Ігор Голомозий - Життя-буття. вірші + стихи

Вот родина нам открывается
В берёзах, в полях и в пруду.
В горах и на речке на маленькой
Я родину также найду.

В совете откроется родина,
Что папа ребёнку даёт.
Ведь папе Сам Бог наставления
И мудрость на сердце кладёт.

О, родина – Царство Небесное,
Нам в Господе. Бог нас создал.
Храни эту родину бережно,
Кабы сатана не украл.

Мы знаем людей и товарищей
Предавших Иисуса-Творца.
Иль ведая, или не ведая
В погибель идут их сердца.

Смотри, не предай свою родину.
Родил тебя Бог, с Ним прибудь.
Лишь в Царстве Небесном – жизнь вечная —
Отец, Сын и Дух – в Них вся суть.

Хто ж такая «Коляда —
По коліна борода»?
Хто ж такий той «колядин»?
Може він є Божий Син?

Християни так співали,
Чи язичники скакали,
«Коляду» вітали,
Бога зневажали.

Народився Божий Син.
До чого ж тут «колядин»?
Не збагну цього ніяк,
Хоч таки ж я, не дурак.

Божий Син родився,
З діви воплотився.
«Коляд, коляд, коляда» —
Бог язичників— біда.

Щось ніяк я не збагну,
Та до клепки не сприйму.
В чому логіка і суть,
Хто кого куди ведуть?

Мы йдемо, де «колядин»,
Чи туди, де Божий Син?

Ось і Пасху відгуляли,
Так би мовить – відбули.
Хтось уже лежить під тином,
Скажім так – «Не довили».

Усю паску не доїли,
Пів буханки на столі.
В «моцака» уже не б’ються