Александр Майоров - Великая Хорватия. Этногенез и ранняя история славян Прикарпатского региона

Приходнюк О. М. 1) Основные итоги изучения пеньковской культуры // ААС. 1985. Т. 24; 2) Анты и Пеньковская культура // Древние славяне и Киевская Русь. Киев, 1989.

Седов В. В. Славяне в раннем средневековье. С. 81–82.— Подробно см.: Приходнюк О. М . Пеньковская культура. Воронеж, 1998.

Maretič Т. Slaveni u davnini. Zagreb, 1889; Нидерле Л. Славянские древности. М., 2000. С. 168–169; Hauptmann Lj. Politische Umwälzungen unter den Slovenen vom Ende des sechten Jahrhundert bis zur Mitte des neunten // MIfÖGF. 1915. Bd 36. S. 234, 249; Соmsa M. Die Slawen im Karpatisch-Donauländischen Raum im 6.–7. Jahrhundert // ZfA. 1974. Bd 7. S. 218.

Авенариус А . Авары и славяне. «Держава Само» // Раннефеодальные государства и народности (южные и западные славяне VI–XII вв.) . М., 1991; Седов В. В. Славяне: Историко-археологическое исследование. М., 2002. С. 235–243.

См.: Рыбаков Б. А. Древние русы // СА. 1953. Т. 17. С. 73–89; Реkаrskaja L. V., Kidd D . Der Silberschatz von Martynovka (Ukraine) aus dem 6. und 7. Jahrhundert. Innsbruck, 1994.

Korošec J. Archeoloäki sledovi slovansko naselitve na Baikanu // ZĆ. 1954. Sv. 8. S. 7–26; Vіnsкi Z . O nalazima 6. і 7. stoljeća u Jugoslaviju s posebnim obzirom na archeoloSku ostavStinu iz vremena prvog avaräkog kaganata // OA. 1958. Sv. 3. S. 13–67.

Баран В.Д., Козак Д. H., Терпиловський Р. В. Походження слов'ян. Київ, 1991. С. 77, 81–82; Баран В. Д . Велике розселення слов'ян. С. 89.

Віаlеkоwá D. 1) Νονέ vćasnoslovanskć nälezy z juhozäpadneho Slovenska // S1A. 1962. T. 10–1. S. 134–136; 2) Zur Datierung der oberen Grenze des Prager Typus in der Südwestslowakei // AR. 1968. T. 20–5. S. 619–625; Fusek G . Slovensko vo vCasnoslovanskom obdobi. Nitra, 1994. S. 41–115; Кlanісa Z. Poćatky slovanskćho osidleni naśich zemi. Praha, 1986. S. 215; Zeman J. 1) Zu den chronologischen Fragen der ältesten slawischen Besiedlung im Bereich der Tschechoslowakei // AR 1966. T. 18–2; 2) Najstaräi slovanske osidleni Ćech // PmA. 1979. T. 67. S. 210–212; 3) K problematice časně slovanske kultury ve SrSdni Εντορέ//PmA. 1979. T. 70; Галушка Л. До питання про перших слов'ян в Моравії // Етногенез та рання історія слов'ян: нові наукові концепції на зламі тисячоліть: Мат. Міжнар. наук, археолог, конф. Львів, 2001.

Herrmann J. 1) Siedlung, Wirtschaft und gesellschaftliche Verhältnisse der slawischen Stämme zwischen Oder/Neisse und Elbe. Berlin, 1968. S. 21–30; 2) Die Slawen in Deutschland. Geschichte und Kultur der slawischen Stämme westlich von Oder und Neisse vom 6. bis 12. Jahrhundert. Berlin, 1985. S. 21–32; Brachmann H. J. Slawische Stämme an Elbe und Saale. Berlin, 1978. S. 57–60.

Сeдов В. В . Славяне в раннем средневековье. С. 30–31.

Тurеk R . Čechy v raném sredovéku. Vyšehrad; Praha, 1982. S. 40–41.

Сeдов В. В . Славяне в раннем средневековье. С. 312.

Тurеk R . Mohyly ćeskych Charvatü // SA. 1956. T. 5.

Баpан В. Д. Велике розселення слов'ян. С. 89.

См.: Коwalenko W . Chorwacja Biała // SSS. 1961. T. I.

Latyschev В . Inscriptiones antiquae orae septentrionalis Ponti Euxini. Petropoli, 1890. Vol. II. P. 237, № 430 (8) , P. 261, № 445 (5, 20, 220 p) ; КБН. C. 736–737, № 1245, C. 764, № 1277.

Погодин А. Л. 1) Эпиграфические следы славянства // РФВ. 1901. Т. 46. С. 3; 2) Сборник статей по славяноведению. СПб., 1902. С. 156.

Вudimir М. Hrvat // ŚiSićev zbomik. Zagreb, 1929. S. 616–617.

Соболевский А. И . Русско-скифские этюды // ИОРЯС. 1921. Т. 26. С. 8.

Vasmer Μ. 1) Untersuchungen über die ältesten Wohnsitze der Slaven. I: Die Iranier in Südrußland. Leipzig, 1923. S. 56; 2) Die Urheimat der Slaven // Der ostdeutsche Volksboden. Breslau, 1926. S. 118 ff.; 3) Schriften zur slavischen Altertumskunde und Namenkunde. Berlin, 1971. Bd I. S. 44.

Hauptmann Lj. 1) Dolazak Hrvata // Zbomik Kralja Tomislava. Zagreb, 1925; 2) Kroaten, Goten und Sarmaten // GS. 1935. Vol. 3; Županić N. 1) Prvobitni Hrvati // Zbomik Kralja Tomislava. S.291–296; 2) Prvi nosilci etnićkich imen Srb, Hrvat, Ćech i Ant//Et. 1928. T.2. S.74–79; Meіllet A. Le slave commun / Ed par A. Vaillant. Paris, 1934. P. 508; Vinski Z . Uz problematiku starog Irana і Kaukaza s osvrtom na podrijetlo Anta і Bijelih Hrvata. Zagreb, 1940; Gregoire H . L'Origine et le Nom des Croates et des Serbes // Byz. 1944–1945. T. 17. P. 116; Sakać S. 1) Iranische Herkunft des Kroatischen Volksnamens // OChP. 1949. T. 15. S. 330 f.; 2) The Iranian Origins of the Chroata. The Chroatian Nation. Chicago, 1955; Абаев В. И. Осетинский язык и фольклор. М.; Л., 1949. С. 168; Vaillant A. Grammaire comparće des langues slaves. Paris, 1950. T. I. P. 16; Zgusta L. Die Personennamen griechischer Städte der nördlichen Schwarzmeerkünste. Praha, 1955. S. 169–170 (§ 256) ; Shevelov G. Y. A Prehistory of Slavic. Heidelberg, 1964. P. 483; Pоpоvić I. Geschichte der serbokroatischen Sprache. Wiesbaden, 1960. S. 347; Gaczyński J. Z. Zarys dziejów plemiennych Małopolski // RP. 1968. T. 12. S. 62; Mandić D. Hrvati i Srbi dva stara razlićita naroda. München, 1971. S. 13 f.; Kotlarczyk J. Siedziby Chorwatów wschodnich // AAC. 1971. T. 12. S. 169; Гимбутас M . Славяне: Сыны Перуна. Μ., 2004. С. 71–72; Трубачев О. Η . 1) Ранние славянские этнонимы— свидетели миграции славян // ВЯ. 1974. № 6; 2) Этногенез и культура древнейших славян: Лингвистические исследования. М., 2003. С. 51; 3) Indoarica в Северном Причерноморье. М., 1999. С. 73; Кlaić N. Povijest Hrvata u ranom srednjem vijeku. Zagreb, 1975. S. 61; Dillen H. Bemerkungen zu den ersten Ansätzen zur Staatsbildung bei Kroaten und Serben im 7. Jh. // Beiträge zur byzantinischen Geschichte im 7.–11. Jh. Praha, 1978. S. 441–443; Heres T. Dugo putovanje od Irana do Jadrana // Poljica. Gata, 1982. Sv. I; Fine J. V. A. Jr. The Early Medieval Balkans: A Critical Survey from the Sexth to the Late Twelfth Century. Ann Arbor, 1983. P. 56; Bechcicki J. Wokół problematyki etnogenesy Białej Chorwacji // PS. 1989. T. 36/37. R. 1986/1987. S. 249 n.; Gluhak A. Porijeklo imena Hrvat. Zagreb, 1990. S. 298 sl.; Лома А. Неки славистицки аспекти српске етногенезе // ЗМСС. 1993. Кнь. 43. С. 121; Budak N . Prva stoljeća Hrvatske. Zagreb, 1994. S. 11–12; Кošćak V . Irańska teorija о podrijetlu Hrvata // Etnogenesa Hrvata. Zagreb, 1995. S. 110 sl.; Goldstein I . Hrvatski rani srednji vijek. Zagreb, 1995. S. 23.

См.: Кlaić N . Hrvati і Hrvatska (Ime Hrvat u povijesti slavenskih naroda) . Zagreb, 1930; 2. izd. Split, 1991; Trautmann R . Die slavischen Volker und Sprachen. Göttengen, 1947. S. 54f.; Grafenauer B. Hrvati. I. Ime //Enciklopedija Jugoslavije. T. 4. Zagreb, 1960. S. 37–38; Skok P . Etimologijski ijećnik hrvatskoga ili srpskoga jezika. Zagreb, 1971. Sv. I. S. 690–692; Francić V . Chorwaci // SSS. T. I. S. 248; Łowmiański H . Początki Polski. T. II. Warszawa, 1964. S. 127–142; Kunstmann H. Über den Namen der Kroaten // WS. 1982. Jg. 27. Hfl 1; Gluhak A . Porijeklo imena Hrvat; Makarski W . Pogranicze polsko-ruskie do połowy wieku XIV. Studium językowo-etniczne. Lublin, 1996. S. 36–43; Pantelić S. Die Urheimat der Kroaten in Pannonien und Dalmatien. Frankfurt-am-Main etc., 1997. S. 20–28.

Cм.: Pantelić S. Die Urheimat der Kroaten… S. 27–28.

Cм.: Łowmiański H . Początki Polski. T. II. S. 128.

Zeuss К. Die Deutschen und Nachbarstämme. München, 1837. S. 608. Anm.; Geiller L. Etimologija imena Hrvat // RJAZU. 1876. Kn. 34. S. III; Perwolf В . Slavische Völkemamen // AfSPh. 1884. Bd 7. S. 625 f.

Фаcмep M . Этимологический словарь русского языка: В 4 т. Т. IV. СПб., 1996. С. 262.

Heinzel R . Über die Hervarersaga // SBWAW. Phil.-hist. Klasse. 1887. Bdll4. S. 499; Браун Ф. А . Разыскания в области гото-славянских отношений. Т. I. СПб., 1899. С. 173.— В пользу этой версии склонялись также Л. Нидерле и некоторые другие исследователи: Niederle L. Slovanskć staroźitnosti. Praha, 1904. D. I. Sv. 2. S. 297, 428; Nahtigal R . Donesek k zgodovini vprašanja о imenu Hrvat // Et. 1937–1938. T. 10/11. S. 399n.; Labuda G . Źródła skandynawskie i anglosaskie do dziejów Słowiańszczyzny. Warszawa, 1961. S. 224. Prz. 6.

Brückner A . Wzory etymologii i krytyki źródłowej // SI. 1924–1925. T. 3. S. 211.

Pantelić S . Этимологический словарь русского языка. Т. II. С. 202.

Łowmiański Н . Początki Polski. Т. II. S. 128.

Смішко М. Ю. Карпатські кургани першої половини І тисячоліття нашої ери. Київ, 1960. С. 150–152; Пеняк С. І . Ранньослов'янське та давньоруське населення Закарпаття VI–XIII ст. Київ, 1980. С. 162.