Світлана Журавель - Мистецтво бути незалежною. Або як стати щасливою в шлюбі

Реакція на жіночий рух тоді була досить суперечливою: від співчуття і солідарності до засудження і нерозуміння; багато хто взагалі вважав його «непотрібним». За свідченням Тетяни Горічевой, жодна з учасниць колективу альманаху «Жінка і Росія», за винятком Тетяни Мамонової, не сміли називати себе «феміністками».

Члени жіночого дисидентського руху тісно співпрацювали з західними феміністками, як перебуваючи в СРСР, так і згодом будучи в еміграції. При цьому знайти спільну мову їм часто було складно через значні розбіжності християнської спрямованості радянських феміністок і принципової антирелігійної позиції західних.

Фемінізм на Україні з'явився приблизно 137 років тому. У 1884 році в місті Івано-Франківську (тодішній – Станіслав) з'явилося «Товариство російських жінок». А у Львові регулярно збиралися «жіночі віче». Там вони завзято відстоювали рівні з чоловіками права на виборах, і вимагали у міської влади дозвіл на отримання вищої освіти.

Пізніше жінки стали домагатися успіху в бізнесі і в політиці, все частіше піднімати питання про дискримінацію і тиск. Боротьба жінок за місце під сонцем привела до проблем в їх сім'ях – домашні обов'язки адже ніхто не відміняв… Чоловіки, в свою чергу, стали скаржитися на «непередбачуваного» суперника у вигляді жінки.

Нині до фемінізму ставляться як до чогось негативного, недоручного. Не так вже й багато українок беруть на себе сміливість назватися «феміністками». Одним нав’язали думку, що феміністки – це «агресивні чоловіконенависниці». У інших причини простіші. Як написала одна учасниця дискусії в Інтернеті:

«Мій улюблений до слова поцікавився, феміністка я чи ні, а як тільки я пустилася в розлогі міркування на цю тему, тут же перервав мене жорсткою фразою: «Я не хочу від тебе чути слово «фемінізм» по відношенню до себе! Інакше …».

Як бачимо, милі жінки, завойовування незалежності давалося нам нелегко. Я сама застала той час, коли мої батьки виховували мене з домішками ідеології «кам'яного віку». І тільки тепер, навчаючись на власних помилках, я намагаюся виховувати вже своїх дітей – в дусі свободи і незалежності.

Як виявилося на практиці, це не таке вже й легке завдання. Чому? Та тому, що саме моєму поколінню доводиться синтезувати в собі отримане виховання і нове бачення даного питання. І вже, виходячи з отриманого результату, прищеплювати правильне мислення своїм дітям.

Насправді, якщо так подумати, виходячи з визначення «досконала особистість», жінці до сих пір не дано в повній мірі виховувати її в собі. На заваді цьому стоять залишки «забобонів» в в свідомості сучасного суспільства. Адже, ніхто не заперечить той факт, що ставлення чоловіків до нас жінок – декілька упереджене.

Можливо тому, що вони міркують собі: «Якщо дати жінці розвиватися як незалежна особистість, то виникне загроза самим втратити свою незалежність, а жінки стануть панувати над ними». То чому ж тоді такий страх не виникає в них у чоловічому середовищі? Адже, не зважаючи на своє суперництво, вони всеж таки сприймають себе подібних як рівних і повноцінних собі…

Я ні в якій мірі зараз не захищаю жіночу стать. Але недоліки жінки стали недоліками лише тому, що вона ще не до кінця усвідомлює, – якою має бути незалежна жінка й повноцінна особистість. Адже, наше суспільство ще до кінця не визначилося, якими ж повинні бути стосунки між чоловіком та жінкою, та яка їх роль у відношеннях один з одним. Але я впевнена, що до справедливої рівноваги ми все ж таки з вами прийдемо.

Коли жінка стає фінансово незалежною від свого чоловіка, та й, взагалі в цілому, її життя набуває багатішого і яскравішого сенсу. В результаті роботи над своєю особистістю вона набуває безліч корисних речей. З одного боку – вона:

– Перестає сприймати гаманець чоловіка, як свій власний;

– Не розкидається грошима на ліво та на право, починає економити, так-як свої фінанси жалкіше;

– Перестає «клянчити»;

– Вже не грає роль «маленької дівчинки», а сама забезпечує свої жіночі потреби.

А з іншого боку – вона:

– Перестає сприймати чужу думку як свою;

– Більше не боїться приймати невірне рішення і отримувати за це догану;

– Реалізує свободу дій, самовиражається;

– Стає незалежною в стосунках, і тим самим значно зміцнює відносини зі своєю коханою людиною;

– Справедливо оцінює ступінь щастя, яке приносить в її життя люблячий чоловік;

– Може вільно приймати рішення про продовження або розірвання відносин.

Я вважаю, що кожен незалежний чоловік хоче бачити біля себе цікаву і впевнену в собі жінку: зі своїми принципами та переконаннями; зі своїми ідеями і звичаями, а не залежну «сіру мишку», яка боїться залишитися одна в своєму нудному й одноманітному житті.

По-справжньому вільне життя влаштоване так, що і чоловіки, і жінки повинні покладатися тільки і виключно на себе. Любити – так. Довіряти – так. Допомагати – звичайно. Але єдині ресурси, на які ви можете розраховувати – це ваші власні ресурси. Це не означає, що ми живемо в якомусь особливо жахливому світі. Звичайний світ. Звичайні люди.

Поруч з незалежною жінкою змінюється і роль чоловіка в її житті:

– На чоловіка більше не перекладається тягар відповідальності за виживання всієї родини;

– Він стає партнером, супутником, з яким цікаво бути поруч;

– Сімейний бюджет і турботи цілком можна ділити навпіл, при цьому кожен може зберігати недоторканність свого особистого гаманця.

При такому підході вже не вважається, що дружина повинна тягнути всі домашні турботи тільки на собі. Європейські жінки взагалі можуть дозволити собі навіть не вміти готувати. Просто тому, що вони такі ж втомлені можуть прийти з роботи, і так само мріяти поніжитися на дивані. В Європі дружини мають на таку поведінку повне право і це не сприймається в європейському суспільстві як щось негативне.

Більш того, жінці набагато простіше виділити зі свого бюджету фінанси на свої особисті потреби, наприклад на салон краси, спа-процедури, коктейль з подругами або няню на час корпоративної вечірки. При цьому вона не повинна кожен раз доводити чоловікові про необхідність приділити час і гроші на суто жіночі потреби.

У цій главі я торкнулася більше фінансової незалежності в шлюбі. У наступній я детально розповім про те, як стати незалежною в міжособистісних стосунках з чоловіком.