Право - КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

2. Ухилення військовозобов’язаного від навчальних (чи перевірних) або спеціальних зборів —

карається штрафом до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців.

1. Стаття 4 Закону України «Про загальний військовий обов’язок та військову службу» передбачає, що виконання військового обов’язку військовозобов’язаним у запасі в мирний час полягає у дотриманні порядку та правил військового обліку, проходження зборів.

Частина 1 ст. 337 КК передбачає ухилення військовозобов’язаного від військового обліку.

Безпосередній об’єкт цього злочину такий же, як і у злочині, передбаченому в ст. 335 (див. коментар до ст. 335 КК).

2. Об’єктивна сторона виявляється в бездіяльності — ухиленні від військового обліку, тобто в невиконанні обов’язку дотримуватися правил військового обліку, передбачених у статтях 33—37 названого Закону.

Обов’язковою умовою ухилення є нез’явлення військовозобов’язаного після попередження, зробленого відповідним військовим комісаріатом. Якщо такого попередження не було, можлива лише адміністративна відповідальність за ст. 210 КпАП.

3. Суб’єктивна сторона — прямий умисел.

4. Суб’єкт спеціальний — військовозобов’язаний, тобто особа, що перебуває у запасі і відповідно до п. 6 ст. 1 названого Закону повинна виконувати військовий обов’язок. Це можуть бути не тільки чоловіки, а й жінки, які за фахом мають медичну або іншу спеціальну підготовку, придатні до військової служби і взяті на військовий облік. Згідно з п. 7 ст. 1 Закону України «Про загальний військовий обов’язок і військову службу» вони зобов’язані виконувати правила військового обліку.

5. Частина 2 ст. 337 КК передбачає відповідальність за ухилення військовозобов’язаного від навчальних (чи перевірних) або спеціальних зборів.

Навчальні (чи перевірні) збори мають на меті перевірку військової підготовки військовозобов’язаних, підвищення її рівня.

Спеціальні збори згідно з ч. 1 ст. 29 наведеного Закону призначаються в зв’язку з рішенням Президента про введення в Україні або в окремих її регіонах надзвичайного стану чи надзвичайної екологічної обстановки.

Інші ознаки ухилення від навчальних (чи перевірних) або спеціальних зборів аналогічні ознакам ухилення від військового обліку (ч. 1 ст. 337 КК).

Розділ XV

ЗЛОЧИНИ ПРОТИ АВТОРИТЕТУ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ, ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ТА ОБ’ЄДНАНЬ ГРОМАДЯН

Стаття 338. Наруга над державними символами

1. Публічна наруга над Державним Прапором України, Державним Гербом України або Державним Гімном України —

карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців.

2. Публічна наруга над офіційно встановленим або піднятим прапором чи гербом іноземної держави —

карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців.

1. Суспільна небезпечність передбачених цією статтею злочинів полягає в тому, що вони посягають на суспільні відносини, які забезпечують авторитет і достоїнство органів державної влади України як суверенної держави, принижують державні символи України або іноземної держави та порушують порядок їх використання.

2. Державні символи — це встановлені Конституцією або конституційними законами особливі розпізнавальні знаки конкретної держави, які виражають ідеологічні, політичні, соціальні, економічні та інші орієнтири держави і символізують її суверенітет. Згідно з Конституцією України (ст. 20) державними символами України є Державний Прапор України, Держаний Герб України і Державний Гімн України, опис і порядок використання яких встановлюється законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України.

3. Предметом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 338 КК, є Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України. Оскільки спеціальні закони ще не прийняті, питання, пов’язані з державною символікою України регламентуються низкою нормативно-правових актів.

Відповідно до постанови Верховної Ради України «Про Державний Прапор України» від 28 січня 1992 р. Державним Прапором України є національний прапор, що являє собою прямокутне полотнище, яке складається з двох рівних за шириною горизонтально розташованих смуг: верхньою — синього кольору, нижньою — жовтого кольору із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3 (ВВР. — 1992. — № 19. — Ст. 257).

Державний герб — це закріплений у законодавстві офіційний умовний знак, який через графічне і кольорове зображення окремих фігур виражає коло певних ідей політичного характеру і уособлює суверенітет держави.

Верховна Рада України 19 лютого 1992 р. затвердила Тризуб «як Малий Герб України, вважаючи його головним елементом Великого Герба України». У кольоровому зображенні Малий Герб України — це зображення золотого тризуба на синьому фоні (ВВР. — 1992. — № 40. — Ст. 592). Великий Державний Герб України встановлюється з урахуванням Малого Державного Герба України та герба Війська Запорізького (козак з мушкетом).

Згідно з Конституцією України головним елементом Великого Державного Герба України є Знак Княжої Держави Володимира Великого (малий Державний Герб України).

Державний гімн — це закріплена законодавством музично-поетична емблема держави, яка через систему музично-поетичних образів символізує суверенну державу. Згідно із Законом України «Про Державний Гімн України» від 6 вересня 2003 р. № 602-ІУ Державним Гімном України є національний Гімн на музику М. Вербицького зі словами першого куплету та приспіву твору П. Чубинського «Ще не вмерла України і слава, і воля…». Зазначається, що урочисті заходи загальнодержавного значення розпочинаються і закінчуються виконанням Державного Гімну України. Музичне виконання Державного Гімну України здійснюється під час проведення офіційних державних церемоній та інших заходів (ВВР. — 2003. — № 24. — Ст. 163).

Порядок використання державних символів України регламентується Указом Президента України «Питання щодо використання державних символів України» від 9 лютого 2001 р. № 79/2001 (ОВУ. - 2001. - № 7. -Ст. 269). Наруга над іншого роду емблемами і прапорами не утворює даного злочину. Для кваліфікації за ч. 1 ст. 338 КК не має значення, встановлені чи підняті Герб або Прапор, виконується Гімн України чи ні.

Предметом злочину, передбаченого ч. 2 ст. 338 КК, є офіційно встановлений або піднятий прапор або герб будь-якої іноземної держави. Не є предметом цього злочину прапори і герби, які не є символами іноземної держави (прапор суб’єкта федерації, прапор міжнародної організації та ін.) або які є такими символами, проте не були офпційно встановлені або підняті. Наруга над гімном іноземної держави не тягне за собою кримінальної відповідальності.