Юрий Фельштинский - ТРЕТЬЯ МИРОВАЯ: Битва за Украину

Кучма: Ну хорошо, тількі що б у нас контроль був і не забував.

Кравченко: Ну добре... а він тоді публічно просто так... хорошо...

Кучма: Хорошо.

Запис розмови Леоніда Кучми з Юрієм Кравченком

12 червня 2000 р.

Кравченко: Данілич, я хочу доповісти. Тепер, мені здається, шо я вибрав його [Мороза] всі структури повністю, так і тепер команда «глушить». Значить все вроді ми вибрали те, шо у нього є.

Кучма: Ага, фонд «Злагода», блядь, є.

Кравченко: Та все там є, я так подивився, то...

Кучма: А, кромє газети «Товариш», єсть іще ж ето-самоє, нова газета...

Кравченко: Данілич, ну ми всі структури беремо. Теперь вот эта братия, шо распространяла од Головатого листовки… значить, позавчора один опинився аж в Сумській області, той, який активно распространяв. Обделався, там його так оттовкачили [слово нерозбірливо; сміх]. Кричить: я не явлюсь [слово нерозбірливо], ето Головатий. Ну приїхав, смотріт, значіт, приїхав додому, а там іще й зайнялася дача і двері згоріли.

Кучма: У кого?

Кравченко: У нього.

Кучма: Оцінив? А розповсюджував він сам в Сумській чи його одвезли?

Кравченко: Ну, хм, відвезли. Ми його украли. Он вышел отдать с новой пачкой этого самого. Мы его держали неделю, он все время с тремя охранниками ходил, а то вийшов без нікого, його в машину і... Я більше не виходю [декілька слів нерозбірливо], це Головатий, я його і… Хто у вас шеф? Хто у вас шеф? Я буду... ну корочє.

Кучма: А, ну то треба за ними слідить.

Кравченко: У мене єсть такий підрозділ, шо методи — їхні, того, що в них же ні моралі, нічого немає і, не дай Бог, це ж... Тому я... Так шо просто, значить, би із них я хотів, у мене група і починає глушити, ну я з вашого дозволу тоді переговорю з Азаровим, мені треба, шоб вони теж приймали участь.

Кучма: У Азарова тоже є деякі списки.

Кравченко: Шось, може, у нас переплітається, шось не пере­плі­тається, ну, в принципі, ну ми по них поч..., продовжуєм працювати і там, ну, я думаю, що в нас з прокуратурой…

Кучма: Шо? Є цікаве чи шо?

Кравченко: Ну яке цікаве? Цікаве те шо...

Запис розмови Леоніда Кучми з політичним журналістом В’ячеславом Піховшеком

26 червня 2000 р.

[Кучма в кабінеті сам. Питає у помічника, чи є Піховшек. Запрошує його і попереджає, що в 15.15 у нього прокурор. Розмовляє по телефону короткими фразами. До кабінету забігає Піховшек.]

Кучма: О! Я тебе вітаю!

Пiховшек: Добрий день!

Кучма: Відійшов від вчорашньої цієї самої?

Пiховшек: [фраза не зрозуміло].

Кучма: Ну, як більше, це було набагато проще. Но Ющенко тримав удари, він так красиво уходив від прямих твоїх питань.

Пiховшек: Ну, я тепер краще розумію, як Вам з ним.

Кучма: [натужно сміється].

Пiховшек: От же дав же бог людині, да? Зовнішність, якусь по­пулярність і таке грунтовне невміння [два слова нерозбірливо; важко дихає].

Кучма: [два слова нерозбірливо] я отримав доповідну Марчука там і… по цьому самому. Якщо сьогодні такими темпами заправляти вугілля [слово нерозбірливо], як сьогодні, то потрібно 17 місяців для того, щоб перезимувати.

Пiховшек: А їх нема.

Кучма: А їх нема взагалі.

Пiховшек: Я йому про [два слова нерозбірливо], а він про ідео­логію.

Кучма: Да.

Пiховшек: Я його питаю, чого він не виконує рішення президента. Мовчить. Там же треба мати якісь [слово нерозбірливо].

Кучма: Ну, канєшно. А те, шо 15 миліонов харковському банку національний банк дав, гроші ж не повернулись, де гроші? Це ж ти, ти давав.

Пiховшек: Ну, я, правда, в цій передачі посилався на ваші слова, якшо ви проти, вона піде [декілька слів нерозбірливо].

Кучма: Да.

Пiховшек: Уже інші на зустріч до мене не прийдуть [декілька слів нерозбірливо]. А як вам позаминула програма?

Кучма: Га?

Пiховшек: А як вам позаминула програма?

Кучма: Ну, то [здавлений сміх] то.

Пiховшек: [декілька слів не зрозуміло].

Кучма: Ти зробив [декілька слів нерозбірливо; здавлений сміх].

Пiховшек: Я думаю, Леонід Данилович, шо такі програми дуже важливі тому, що вони реально показують всьому суспільству, в яких умовах працюєте ви.

Кучма: [голосно і задоволено сміється].

Пiховшек: І зараз, коли виходить оця програма [два слова не­розбірливо] від Тимошенко [два слова нерозбірливо], одна людина [два слова нерозбірливо]. Я кажу: «Ну, така, можна подумати, у вас на цих посадах цікава [декілька слів не зрозуміло], прямо таки ці хлопці вас виштовхують, сказали [декілька слів нерозбірливо]».

Кучма: [задоволено сміється].

Пiховшек: Я думаю, шо це факт, потому шо таким чином всім зрозуміло, в яких умовах працює президент, коли такі люди працюють [декілька слів нерозбірливо].

Кучма: [декілька слів не зрозуміло], все правильно. Треба так речі називати своїми іменами [декілька слів нерозбірливо], а життя воно все розставляє на свої місця.

Пiховшек: Я вилітаю в Вашингтон [два слова нерозбірливо].

Кучма: Кого?

Пiховшек: [два слова нерозбірливо].

Кучма: [повторює незрозумілу відповідь].

Пiховшек: [декілька слів нерозбірливо ] Там виходить ця ваша стаття, яку ми зробили. Там одна така річ, [два слова нерозбірливо] поставили оцінки Гусинського, але потім [два слова нерозбірливо] порадилися, що недоцільно пускати туда. Тому, шо там, така... я хоч про це не написав, що ситуація, яка склалася навколо Володимира Гусинського [слово нерозбірливо], арешт та ситуація навколо викликає великі питання щодо свободи преси в Росії. До мене, як [декілька слів нерозбірливо].

Кучма: Ну, да. Росія зразу ж, так сказать, бо зрозуміло, шо Путін був в ділі, все робилось [декілька слів нерозбірливо; сміється], хоча було достатньо других важелів, в першу чергу через [декілька слів нерозбірливо] Гусинський перед інтерв’ю [декілька слів не­розбірливо].

Пiховшек: Шо то [декілька слів нерозбірливо] важливіше там, сказати, так?

Кучма: Кредит [голосно ляпає по столу]. Хороше питання — кредит. [декілька слів не зрозуміло]не задав питання, якшо ти більше реформатор, визивай, чого ж, де ж ті підтримки. Ти вчора не знав де їх підловити [декілька слів нерозбірливо]. Мільярд двісті грошей він же взяв в національного банка сєйчас через облігації у міністерстві фінансів і заплатив зовнішній борг. Та ж казати, шо він ніде, ніяких цього самого ні [слово нерозбірливо] нічого. Він кошти, це реальні кошти витягнув із реальної економіки. Які у нас зовнішні борги…

Пiховшек: Тут [декілька слів нерозбірливо].

Кучма: Начали відбудову і потім до цих повернулись питань. «Скажи, Віктор, ти ж в дев’яносто... сама велика картина була це 96 — 97 роки. Так національний банк [декілька слів нерозбірливо], де ж ти був, ти шо, не бачив під які відсотки беруться кредити і так далі». Це ж його справа, це він більше з цим, із Лазаренком. Лазаренко його ж затискував, то він погоджувався на те. 17% річних є на ті ж облігації. І взагалі за кордоном нема цих самих, процентів.