Світлана Журавель - Мистецтво бути незалежною. Або як стати щасливою в шлюбі

– «Озброївшись», – дійте.Не залежно від того, – попросив у вас вибачення чоловік/дружина чи ні, вам самим варто проявити ініціативу по залагодженню конфлікту. Ось в цьому – вам і допоможе весь ваш «запас».

Займаючи позицію емоційної дистанції, пам'ятайте: ви повинні робити все вище сказане, – з чистою душею і благими намірами. Інакше, якщо ви керуєтеся мстивими спонуканнями, то ваші спроби до примирення будуть приречені на провал, і бажаного результату вам не досягти. Ви повинні бути впевнені, що служите справі любові, а не йдете на поводу у будь-яких егоїстичних бажань.

Цей захисний механізм збереже ваш шлюб від непотрібного напруження, а подружжя – від морального збитку. Він стане найбезпечнішим кроком для збереження ваших відносин.

У цій главі я лише поверхово торкнуся кожну із заповідей міжособистісних відносин. Безумовно, кожна з них має досить глибокий підтекст, але я торкнуся лише вершини айсберга.

Марія та Олександр були одружені вісім років, вони дуже любили один одного. Однак, коли Сашко був чимось засмучений або злий, він зазвичай ходив похмурий, замикався в собі, переставав розмовляти з Марією і дітьми, зрідка вибухаючи спалахами гніву. Якось в один із таких днів, діти стали сваритися за столом. Раптом Сашко спалахнув:

– Маріє, та чи ти не можеш втихомирити дітей?! Невже навіть вдома я не можу мати спокою?

Він різко встав і вийшов з кухні, грюкнувши дверима. Пішов в свою кімнату, включив телевізор та сидів в кімнаті доти, поки діти не полягали спати.

Марія була розгублена і дуже ображена. Але вона вже звикла до того, що, коли у чоловіка поганий настрій, він буває дуже грубий, і не звертала на це уваги.

Вона вважала, що треба проявляти тактовність і терпіння, поступатися йому. Адже у нього така важка робота й він потребує турботи і уваги. І вона вселяла дітям, що вони не повинні засмучувати тата, що їм слід зважати на його настрій. Тому коли тато був вдома, всі буквально ходили навшпиньки. Ніхто не міг ні на що поскаржитися або висловити невдоволення чим-небудь зі страху знову вивести тата з себе.

Кожен раз Марія щосили намагалася «вдихнути в чоловіка життя», підбадьорити його, повернути втрачену радість. Всі її душевні сили йшли на те, щоб привести Олександра в стан внутрішньої рівноваги.

Вона билася не покладаючи рук, щоб хоч якимось чином змінити поведінку чоловіка. Але воно лише погіршувалося. Сашко зовсім не усвідомлював, що з ним коїться щось недобре. «Ти все перебільшуєш», – говорив він дружині. А іноді навіть звинувачував її в своєму поганому настрої.

Натягнуті відносини Марусі та Сашка – як найкраще ілюструють першу заповідь сімейного життя. Адже, у подружніх стосунках заповідь: «Що посієш, – те й пожнеш» – грає першочергову роль. Без неї взагалі неможливо побудувати взаємовигідні і справедливі відносини з будь-якою людиною, а тим більше стати справжньою Особистістю. Якщо ця заповідь не була привита вам або вашому чоловікові ще дитиною в рідній домівці, то це відразу ж проявиться у вашому шлюбі. А вже у відносинах між двома зовсім різними особистостями, – це може привести до самих небажаних наслідків.

Якщо ви зустріли подібну людину, то вам доведеться зробити нелегкий вибір: або ж – зайнятися його вихованням, або – мужньо терпіти його все своє життя, або – розлучитися з ним. Як показує життєвий досвід, багато хто вибирає всі три варіанти – тільки в почергово: одне за іншим. У будь-якому випадку, пройти їх навіть окремо – буде дуже непросто. Все залежить від того, – на скільки ви обидва є зрілими і люблячими людьми.

Ця заповідь – є прямим доповненням першої. Ви можете повністю підтримувати один одного «і в горі, і в радості», але в кінці-кінців кожен з вас сам повинен стежити за чітким виконанням власних щоденних обов'язків. Що це означає:

– Не тільки любити свого чоловіка/дружину, але і проявляти свої почуття до нього (неї), – як на словах, так і в діях;

– Брати на себе відповідальність тільки за свої: почуття, настрій, вчинки, бажання, особистісний ріст і риси характеру;

– Не нести «тягар» свого чоловіка, тобто, не відповідати за все те, за що він повинен відповідати сам.

Недотримання цих простих правил, може призвести до двох протилежних крайнощів. З одного боку: ви можете стати заручником чужої безвідповідальності і тягнути тягар відразу вас обох; а з іншого боку – стати безвідповідальним маніпулятором.

Рівний розподіл відповідальності на двох, вам допоможе дотримуватися рівномірного балансу справедливості у відносинах. А також буде сприяти вашому душевному зближенню з чоловіком/дружиною, щоб уникнути неприємного відчуття самотності в шлюбі.

Ця заповідь може викликати у вас розгубленість: які саме зміни в сімейному житті залежать від вас, а які – ні. Іншими словами: що вам підвладне змінити у відносинах з чоловіком/дружиною, а що зовсім не в ваших силах. Тому, як показує практика: кожен з подружжя намагається змінити перш за все свого чоловіка/дружину, але не себе. Так поводитися – нам диктує наша егоїстична сутність.

Насправді ж, якщо ви дійсно хочете бути по-справжньому щасливими в шлюбі, то ви не маєте права на такі речі:

– Диктувати іншим людям як себе вести, що думати і що відчувати;

– Не в вашій владі змусити когось позбутися шкідливих звичок, змінити свій характер або рости як особистість;

– Ви не можете «підігнати» іншу людину під свої ідеали, – не в вашій владі змінити її.

Все що в вашій владі – це:

– Запастися терпінням, витримкою і самовладанням;

– Визнати наявність власних недоліків;

– Винести їх на спільне обговорення;

– Розповісти чоловікові/дружині про те, що ви відчуваєте;

– В спільному обговоренні ситуації, що склалася, ви можете з'ясувати: чи не перейшли ви самі дозволених меж у відносинах з ним (нею);

– Проявити готовність змінитися самим і змінити ситуацію на користь ваших відносин.

Чому так? Та тому що на 100% безгрішних людей, як ви знаєте, – не буває. Як би огидно не поводився ваш чоловік/дружина, якої б шкоди вам не завдавав (ла), напевно ви теж робите вчинки, які неприємні йому (їй).

Будьте готові до того, про що повідає вам про вас ваш чоловік/дружина. Може щось у вашій поведінці або словах також ранить його (її). Поставтеся з розумінням до його (її) неприємних відчуттів. Ніщо так не сприяє зрілості подружніх відносин, як щире бажання чоловіка чи дружини змінитися. І в цьому вам допоможе наступна заповідь.