Та - Похідні історії ведмедика Юджина і його сім'ї. В Криму. Частина 1

Одного разу Юджин прав з братами свої шкарпетки, і дитяче мило вислизнуло з його лап. Мило тоне в морі відразу, і, якщо камінчики на дні в колір мила, то його дуже складно знайти. Воно легке в воді, підстрибує на будь-якій, навіть самій слабкій хвилі. Спробуй його відразу не підняти – воно втече на волю напевно!

Тому всі ведмежата кинулися допомагати Юджину шукати шматочок мила. І підняли такий переполох, що по морю навіть мильна піна пішла, поки вони метушилися і борсалися лапами у воді.

– От би зараз соломинку, – мрійливо сказав Джордж.

Соломинкою ми Вдома надували пінку в чашках з рідким милом. Так повелося ще з мого дитинства – коли ми з братиком сумували, то наша Матуся Ідея піднімала нам настрій, розважаючи цим. Тепер ми з ведмежатами влаштовуємо змагання на маленькі і величезні мильні бульбашки за столом або коли вони приймають ванну.

Ось чому Джордж згадав про соломинку. Він у нас ще той майстер пожартувати в потрібний момент! Ми підхопили його ідею і почали уявляти, що море могло б бути величезною ванною для якого-небудь ведмедя-велетня. І що потрібно багато мила, маленьких ведмежих лап і соломинок, щоб зробити йому ванну з пінкою.

А ти вмієш надувати бульбашки соломинкою? Зробивши сьогодні щось корисне для Батьків, попроси у них чашку з водою і рідким милом та соломинку . І надми найвищу мильну вежу! Тільки роби це або у ванні, або на вулиці, або за столом – щоб нічого не зіпсувати піною, і легко було все прибрати потім.

На випускний у Музичній Школі Бабуся Ідея подарувала старшим ведмежатам лісові гроші – Ялини. Джорджу, який добре вчився і був старанним на заняттях фортепіано, Бабуся Ідея подарувала їх в п'ять разів більше. Але основну частину своїх лісових коштів Джордж витратив на музичний випускний. Він запросив усіх друзів з хорового класу та інших учителів із Школи Мистецтв. А також свого улюбленого водія, який возив їх із Сенічкою на уроки разом з учителями.

З подарованих Ялин у Джорджа залишилося зовсім небагато, і він ніяк не наважувався грошики свої витрачати. Адже до будь-якого великого свята, коли йому знову могли б подарувати лісові гроші, було занадто далеко. І якщо він відразу витратить все, що у нього є, його гаманець занадто довго буде порожнім. А Джордж дуже любив бути багатеньким.

Так цілий місяць він свої фінанси беріг і час від часу перераховував. А коли вся зграя відправилася в подорож по Криму, він спитався у Батьків взяти гаманець з собою.

Коли розбили табір на березі, і кожен день повз нашого намету проходили десятки і сотні відпочиваючих, Джордж відразу зрозумів, на що б він хотів витратити грошики, які залишилися. До цього він жодного разу не бував на морі і не знав, які іграшки тут потрібні. Він не знав, як можна побавитися на пляжі. І як чудово плавати у відкритій воді.

Відпочиваючі і такі ж, як ми, туристи плавали на надувних матрацах і кругах, які ведмежата раніше бачили тільки в книжках. А тепер був шанс отримати власний надувний круг. І не просто отримати, а використовувати за призначенням!

Джордж спитався у Батьків, чи можна купити надувний круг для Юджина Джуніора. Адже саме він подав таку ідею Джорджу. Юджин Джуніор завжди хоче все, що бачить у інших. Якщо хтось проїде на мотоциклі – йому обов'язково потрібно повідомити всім, що він теж хоче їздити на мотоциклі. Якщо хтось пролетить на парашуті – йому теж терміново потрібно сказати всім, що він хоче літати на парашуті. І не важливо, що він ще маленький, і йому не можна все це спробувати. Важливо повідомляти, що тобі хочеться. Тоді ці бажання точно збудуться в майбутньому!

Так було з кожним ведмежам, коли він був малий. Так було з кожним, хто живе на планеті. Адже маленькі дітки нічого не знають в цьому світі і, лише підростаючи, помічають все нове. Потім вивчають, пробують і вирішують, чи потрібно їм це надалі, чи ні. Так і Юджин Джуніор – хоче все спробувати, про все дізнатися і вивчити.

Джордж загорівся самою доброю і щедрою ідеєю купити братикові надувний круг! І просто неможливо було відмовити йому в такому світлому намірі. Тому Перша Ведмедиця якось взяла Джорджа з собою на базар, коли пішла за продуктами для обіду. Круг вони з синочком довго вибирали і купили найкрасивіший: блакитний з жовтим.

Юджин Джуніор ще не вміє плавати самостійно, а старші ведмежата вже навчилися. Було правильно і по-чесному подарувати йому надувний круг. Адже тепер ведмежата могли купатися і плавати всі разом. Юджин Джуніор одягав круг зверху і, чіпляючись обережно за нього руколапами, борсався ноголапами у воді. Так він плив, і зовсім не боявся запливати трохи глибше, ніж міг стояти у воді без круга.

Сеня з Джорджем, звичайно, теж спробували плавати з кругом. Це було весело – лягти на нього і трошки відпочити на воді, підставивши мордочку сонечку. Але старшим ведмежатам вже хотілося вчитися плавати у воді по-різному, по-новому кожен день. І тому братики через круг ніколи не сварилися, як буває, коли на трьох одна іграшка.

Юджин Джуніор гідно оцінив вчинок брата. Хоч він був і малий, але все ж розумів, що надувний круг йому купили не Батьки і не Бабуся Ідея. Йому просто так серйозний подарунок зробив брат! І це розуміння радувало його, а разом з тим виховувало в ньому кращі якості.

Чи робив ти щедрі і безкорисливі подарунки своїм братикам чи сестричкам? Дарував щось своїм друзям? Витрачав всі свої гроші на подарунок не для себе? Або віддавав іншому по добрій волі, за велінням свого серця щось, що для тебе дуже дороге? Якщо такий досвід у тебе вже був, розкажи мені, як це було? Що ти відчував у той момент? І чи принесло це тобі радість? Якщо ж такого з тобою ще не траплялося, то сьогодні придумай чудову історію і напиши її мені. Я обожнюю щедрі й добрі вчинки. Чекаю твоїх новин!

Коли брати йшли купатися, вони брали з собою надувний круг і дві пари підводних окулярів. Виходить, по одній іграшці на кожного з братів. Ведмедик Юджин поки ще не вміє ділитися, і йому завжди хочеться відразу взяти і окуляри, і круг. Тоді, щоб відвернути його увагу, Джордж говорить йому:

– Юджин, хочеш подивитися на риб під водою?

– Дям, – відповідає ведмежа.

– Тоді давай мені окуляри і поплавай поки на кругу, а я пошукаю для тебе під водою рибу і покличу, коли її побачу.

Тільки так можна взяти у Юджина окуляри по добрій волі. Але слово своє треба тримати, інакше на другий раз у Джорджа не вийде так спритно домовитися з братиком.

Коли ведмежата вперше побачили море, вони ще не вміли плавати самостійно. У себе в селі ми їздили в басейн, але там дозволено плавати тільки в надувних нарукавниках або жилетах. І за останній рік ведмежата вже трохи навчилися в них плавати. Навчилися навіть найголовнішому – не боятися води.