Владимир Царейкин - Длинная дорога. Стихи. Невыдуманные рассказы
- Название:Длинная дорога. Стихи. Невыдуманные рассказы
- Автор:
- Жанр:
- Издательство:Литагент Ридеро
- Год:неизвестен
- ISBN:9785448368288
- Рейтинг:
- Избранное:Добавить в избранное
-
Отзывы:
-
Ваша оценка:
Владимир Царейкин - Длинная дорога. Стихи. Невыдуманные рассказы краткое содержание
Длинная дорога. Стихи. Невыдуманные рассказы - читать онлайн бесплатно ознакомительный отрывок
Интервал:
Закладка:
Під першим я зразу згадаю
Веселку в дитячих очах,
І жито під сонцем безкрає,
І синій Дніпро у степах.
Під ним дивний Київ стіною,
Як скеля, стояв від татар,
Але Україну рабою
Без жалю зробив лютий цар.
Хоч дуже її катували,
Минуле приходило в сни.
Не раз за свободу вставали
Вкраїни могутні сини.
А другий – аж страшно згадати —
Немов кінець світу настав —
Горіли в усіх селах хати,
І люто брат брата рубав.
Під прапором страшним, червоним,
В ім`я тих безумних ідей
Вмирали людей мільйони
І з голоду їли дітей.
Хто мріяв дать людям свободу,
Хто совість і честь не забув,
Той зразу як «ворог народу»
В катівнях розстріляний був.
Нітратами землю труїли,
Рубали могутні ліси,
Всі чисті річки забруднили,
Згубили Вкраїну ті пси.
Йшло свято, й від нас приховали,
Що в той час горів Чорнобил.
Під прапором тим ми ковтали
Радіаційний пил.
Але весь народ не загине,
Я вірю – колись прийде час —
І він ворогів своїх скине,
Як це вже бувало не раз.
Словарь
помітний – заметный
прапор – флаг
жовто-блакитний – жёлто-голубой
червоний – красный
зразу – сразу
згадаю – вспомню
веселка – радуга
в дитячих очах – в детских глазах
жито – рожь
Дніпро – Днепр (река)
скеля – скала
без жалю – безжалостно
дуже – очень
катували – мучили, пытали
немов – как будто
хата – сельський дом
мріяв – мечтал
катівня – пыточная камера
забруднили – загрязнили
свято – праздник
приховали – скрыли
ковтали – глотали
не загине – не погибнет
прийде час – настанет время
труїли – отравляли
Пояснения:
В начале стихотворения речь идет о героической обороне Киева и взятии его ханом Батыем в 1240 году.
После выхода Украины из состава Польши и добровольного присоединения ее к России в 1654 г. цари фактически сделали ее своей колонией. Ее население в большей части стало крепостными русских помещиков, беспощадно эксплуатировалось. Украинцы всячески унижались и презирались русскими. А евреи унижались и презирались и русскими, и украинцами, и поляками.
Во время Гражданской войны 1918—1920 гг. часть украинцев сражалась за «красных», часть за «белых», т. е. воевала за восстановление царской монархии и единой, неделимой России. Часть украинцев, довольно большая, воевала за создание независимой, самостоятельной Украины. А остальные стали просто бандитами, образовав очень крупные банды (как у Махно, Григорьева), мелкие местные банды. И все беспощадно уничтожали друг друга. И все беспощадно уничтожали евреев (кроме «красных», да и то – случалось всякое).
Голод 1933 г. был организован Сталиным и его приспешниками. Тогда во время коллективизации на Украине умерло 8 000 000 человек.
В конце стихотворения речь идет о Чернобыльской трагедии, унесшей многие жизни и отравившей окружающую среду. 1 мая, как обычно, в Киеве прошла демонстрация трудящихся, от которых скрыли сильное загрязнение атмосферы.
Україна
Наче бідна сиротина,
Україна плаче,
Сльози ллються безупинно,
А ніхто не баче.
Одні тільки злидні всюди,
Нема щастя-долі,
На Вкраїні стогнуть люди
У страшній неволі.
Колись вільну Україну
Пута оповили,
На нещасну сиротину
Кайдани наділи.
І чого шукать причину,
Ніде правди діти,
Загубили Україну
Її рідні діти.
Вся в нітратах земля бідна,
Що їх годувала,
Навіть мова своя рідна
Непотрібна стала.
На землі цій українці
Сторіччями жили
І загарбників-чужинців
Не раз вони били.
Кайданів тоді не знала
Батьківщина-мати,
А нащадки за шмат сала
Згодні плазувати.
І велика чорна хмара
Сонце закриває,
Темна ніч, як божа кара,
Їй кінця немає.
Але зовні непомітні
Сили знов зростають,
Наче ріки, що у квітні
Кригу розривають.
І замучений бідою
Знов народ повстане,
Він могутньою рукою
Розірве кайдани.
В боротьбі святій здобудуть
Волю українці,
Росіяни поруч будуть,
Євреї і німці.
Правда кривду переможе,
Скінчиться неволя,
Україні знову, може,
Посміхнеться доля!
Словарь
наче – как будто
безупинно – без остановки
не баче – не видит
злидні – несчастья
колись – когда-то
пута оповили – связали по рукам и ногам
кайдани – кандалы, цепи
шукать – искать
ніде правди діти – правду не скроешь
годувала – кормила
навіть – даже
мова – язык
непотрібна – ненужная
загарбник – захватчик
нащадки – наследники
шмат – кусок
згодні плазувати – согласны пресмыкаться, ползать
велика – большая
хмара – туча
зовні непомітні – внешне незаметные
квітень – апрель
крига – лёд
повстане – восстанет
поруч – рядом
кривда – ложь
переможе – победит
знову – опять, снова
може – возможно, может быть
посміхнеться – улыбнётся
Пояснение:
Немцы – потомки тех немцев, которые были
переселены царицей Екатериной II на пустующие
земли юга.
«Народний Рух» 18 18 «Народний Pух» – движение, целью которого было свержение власти коммунистов, создание демократической республики.
Народ замучений мовчав,
Хоч кров з нього точили,
А хто коритись не бажав,
В «Народний Pух» вступили.
Воли ніколи не ревуть,
Як повні ясла всюди.
На Україні не живуть,
А мучаються люди.
І кожний з них щасливих змін
Роками вже чекає,
А «Руху» тільки Бог один
В роботі помагає.
Тремтячи з люті, влада нас
Всім, чим могла, лякала,
І на п'ятнадцять діб 19 19 За митинги сажали на 15 суток.
не раз
За мітинги саджала.
Були про «Рух» брудні плітки,
Рух штрафами душили,
Ходили в місті злі чутки,
Що ми євреїв били.
«Дніпро вечірній» закликав
«Рух» швидше розігнати,
Бо він давно вже не давав
Партапарату спати.
Як гостра кістка, він сидить
У горлі паразитів.
Не знає влада, що робить,
Щоб «Рух» заборонити.
Интервал:
Закладка:
