Павло Шевченко - Волоцюги

- Згоріла від водки, - уточнила кума Марія.

- Ай-яй-ай… трійко діточок осталося без матері, - підвела риску в ще одній, мабуть добре відомій у радгоспі історії огрядна кума Морозиха. - А він тепер бігає ночами Синдикатом, допився до білої гарячки… Божа кара на наші голови!

Антон підняв голову - на верхівці горіха прудко нишпорила руда пухнаста білка (святсвят)! Звідки така екзотика в цих степових краях?

- У нас тут усе дичавіє, немає удержу, - тихо, ніби прислуховуючись до далекого внутрішнього голосу, мовила мати. - Хати спустошіли, садки посохли, скрізь бур’яни по пояс. Скоро вовки з’являться! А мишей, жаб розвелося - страшне! Мабуть, так кимось пороблено: усі й уся мають вимерти, стертися з лиця цієї грішної землі, і лише потім - по-новій…

- То самогонку погану продають, - не полишала актуальну тему тітка Дуська. - Я от по своїй бачу: раніше з восьми кілограмів сахарю виходило дев’ять літрів доброго самогону, а тепер, попробуй сім (!) з трудом взяти. На продаж для крепості підсипають карбід, ізвєсть, усе, що під руку попадеться. Валька Нестройнова казала, що зараз і лікарство в ход пішло… Ну, цей, як його - дімадрол!

- А мені Дудлєй учора розказував, - затарахкотіла наввипередки Тонька Шевченчиха, що тихо сиділа навпроти Антона. - Каже: йду зранку на ставок мимо бувшого свинарника, чую - дитина плаче. Підійшов ближче - під кущем щось у хвільонках валяється! Туди-сюди, точно - за метрів двадцять Анька Пузир (ну, що коло магазіну живуть) лежить напівмертва у вибалку. На день рождєнія в куми так набралася, що дитину загубила.

- Вона ж спеціаліст не по етому дєлу, - зі знанням справи зауважила кума Морозиха. - Не напилася, люди бачили: колеться шпріцьом якоюсь гадістю. Наркомантка. У нас же тепер ще одна мода!

З підсвідомості ніяк не стирався позавчорашній флеш-кадр: відірвана голова улюблениці пляжу мавпи Жизель, скривавлені залишки удавкимотузки… “За повідомленням агенції АFR, катастрофічне цунамі 26 грудня цього року забрало життя понад 30 000 жителів острова в океані (дані уточнюються). Усього в регіоні загинуло чи пропало безвісти близько 200 000 людей. Жінок серед загиблих - утричі більше, ніж чоловіків.

Місцеві мусульмани вважають, що ця трагедія століття - наслане Аллахом покарання за нехтування його законів. Як докази наводяться знімки з космічного супутника Digital Globe Quickbird, зроблені за мить до початку катастрофи.

- На знімках можна абсолютно точно прочитати арабською мовою святе для кожного мусульманина слово “Аллаh”, - заявив глава Ісламського центру в Коломбо Мухаммед Файзі, маючи на увазі дивовижні обриси Хвилі, що справді повторювали гігантську букву “Є” (знак Всевишнього).

- Аллаh спочатку насилає людині малі покарання - депресії, втрату успіху в житті, - сказав пан Фарзі кореспондентові AFR. - Відкидається попередження - вона вмирає. Коли ж глухими до знаків Аллаха залишаються всі - він обрушує на наші голови землетруси й Цунамі.

Напередодні саме в цьому районі викинулися на суходіл десятки китів та дельфінів. Як повідомляє британська газета “Independent”, ще 4 грудня з цього приводу в інтернеті з’явилася тривожна інформація, яку оприлюднив професор Аруначалам Кумар. Відомий індійський натураліст стверджував: масове самогубство китів і дельфінів - це знак Природи, попередження людству про небезпеку Хвилі. Гіпотеза ученого підтвердилася з похибкою на тиждень.

Дещо іншої думки дотримується Далай-лама.

Серед основних причин подібних природних катаклізмів він не виключає непорозуміння між людьми й релігіями, а також накопичення в певних регіонах негативної чорної енергії, викинутої homo sapiens у ноосферу. Причому ця енергія не обов’язково дає про себе знати там, де вона породжується. Світ єдиний.

- Попри суттєві розбіжності, у всіх релігійних традиціях є поняття “вища сутність”, - сказав агенції AFR Далай-лама. - Її називають Богом, Аллахом, Буддою чи Бодхісаттвою, дають різні пояснення. Проте всі визнають, що вона є: Сутність, яка володіє обширнішими знаннями, глибшим досвідом і колосальною енергією…

Останнє повідомлення AFR. Майже за голлівудською версією фантастичних фільмів “Чу жий”: до Старого Світу прийшли гриби-людоїди!

Наш кореспондент повідомляє: “Труни із залишками туристів, що загинули під час Цунамі, ще прибувають до Європи, а тут вже хазяйнує жахливий біологічний “чужинець” - рідкісна форма грибкового захворювання, не знаного раніше. Особ лива паніка почалася у Швеції, яка втратила від Цунамі близько шістсот чоловік. Четверо людей захворіло, сотні прибулих кинулися до лікарень перевіряти, чи є в їх тілах смертельний гість азійського походження. На думку доктора Фернандеса зі Стокгольмського інституту захисту від інфекційних захворювань, на європейців напала грибкова пліснява, яка піднялася хвилею з океанських глибин. Ті, що постраждали, - або ковтнули її з водою, або вдихнули з повітрям, коли вибиралися з районів потопу. Смертність серед вражених досягає 80 відсотків…”.

Страшенно свербіла гіпсова нога. У подихах легкого океанського мусону ледь шамотіли мовчазними мантрами розвішані ще до цунамі різнокольорові прапорці з текстами й зображеннями міфічних тварин. Лунгта, Кінь вітру, символ удачі в потойбічних мандрах… Сонні дерева ніби розчинялися в мареві марнотних людських намагань заручитися спочуттям могутніх божеств і місцевих духів, спроб повернути гармонію з природою. Солодкуватий сморід кремованої людської плоті впереміж із димом воскурень і спалених жменьок жертовних санг тягнувся вибалком до надокеанської Ступи.

Мартін вимкнув портативний радіоприймач, і вони ще довго не могли заснути на своїх розкладачках у місячних сутінках 30-градусної тропічної ночі.

- А чули, Антоне Омеляновичу, що в горбатої Вєрки геть усі кури подохли?

Кума Марія якось раптово перескочила до цієї гарячої теми від похорону “такого молодого” Геньчиного зятя Сергія. Біда, та й годі: відколи вернувся з афганської війни - усе смерть шукав. “А то ж було так гуляв! Пороблено - вони всі, наші солдатики, повернулися звідтіля не в собі”… А це якось перед Спасом одягнувся у все чисте, напився до чортиків і - повісився на бантині в сараї.

- Сьогодні зранку зайшла в курятник - а вони всі лежать покотом.

Компанія сама перетворилися на сполоханий курятник. Здорового глузду не втрачала все та ж кума Морозиха. Надивилась-бо ще й не такого - колись працювала старшою куховаркою радгоспівської їдальні для сезонних найманців. Авторитет - усі розписувалися у відомості про пенсію хрестиком, а кума як махнуть вензелями, - королева…

- Яка чумка, яке отравлєніє гербіцидами?! - зі знанням справи перебила вона нестримну повненьку сусідку Цвіркуншу, що саме розказувала про своїх курей (також дохнуть, ніби мухи, тільки не разом, а поодинці). - Гербіцидів у нас не бачили з времьон павловської грошової реформи. Пташиний грип - ось! До циган треба їхати, вошей купити та по три штуки - кожній курці. Помните, як ми колись від жовтухи спасалися? І не слухайте того заїжджого п’яничку-ветерінара - бреше, усі вони брешуть. Божа кара прийшла на наші грішні голови!