Александр Майоров - Великая Хорватия. Этногенез и ранняя история славян Прикарпатского региона

Тkadlсік V . Cyrilsky näpis v Michalovcich // SI. 1983. № 1. S. 121–123; Исаевич Я. Д. Карпатский регион в эпоху Киевской Руси и феодальной раздробленности // Украинские Карпаты. История. Киев, 1989. С. 45.

ОУИ. С. 141.

Панькевич І . Нарис історії українських закарпатських говорів. Прага, 1958. Ч. І. С. 33–41; Кобаль Й. В . Народи сучасної території Закарпаття в епоху середньовіччя // АН. 1992. Т. III. С. 104–105.

Iсаєвич Я. Д. 1) Історична географія Угорщини та суміжних країв XI–XIV ст. // АУ. 1967. № 2. С. 73; 2) Джерела про західні межи української етнічної території в період феодалізму // Ісаєвич Я. Д. Україна давня і нова: народ, релігія, культура. Львів, 1996. С. 66.

Войтович Л. В. 1) Карпатські хорвати в етнополітичному розвитку Центрально-Східної Європи… С. 125; 2) Карпатские хорваты. С. 142.

Ulіčnу F . Podiel Rusov, Rusinov na doosidl'ovani Slovenska v stredoveku // SS. 1993. T. 28. S. 21–29.

DAI. Р. 130; ОУИ. С. 378. Прим. 19.

Lоmа А. Serbisches und kroatisches Sprachgut bei Konstantin Porphyrogennetos // ЗРВИ. 1999–2000. Kh, 38. C. 92.

Nіederle L . Slovanske starożitnosti. Praha, 1906. D. II. Sv. 1. S. 275; Model ski T. Z onomastyki i terminologii średniowecznej // KH. 1920. T. 34. S. 16; Županić N . Znaćenije barvnego atributa V imenu Crvena Hrvata // Et. 1937–1938. T. 10/11. S. 355 n.; Widajewicz J. Państwo Wiślan. Kraków, 1947. S. 15; Łowmiański H . Początki Polski. T. II. S. 166; Gaczуński J. Z . Zarys dziejów plemiennych Małopolski // RP. 1968. T. 12. S. 57; Войтович Л. В. «Білі» хорвати чи «карпатські» хорвати? // Миколаївщина. 36. наук. ст. Львів, 1998. Т. І. С. 51.

Labuda G . Pierwsze państwo słowiańskie. Państwo Samona. Poznań, 1949. S.212; Ludat H . Ostsee und Mare Balticum // ZfSHG. 1952. Bd 76. S. 1 f; NаIepa J. Łemkowie, Wołosi i Biali Chorwaci. Uwagi dotychące kwestii genezy osadnictwa Ruskiego na Polskim Podkarpaciu // AAC. 1997–1998. T. 34. S. 164.

СДПИС. T. II. C. 17.

Там же. С. 255.

Herrmann J. Byzanz und die Slawen «am äussersten Ende des Westlichen Ozeanz» // Klio. Berlin, 1972. Bd 54. S.317–318; Гимбутас M . Славяне. C. 131.

ОУИ. C. 92–93.

Lomа A . Serbisches und kroatisches Sprachgut… C. 92.

Vasmer M . 1) Osteuropäische Orstnamen. Dorpat, 1921. S. 4f.; 2) Untersuchungen über die ältesten Wohnsitze der Slaven. I. Die Iranier in Südrußland. Leipzig, 1923. S. 20. — См. также: BSL. T. 25. P. 61; T. 30. P. 61; ZfOF. Bd 12. S. 253.

Irmscher J . Die Benennung des Schwarzen Meeres bei den Byzantinern // BS. 1962. T. 23. S. 16 f.

Фасмер M . Этимологический словарь русского языка: В 4 т. Т. IV. СПб., 1996. С. 345.

См.: Майоров А. В. Константин Багрянородный о географическом положении Великой Хорватии // ВЕДС. 2005. Ч. I. С. 111–112.

Lеwiсkі Т. Polska i kraje sąsiednie w świetle Księgi Rogera geografa arabskiego w XII w. w al. Idrisiego. Warszawa, 1954. Cz. II. S. 120n.; Gaczyński J. Z. Zarys dziejów plemiennych Małopolski. S. 57.

Войтович Л. В . «Білі» хорвати чи «карпатські» хорвати? С. 51.

Ивиh П . Српски народ и ньегов jeзик. Београд, 1981. С. 16 сл. — См. также: Grafenauer В. Nekoj vpraSanj iz dobe naseljevanja juźnih Slovanov // ZĆ. 1950. T. 4; Lehr-Splawiński T . Zagadnienie Chorwatów nadwiślańskich // PS. 1951. S. 17, 31–32; Милов Л. В. RUZZI «Баварского географа» и так называемые «русичи» // ОИ. 2000. № 1. С. 97–99.

Седов В. В . Славяне: Историко-археологическое исследование. М., 2002. С. 193.

Баран В. Д. 1) Черняхівська культура. За матеріалами Верхнього Дністра и Західного Бугу. Київ, 1981. С. 163–165; 2) Слов'яни у другій чверті І тис. н. е. // Давня історія України. Київ, 2000. Т. 3. С. 46. — См. также: Винокур І. С. 1) Історія та культура черняхівських племен Дністро-Дніпровського межиріччя II–V ст. н. е. Київ, 1972; 2) Черняхівська культура: витоки і доля. Кам'янець-Подільський, 2000; Магомедов Б. В. 1) Черняховская культура Северо-Западного Причерноморья. Киев, 1987; 2) Черняховская культура: Проблема этноса. Lublin, 2001 (Monumenta Studia Gothica. T. I) .

Сeдов В. В. 1) Славяне в древности. М., 1994. С. 233–286; 2) Славяне: Историко-археологическое исследование. С. 186–189.

Баран В. Д. Сложение славянской раннесредневековой культуры и проблема расселения славян // Славяне на Днестре и Дунае. Киев, 1983; Вакуленко Л. В., Приходнюк О. М. 1) Славянские поселения I тыс. н. э. у с. Сокол на Среднем Днестре. Киев, 1984; 2) Проблема преемственности Черняховских и раннеславянских древностей в свете исследований на Среднем Днестре // S1A. 1985. Т. 33; Винокур І. С . Історія лісостепового Подністров'я та Південного Побужжя. Київ; Одеса, 1985. С. 78–80; Винокур І. С., Горішний П. А . Бакота: Столиця давньоруського Пониззя. Кам'янець-Подільський, 1994. С. 311–321.

Тимощук Б. О., Приходнюк О. М. Ранньослов'янські пам'ятки VI–VII ст. у Середньому Подністров'ї // Слов'яно-руські старожитності. Київ, 1969; Тимощук Б. О . Слов'яни Північної Буковини V–ІХст. Київ, 1976; Баран В. Д . 1) Ранні слов'яни між Дністром і Прип'яттю. Київ, 1972; 2) Пражская культура Поднестровья (по материалам поселений у с. Рашков) . Киев, 1988; Аулiх В. В . Зимнівське городище — слов'янська пам'ятка VI–VII вв. н. е. в Західній Волині. Київ, 1972; Русанова И. Π . 1) Славянские древности VI–IX вв. между Днепром и Западным Бугом // САИ. 1973. Вып. ΕΙ–25; 2) Славянские древности VI–VII вв. Культура пражского типа. М., 1976; Русанова И. Π., Т имощук Б. А. Кодын — славянские поселения V–VIII вв. на р. Прут. М, 1984; Parczewski Μ . 1) Początki kultury wczesnosłowiańskiej w Polsce. Krytyka i datowanie źródeł archeologicznych. Wrocław etc., 1988; 2) Najstarsza faza kultury wczesnosłowiańskiej w Polsce. Kraków, 1988; Leciejewicz L. Słowianie zachodni. Z dziejów tworzenia się średniowiecznej Europy. Wrocław etc., 1989. S. 42–43; Stan i potrzeby badań nad wczesnym średniowieczem w Polsze. Poznań etc., 1992; Quellen zur slawischen Besiedlung im Karpatengebiet / Hrsg, von M. Parczewski. Kraków, 2001. Bd I.

Седов В. В . Славяне в раннем средневековье. М., 1995. С. 30.

Баран В. Д. Велике розселення слов'ян // Давня історія України. Київ, 2000. Т. 3. С. 83; Седов В. В . Славяне в раннем средневековье. С. 24.

Этнокультурная карта территории Украинской ССР в I тыс. н. э. Киев, 1985. С. 88–89; Славяне Юго-Восточной Европы в предгосударственный период. Киев, 1990. С. 251 сл.; Седов В. В. Славяне в древности. М, 1994. С. 316–318.

Приходнюк О. М . 1) Слов'яни на Поділлі (VI–VII ст. н. е.) . Київ, 1975; 2) Археологічні пам'ятки Середнього Придніпров'я VI–IX ст. н. е. Київ, 1980; Рафалович И. А. Славяне VI–IX вв. в Молдавии. Кишинев, 1972; Xавлюк П. И . Раннеславянские поселения в бассейне Южного Буга // Раннесредневековые восточнославянские древности. Л., 1974.

Горюнов Е. А. Ранние этапы истории славян Днепровского Левобережья. Л., 1981; Дьяченко А. Г., Приходнюк О. М., Петренко Е. Н . Комплексы I тысячелетия н. э. из селища Занки (по раскопкам 1976 года) // Археология Славянского Юго-Востока. Воронеж, 1991; Берестенев С. И., Любичев М. В. Новые данные о памятниках пеньковской культуры Северского Донца и Ворсклы // Там же.