Та - Похідні історії ведмедика Юджина і його сім'ї. В Криму. Частина 1

Тільки ведмежата повечеряли кашою «Дружба» з пшеничної і кукурудзяної крупи, як несподівано вибухнув дощ.

Вони збиралися йти на пляж грати в м'яч, але тепер Матуся Перша Ведмедиця їх не пустила. Ведмежата не стали сумувати, а придумали грати з калюжами води, яка накопичувалася зверху намету. Старший ведмедик взяв Юджина в лапи, і той ганяв калюжу по даху-стелі, сміючись і викрикуючи разом з братом проганялки для калюжі:

– Бууу! – говорив Джордж.

– Бууу-ррр! – кричав Юджин.

– Ррр-ав-ррр-ав-ав! – загортаючи язик на бік, гарчав Сенічка.

Це він придумав загортати язик трубочкою набік і, оскільки був старшим, навчив цьому всіх братів. У Джорджа виходило краще за всіх! І ми не зустрічали ще жодного ведмедя, який умів би так користуватися язиком. А для ведмедів язик – найважливіший інструмент для видобування меду.

Покажи зараз своїм близьким, як ти вмієш загортати язик різними способами: робити ложечку, трубочку або голку. Вмієш дотягнутися ним до щоки, підборіддя або носа? А можливо, ти навіть зможеш перевершити ведмежат і зробити щось неймовірне і неповторне?

Ведмежата дуже люблять дощ, але в холодну погоду їх не завжди пускають на пляж. Сьогодні другий день, і, хоча не було сонця, все ж ведмежата купалися з ранку. Вони пірнали і бігали один за одним, не звертаючи уваги на холодний вітер. Юджин в такий час купається в своєму чорно-блакитному гідрокостюмі, а старші брати – і зовсім загартовані, костюми їм не потрібні. Коли довго бігаєш з мокрим хутром, а погода стає все холоднішою й холоднішою, рано чи пізно тебе заженуть в Намет-Будинок.

Тоді і приходять до братів різні ідеї, як розважити себе, щоб не сумувати за тим, що не можна гратися самим на цілому пляжі. Адже це так дивно – бути зовсім самим на великій території. Відчуваєш себе особливим, якщо робиш щось не як всі, правда?

Наші малюки не вміють довго сумувати – є стільки занять поцікавіше! Вони придумують нові імена дощу і калюжам. Складають пісеньки про холодний вітер і борються, коли стає зовсім холодно, щоб не тремтіти. Знаєш, як борються ведмежата? Вони катаються стрімголов по підлозі, і неможливо розрізнити, де чия лапа. Навколо стоїть такий шум і рев, що нічого, крім них, не чути.

Так було до самого вечора, до відбою. Ведмедиця Королева, щоб вгамувати малюків, взялася читати їм розповіді про різних лісових тварин. І було дуже приємно лежати в теплих спальниках, слухати Мамине читання під завивання вітру там, зовні намету. Ведмежата чекали бурю, але так і пішли в сни, не дочекавшись.

Зате, коли ми вирішили теж укладатися, дощ з вітром розбушувалися настільки, що наш намет почало то хилити до землі, то виривати з неї. Всім Батькам довелося тримати намет зсередини, допомагаючи кріпленню, яке утримувало його прив'язаним і приколотим до землі. Це була одна з тих ночей, коли спали тільки ведмежата. А ми до самого світанку берегли їхні сни.

Нещодавно такий ураган приходив і вдень. Дивне це було місце. Стояв кінець червня, і була аномальна спека, яка змінювалася моторошним вітром, дощем з грозою і ураганом. Пил крутився стовпами по пляжу, вітер шалено завивав і все намагався вкрасти наш наметовий Будинок.

Але нам все дарма! Ведмежата лише в перший раз злякалися. Їх очі були величезними, і вони не знали, що робити, коли намет почав танцювати над ними. Але Хрещений Татусь і Королева Матуся показали старшим ведмежатам як допомагати тримати намет зсередини. А я взяла Юджина в лапи і пояснила йому, що це всього лише вітер буянить, і боятися негоди не варто. Що це маленька пригода, щоб нам було веселіше згадувати наш похід, коли ми повернемося Додому.

І тоді Юджин побачив, що ніхто не хвилюється, не нервує, що всі Батьки спокійні і посміхаються. Ведмедик теж встав на лапи і вирішив сміливо допомагати всім тримати намет, щоб він не полетів, як будиночок Еллі з Канзасу в країну Оз.

Ведмеді повинні і вміють бути сміливими, навіть коли їм мало років. І якщо Батьки-ведмеді можуть подати своїм малюкам належний приклад або правильно все пояснити, то з ведмедика потім виростає сміливець і воїн, господар лісів і гідний Батько своєму потомству.

Ті ведмежата, які не навчаться бути хоробрими в дитинстві, вже ніколи не стануть такими, навіть коли виростуть. Для того ми і ходимо в походи, щоб загартувати дух малюків. Щоб і вони самі виросли в гідних Татусів і теж вчили своїх малюків кращому: силі волі, витривалості, впевненості в своїх силах, хоробрості, роботі в команді і цікавості. Адже всі ці якості роблять життя яскравішим і цікавішим, прищеплюють смак не тільки до меду, але і до самого життя.

Зроби і ти зі своєю зграєю сьогодні щось таке, що допоможе тобі стати хоробрішим. Якщо ти боїшся темряви, то, може, сьогодні пора спробувати спати без світла? Або, якщо ти боїшся висоти, то попроси свого Татка посадити тебе на плечі. Скажи, що ти будеш протирати пил із шафи, але тобі обов'язково потрібна його допомога. А може, ти боїшся комах? Тоді клич Матусю, щоб вона разом з тобою зловила коника або потримала в руках дощового черв'яка.

Якщо ти соромишся виступати, то клич Бабусю або Дідуся і ставай швидше в центр кімнати. Виступи з вигаданим танцем або розкажи імпровізовану історію. Словом, придумай разом з близькими щось, що допоможе тобі подолати твої страхи. Але зроби це обов'язково сьогодні! І якщо тобі буде чим поділитися, знай – я завжди радію листам!

Коли буває сонячний ранок, але ще не жарко, Юджин Джуніор ходить з Ведмедицями прати одяг і мити посуд. Будинок-Намет стоїть поміж двох гір, на одній з яких був зсув. Весь берег під горою засипало камінням, і тепер, щоб там пройти, потрібно підійматися вгору, а потім спускатися вниз. Потім знову вгору і знову вниз. Пробиратися між каменями дуже цікаво, але і небезпечно. Зате там ходить мало людей і звірів, і ніхто не купається. Там можна знайти чистоту своїм речам.

Коли Ведмедиці перуть білизну, Ведмедик подає їм мило або тримає сумку, в яку Матусі складають вже випрані речі. А якщо Матусі миють посуд, то Ведмедик обов'язково тримає чисті чашки і ложки.

Юджин Джуніор сам дуже любить все мити, але іноді хвилі такі високі і сильні, що він просто стоїть на каменях і тільки допомагає. А коли море спокійне і привітне, він заходить у воду по коліна і пере свої штанці або сорочку в клітинку. Ось такий помічник Юджин, незважаючи на те, що він зовсім малий.

А ти завжди допомагаєш Батькам робити домашні справи? Чи вмієш робити щось доросле? Давай сьогодні ти запитаєш у рідних, чим можна допомогти вдома. Я не знаю, скільки тобі років і які в тебе звички та звичаї в родині. Але твої близькі точно знайдуть для тебе роботу вдома, якщо ти запитаєш. Завжди цікався у старших, чи можеш ти чомусь навчитися, щоб допомагати їм. Може, складати білизну в шафі після прання? Або готувати їсти, протирати пил чи мити посуд. У кожній зграї – свої правила, але істино те, що діти вчаться бути самостійними, коли допомагають Батькам у домашніх справах. Будь ласка, розкажи мені про твою самостійність: чому вже навчився ти?