Право - КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ
- Название:КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ
- Автор:
- Жанр:
- Издательство:неизвестно
- Год:неизвестен
- ISBN:нет данных
- Рейтинг:
- Избранное:Добавить в избранное
-
Отзывы:
-
Ваша оценка:
Право - КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ краткое содержание
КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ - читать онлайн бесплатно полную версию (весь текст целиком)
Интервал:
Закладка:
Закінченим цей злочин вважається з моменту вчинення цих діянь, незалежно від настання наслідків (формальний склад злочину). Якщо такі діяння були пов’язані з порушенням правил безпеки руху, експлуатації повітряного транспорту або правил повітряних польотів, кваліфікація повинна бути за сукупністю статей 334 та 276 або статей 334 та 281 КК. Також за сукупністю злочинів повинна бути кваліфікація у випадку порушення правил міжнародних польотів, пов’язана з угоном повітряного судна (статті 334 та 228 КК).
3. Суб’єктивна сторона цього злочину може виявлятися як в умислі, так і в необережності.
4. Суб’єкт злочину — будь-яка особа, яка керує повітряним судном, незалежно від його типу і належності.
Стаття 335. Ухилення від призову на строкову військову службу
Ухилення від призову на строкову військову службу —
карається обмеженням волі на строк до трьох років.
1. Безпосереднім об’єктом цього злочину є відносини, що забезпечують обороноздатність України, зокрема комплектування її Збройних Сил, на які відповідно до ч. 2 ст. 17 Конституції покладаються найважливіші функції:
оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності.
2. Об’єктивна сторона виявляється в бездіяльності — ухиленні від призову на строкову військову службу, тобто в невиконанні загального обов’язку відбувати військову службу, покладеного на громадян України ст. 65 Конституції.
Диспозиція ст. 335 КК є бланкетною: для визначення об’єктивної сторони слід звернутися до Закону України «Про загальний військовий обов’язок і військову службу» в редакції від 18 червня 1999 р. (ВВР. — 1999. - №33. - Ст. 270).
Згідно з цим Законом військова служба у Збройних Силах України є державною службою особливого характеру, яка пов’язана із захистом Вітчизни.
Одним із видів військової служби закон передбачає строкову військову службу, на яку відповідно до ст. 15 наведеного Закону в мирний час призиваються придатні до неї за станом здоров’я і віком громадяни України чоловічої статі, яким до дня відправки у військову частину виповнилося вісімнадцять років.
Ухилення від строкової військової служби має місце у випадку, коли особа, яка отримала повідомлення (повістку) про призов, не з’являється без поважних причин до призовного пункту в строки, вказані в повідомленні, або хоча і не отримала повідомлення, але знає про призов і не з’являється до призовного пункту впродовж місяця.
Способи ухилення можуть бути різними: підробка документів про хворобу, від’їзд з місця постійного проживання, умисне спричинення собі тілесного ушкодження тощо. Якщо для ухилення підробляється чи використовується завідомо підроблений документ, то вчинене повинне кваліфікуватися за сукупністю ст. 335 та відповідної частини ст. 358 КК.
Відповідно до п. 4 ст. 15 Закону України «Про загальний військовий обов’язок і військову службу» злочин виключається за наявності підтверджених документами поважних причин неприбуття своєчасно на призовну дільницю. Це: 1) перешкода стихійного характеру; 2) хвороба призовника;
3) інші обставини, які позбавляють його можливості прибути; 4) смерть або тяжка хвороба його близького родича, якими визнаються батьки, дружина (чоловік), діти, рідні брати і сестри, дід, баба, онуки (див. п. 11 ст. 32 КПК).
Закінченим злочин вважається з моменту неприбуття у зазначений у призовному документі час до призовного пункту.
3. Суб’єктивна сторона — прямий умисел: особа знає про призов, але не бажає виконувати свій обов’язок. Мотиви не мають значення для кваліфікації, але можуть впливати на ступінь суспільної небезпечності ухилення.
4. Суб’єкт злочину спеціальний — громадянин України чоловічої статі, який на момент відправки до військової частини досяг 18-річного віку і призовною комісією визнаний за станом здоров’я придатним до військової служби (в тому числі і такі, що тимчасово проживають за кордоном).
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про загальний військовий обов’язок та військову службу» не можуть бути суб’єктами цього злочину іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні.
Жінки, які за фахом мають медичну чи іншу спеціальну підготовку і придатні до проходження військової служби, можуть у мирний час добровільно вступати на військову службу тільки за контрактом (п. 7 ст. 1 цього ж Закону), а тому не можуть бути суб’єктом цього злочину.
Не можуть також бути суб’єктами цього злочину особи, яким на підставі ст. 17 Закону України «Про загальний військовий обов’язок та військову службу» дана відстрочка за рішенням призовної комісії, або які звільнені від призову на підставі ст. 18 цього ж Закону.
Стаття 336. Ухилення від призову за мобілізацією
Ухилення від призову за мобілізацією —
карається позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.
1. Безпосередній об’єкт цього злочину співпадає з об’єктом ухилення від призову на строкову військову службу (див. коментар до ст. 335 КК). Суспільна небезпечність ухилення від призову за мобілізацією обумовлена тим, що мобілізація пов’язується з умовами особливого періоду в державі — з загрозою нападу, небезпекою державній незалежності України. Стаття З Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в редакції від 13 травня 1999 р. (ВВР. - 1999. - № 27. - Ст. 221) визначає загальну мобілізацію як складову частину організації оборони держави, змістом якої, зокрема, є переведення Збройних Сил України, інших військових формувань на організацію і штати воєнного часу. Відповідно до ч. З ст. 1 цього Закону цільова мобілізація у мирний час може проводитись з метою ліквідації наслідків стихійного лиха, аварій та катастроф.
Саме це і є підставою криміналізації ухилення від призову за мобілізацією осіб, які підлягають такому призову.
2. Об’єктивна сторона злочину виявляється в бездіяльності — ухиленні будь-яким способом від призову за мобілізацією (див. коментар до ст. 335 КК).
3. Суб’єктивна сторона — прямий умисел. Мотиви на кваліфікацію не впливають.
4. Суб’єкт — особа, що підлягає мобілізації. Відповідно до ст. 19 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» це: військовозобов’язані, що знаходяться в запасі, та громадяни, що підлягають на час мобілізації призову на військову службу і отримали мобілізаційні посвідчення (повістки).
Стаття 337. Ухилення від військового обліку або спеціальних зборів
1. Ухилення військовозобов’язаного від військового обліку після попередження, зробленого відповідним військовим комісаріатом, —
карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців.
Читать дальшеИнтервал:
Закладка: