Олексій Довженко - Мільйонна могила

Тут можно читать онлайн Олексій Довженко - Мільйонна могила - бесплатно ознакомительный отрывок. Жанр: Зарубежное современное, год 2018. Здесь Вы можете читать ознакомительный отрывок из книги онлайн без регистрации и SMS на сайте лучшей интернет библиотеки ЛибКинг или прочесть краткое содержание (суть), предисловие и аннотацию. Так же сможете купить и скачать торрент в электронном формате fb2, найти и слушать аудиокнигу на русском языке или узнать сколько частей в серии и всего страниц в публикации. Читателям доступно смотреть обложку, картинки, описание и отзывы (комментарии) о произведении.

Олексій Довженко - Мільйонна могила краткое содержание

Мільйонна могила - описание и краткое содержание, автор Олексій Довженко, читайте бесплатно онлайн на сайте электронной библиотеки LibKing.Ru
Книга починається з розповіді про людину, яка зламала ногу. У лікарні дій не багато, лише читаєш та спиш, спиш та читаєш. Але чоловіка відпускають на всі чотири сторони, тому й можна побачити його найчастіше біля відділу міліції, де чоловік грає у шахи з начальником. Одного разу він потрапляє на суд до Танаса, звідси і розгортається історія Мільйонної могили.

Мільйонна могила - читать онлайн бесплатно ознакомительный отрывок

Мільйонна могила - читать книгу онлайн бесплатно (ознакомительный отрывок), автор Олексій Довженко
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Жінка почала хватати ротом повітря як риба викинута на беріг. Тим часом Осипов давив дальше.

– Розкажіть, скільки грошей ще отримали та які подарунки? Яка їх ціна?

– То я зі злості на нього наговорила. Він добрий, весь час мені допомагає. Ви ж знаєте, сука не схоче, кобель не скоче. Дайте заяву, я її своїми руками порву.

– Е, ні. Уже багато людей занято вашою справою. Подумати тільки – мужеложство. Важкий злочин проти особистості.

Такі типи перетворюються з людини у звіра. Подібні люди дуже небезпечні для суспільства. Їх потрібно ізолювати від спільноти, і чим на довше, тим краще. Вони становлять загрозу не тільки жінкам, але й дітям та чоловікам. Ви хочете врятувати Оруджева від тюрми? Навряд чи. Для такої справи потрібні великі гроші.

– У мене немає, оділась, взулась, вислала мамі для дитини.

Торг тривав довго, зійшлися на п’ятистах карбованцях.

Я, на мій сором підслуховував, підсунувши ніжку стільця під половинку дверей щоб не зачинялися. Отоді я зрозумів, що тільки легким заробітком можна ділитися. Отих вісімдесят не поділиш.

За наказом Осипова жінка сіла в коридорі на табурет, і , схилившись на підвіконня, стала чекати. Незабаром появився Оруджев. Він без розмов поклав пакет на стіл перед міліціонером, відійшов до дверей і плюхнувся на табурет неначе після важкої роботи. Звідти спідлоба спостерігав він, як Осипов розгорнув газету, перерахував гроші і на їх місце загорнув заяву громадянки Зиминої.

Зиміна з Оруджевим покинули відділок міліції разом. Я вийшов подихати свіжим повітрям у вигляді цигаркового диму. Зимина з Оруджевим про щось гомоніли. Я уже подумав було, що прийдеться рятувати жінку від побоїв, але натомість почувся її сміх. Погладжуючи жінку нижче спини, Оруджев пішов з нею у напрямку хатини, де він мешкав.

– Життя продовжується. – Почулося ззаду.

Я ж подумав:

– Добре людям, які мають гроші: купив помешкання, купив жінку, купив людину в мундирі, багато придбав, але нічого крім совісті не втратив. Осипов і цього разу програв, не програв, а прогавив, бо весь час вибивав ногами чечітку. Йому було не до шах. Його ноги дали зрозуміти, що людину задовольняє та гра, яка приносить не тільки насолоду, але і нагороду. Тому і тільки тому він програвши не нервував як завжди, а ніби радів.

Допитливість проявляє себе з незбагненної сторони. Хочеться якнайбільше знати. Здавалося б непотрібні речі привертають увагу. Я стою у районній лікарні із добре знайомою медсестрою. Мене сюди направили на консультацію. Через вікно видно, що через двір повезли труп накритий простирадлом.

– Куди то його попхали в таку рань? – Цікавлюсь. – Я і то чекаю лікарів, а його без черги, в не установлений час на паланкіні під балдахіном кудись повезли.

Сестричка хіхікнула і відповіла:

– В морг, вістимо. – вставила вона російське слово, – зараз всіх туди поставляють і старих, і малих.

– Чому?

– У головлікаря синок вчиться на судмедексперта. У нас проходить практику. Потрібно розтяти стільки – то трупів, тому шматує, тому кремсає всіх і вся. Для нього збирають цей матеріал по всьому району. Ще позавчора привезли бабулю більше шести десяти років, хоча розтинати її уже не слід, дозволяють хоронити без розтину. Доречі, з твого селища.

Пильно дивлюся на чарівне личко, та не настільки влип, щоб забути все на світі.

Цікаво, ні разу в житті не бачив процесу розтину. Організуй. – Прошу.

– Навіщо воно тобі? Краще підемо з обіду на пляж. Там налюбуєшся молоденькими звабливими дівчатками. – Для наочності вона провела руками по звабливих округлих бедрах. Та був би я не я, коли б не настояв на своєму. З дитинства виховую у собі наполегливість замість впертості, хоча вона, як от зараз, ні з того ні з сього, вискочила як Пилип з конопель.

Легко вговорити славну дівчину. Краса заохочує. Де і слова беруться! Незабаром моя сестричка зі стільцем в руках супроводжувала мене до моргу. – Сядеш он там в другій кімнаті в дверях за шторкою. Двері там знято. Коли зробиться тобі погано, вискочиш через чорний хід. На місці не бекай. – Напучувала вона мене. Але моя ж впертість протестувала, мовляв, чорта з два бекатиму.

– Врахуй, мені не потрібні неприємності. Якщо попадешся, говори, що організував все сам. Мій стілець трохи розхитаний Він ще служив би, та столяр його відремонтує чи розбере на запчастини. Там є ще стільці, тільки ті зовсім поламані. Скажеш вибрав оцей.

Незабаром я всівся, глянув у щілину між шторками. Установив її так, щоб виднівся широкий стіл з накритим простирадлом трупом на нім. Насвистуючи тиху приємну мелодію з посудиною в руках подібною до дитячої ванночки, першим зайшов молодий чоловік років двадцяти шести. Другий зі стуком поклав інструменти на оббитий оцинкованою бляхою стіл і мовчки вийшов.

Молодик у білому халаті приступив до роботи. Зі специфічним тріском розрізається шкіра. Уже й кишки вивалено у ванночку. Чоловік уважно оглянув щось всередині.

– Як він там витримує? – Думаю. – Вонь така, що крутиться голова, підтошнює. Пов’язка його від воні не спасає. Піт покриває чомусь тільки обличчя, а не так як при роботі все тіло.

Тим часом, поки я боровся із нудотою, білий халат повторно порпається у грудній клітці. Певне там нічого не знаходить, бо приступив до черепа. Щось в мозкові його зацікавило. Зі всіх сторін оглянув сіру речовину. Перестав насвистувати, довго стояв задумливо, постукуючи суглобами пальців руки по столу. Після тривалої паузи, не закривши черепа, хоча живота й груди зашив дугоподібною голкою, вийшов.

Я також поскакав без милиць вхопити свіжого повітря. Коли бачу, протяг ворушить шторки. Я причинив двері і пострибав на місце. Всівся якраз вчасно.

Зайшов старий лікар, за ним практикант.

– Без сумніву, смерть наступила від ушкодження мозку. – Ще у дверях констатував молодий. – Тільки я не второпаю, як це могло статися. Череп не травмовано.

Старий уважно оглянув мозок, заглянув за вухо.

– Це ваш випадок, її убито. Якоюсь шпичкою типу циганської голки. Бачиш, ззовні слідів немає, лише маленька цяточка на шкірі, а людина мертва. Таке робиться справжнім фахівцем з розрахунку на те, що не проводитимуть розтину. Повідом слідчого.

Лікар вийшов. Я швиргонув стілець на купу уламків, сам поспішив на інший вихід.

– Нехай практикант задихається сам. – Думаю. – Таки на пляжі краще.

Виїзний показовий суд засідав у будинку культури рудника. “Зала для глядачів” в дні засідань переповнювалася. Я стрибав з ящиком, який служив мені сидінням. Мене пропускали на самий перед. Поряд під стіною ставили крісло для міліціонера, вид якого наводив лад у залі. Часто ним був Осипов, тоді ми пошепки обговорювали почуте. Судили діда Танаса, як виявилось затятого націоналіста, повік не прощеного злочинця.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать


Олексій Довженко читать все книги автора по порядку

Олексій Довженко - все книги автора в одном месте читать по порядку полные версии на сайте онлайн библиотеки LibKing.




Мільйонна могила отзывы


Отзывы читателей о книге Мільйонна могила, автор: Олексій Довженко. Читайте комментарии и мнения людей о произведении.


Понравилась книга? Поделитесь впечатлениями - оставьте Ваш отзыв или расскажите друзьям

Напишите свой комментарий
x