння шкоди здоров’ю потерпілого означає фактичне захворювання внаслідок вказаних дій хоча б однієї особи (за винятком того, хто брав участь у вчиненні цього злочину).

Порушення встановлених правил поводження з мікробіологічними або іншими біологічними агентами чи токсинами повинне бути обов’язково при-чинно пов’язаним із настанням передбачених ст. 326 КК наслідків.

4. Злочин вважається закінченим з моменту настання будь-якого із зазначених наслідків.

5. Суб’єктивна сторона характеризується умисним або необережним порушенням зазначених правил, а щодо наслідків — тільки необережною формою вини.

6. Суб’єкт цього злочину — спеціальний, тобто особа, що досягла 16-річ-ного віку та на яку покладений обов’язок дотримуватися правил поводження із зазначеними предметами (наприклад, особи медичного персоналу, працівники аптек, керівники підприємств, що здійснюють діяльність, пов’язану з обігом таких речовин, тощо). Службові особи за порушення цих правил підлягають відповідальності за сукупністю злочинів — за ст. 326 КК та за відповідний злочин у сфері службової діяльності.

7. Обтяжуючими обставинами, передбаченими ч. 2 ст. 326 КК, є вчинення дій, передбачених ч. 1 цієї статті, якщо 1) діяння спричинило загибель людей або 2) інші тяжкі наслідки.

Під загибеллю людей розуміють смерть хоча б однієї людини внаслідок порушення правил поводження із мікробіологічними чи іншими біологічними агентами чи токсинами.

До інших тяжких наслідків можуть бути віднесені тяжкі тілесні ушкодження одній чи кільком особам; завдання середньої тяжкості тілесних ушкоджень двом і більше людям, зараження хворобою кількох осіб, заподіяння значної матеріальної шкоди фізичній або юридичній особі. Також до інших тяжких наслідків можуть бути віднесені: велика екологічна чи матеріальна шкода (наприклад, потрапляння мікробіологічних агентів у воду, продукти харчування чи середовище проживання людини, в результаті чого виник осередок поширення гострого інфекційного захворювання) тощо.

Порушення правил зберігання, використання, перевезення або інших правил поводження з мікробіологічними чи іншими біологічними агентами чи токсинами, якщо воно спричинило забруднення або псування земель, забруднення або іншу зміну природних властивостей атмосферного повітря, забруднення поверхневих чи підземних вод і водоносних горизонтів, джерел питних, лікувальних вод або зміну їх природних властивостей, забруднення моря кваліфікується відповідно за статтями 239, 241, 242, 243 КК. У разі якщо таке забруднення є менш тяжким, ніж порушення правил поводження з цими речовинами, вчинене належить кваліфікувати за сукупністю ст. 326 та статтями 239, 241, 242, 243 КК.

Стаття 327. Заготівля, перероблення або збут радіоактивне забруднених продуктів харчування чи іншої продукції

1. Заготівля, перероблення з метою збуту або збут продуктів харчування чи іншої продукції, радіоактивне забруднених понад допустимі рівні, якщо вони створили загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяли шкоду здоров’ю потерпілого, —

караються штрафом до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

2. Заготівля, перероблення з метою збуту або збут продуктів харчування чи іншої продукції, радіоактивне забруднених понад допустимі рівні, якщо вони спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, —

караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.

1. Суспільна небезпечність заготівлі, перероблення або збуту радіоактивне забруднених продуктів харчування чи іншої продукції полягає у можливості поширення шкідливого впливу радіоактивного забруднення на здоров’я людей.

2. Предметом цього злочину є продукти харчування та інша продукція, радіоактивне забруднена понад допустимий рівень.

Під продуктами харчування розуміють будь-які продукти, що в натуральному вигляді чи після відповідної обробки вживаються людиною у їжу або для пиття (хліб, крупи, борошно, цукор, м’ясо, молоко, яйця, риба тощо).

Під іншою продукцією розуміють продукти сільськогосподарського та іншого (наприклад, морського) походження, призначені для годування худоби (різні корми), лісоматеріали, будівельні матеріали та вироби з них, для використання у промисловості як технічної сировини (льон, конопля тощо) чи у медицині (лікарські трави, плоди тощо).