Александр Майоров - Великая Хорватия. Этногенез и ранняя история славян Прикарпатского региона

Онищук Я. Стан і перспективи вивчення вельбарської та черняхівскої культур на Волино-Подільському пограниччі // Етногенез та рання історія слов'ян: нові наукові концепції на зламі тисячоліть. Мат. Міжнар. наук, археолог, конф. Львів, 2001.

Козак Д. Н . 1) Вельбарская культура // Археология Украинской ССР. Киев, 1986. Т. 3; 2) Вельбарская культура на Волыни // Kultura Wielbarśka w młodszym okresię rzymskim. Lublin, 1988.

Кoзак Д. H . До проблеми співіснування слов'ян і германців в Україні у другій чверті І тис. н. е. // Старожитності Русі-України. [До 70-річчя М. Ю. Брайчевського]. Київ, 1994; Винокур И. С. Давні слов'яни і германці Центральної та Південно-Східної Європи // Наукові праці Кам'янець-Подільського державного університету. Історичні науки. Кам'янець-Подільський, 2005. Т. 14.

СДПИС. Т. І. С. 105.

ЭССЯ. 1981. Вып. 8. С. 240–242.— См. также: Berneker Е. Slavisches etymologisches Wörterbuch. Heidelberg, 1908. BdI. S. v. Ispolin; Фасмер M . Этимологический словарь русского языка: В 4 т. СПб., 1996. Т. III. S. v. Полота; Български етимологически речник. София, 1963. Т. II. S. V. исполин.

Веселовский А. Н . Заметки по литературе и народной словесности. СПб., 1883. Т. I. С. 80–86.

Vernadsky G . Goten und Anten in Südrussland // SODF. 1938. Bd 3.

Потебня А. А . Этимологические заметки о мифологическом значении некоторых обрядов. М., 1865. С. 120; Пиотровский Б. Б . Вишапы. Каменные статуи в горах Армении. Л., 1939. С. 13.

Zeuss К. Die Deutschen und Nachbarstämme. München, 1837. S. 58, 87; Marquart J . Untersuchungen zur Geschichte von Eran. Göttingen, 1896. T. I. S. 37; Vernadskу G . The Spali of Jordanes and the Spori of Procopius // Byz. 1938. Vol. 13. P. 263–266; Grćgoire H. L'habitat «primitif» des Magyars // Ibid. P. 267–277; Łowmiański H. Początki Polski. Warszawa, 1964. T. II. S. 54–57; Седов В. В. Славяне. Историко-археологическое исследование. С. 148. — Более подробный обзор мнений см.: Скржинская Е. Ч . Комментарий // Иордан. О происхождении и деяниях готов. С. 194. Прим. 70; Łоwmiański Η . 1) Spalowie // SSS. 1975. T. V; 2) Sporowie // Ibid.

СДПИС. T. I. C. 185.

Сeдов В. В . Славяне: Историко-археологическое исследование. С. 148.

Hermann Е. Sind der Namen der Gudden und die Orstnamen Danzig, Gdingen und Grudenz gotischen Ursprungs? // NAWG. Filol.-hist. Klasse. 1941. S. 243–244, 287; Leituviq kalbos żodynas. Vilnius, 1956. T. III. P. 692; Fraenkel E . Litauisches etymologisches Wörterbuch. Heidelberg, 1962. BdL S. 174.

Козак Д. Н . Етнокультурна історія Волині (І ст. до н. е. — IV ст. н. е.) . Київ, 1991.

Xавлюк П. И . Вельбарские памятники на Южном Буге // Kultura Wielbarśka…

Козак Д. Н . Поселение у с. Великая Слободка // КСИА. 1984. Вып. 178. — См. также: Козак Д. Н . До проблеми співіснування слов'ян і германіцв… С. 34.

Никулицэ И. Т., Рикман Э. А. Могильник Ханска-Лутэрия II первых столетий н. э. // КСИА. 1973. Вып. 133; Рафалович И. А . Данчены. Могильник Черняховской культуры III–IV вв. н. э. Кишинев, 1986; Iоnitа I. Unele probleme privind populatia autohtona din Moldova in secolele II–V e. n. // Crisia. Culegere de materiale si studii. Oradea, 1972. P. 188–193.

См.: Баран В. Д. Черняхівська культура. За матеріалами Верхнього Дністра і Західного Бугу. Київ, 1981.

Щукин М. Б . Готский путь. С. 109.

Козак Д. Н. До проблеми співіснування слов'ян і германців… С. 35.

Смиленко А. Т . Городище Башмачка III–IV вв. н. э. Киев, 1992.

Об этой давней историографической проблеме см.: Грушевський М. С. Історія України— Руси. Т. І. Київ, 1991. С. 545–546; Пріцак О . Походження Русі: Стародавні скандинавські джерела (крім ісландських саг) . Т. І. Київ, 1997. С. 262.

СДПИС. Т. І. С. 111.

Там же.

Скржинская Е. Ч. Комментарии. С. 265–266. Прим. 367; Schramm G . Die nordöstlichen Eroberungen der Russlandgoten (Merens, Mordens und andere Völkernamen bei Jordanes. Getica. XXIII, 116) // FMS. 1974. Bd8; Korkkanen I. The peoples ofHermanaric Jordanes Getica 116// STT. Sar. B. 1975. T. 187; Сeдов В. В . Этногеография Восточной Европы середины I тысячеления н. э. по данным археологии и Иордана // Восточная Европа в древности и средневековье. М., 1978; Wolfram Η. 1) Geschichte der Goten. S. 98–102; 2) Готы. С. 131–133; Топоров В. Н. Еще раз о GOLTHESCYTHA у Иордана (Getica. 116) : К вопросу северо-западных границ древнеиранского ареала // Славянское и балканское языкознание: Проблемы языковых контактов. М., 1983; Буданова В. Π . 1) Этническая структура «государства Германариха» (по данным письменных источников) // КСИА. 1983. Вып. 178; 2) Готы… С. 156–160; Мачинский Д. А. О месте Северной Руси в процессе сложения древнерусского государства и европейской культурной общности // Археологическое исследование Новгородской земли. Л., 1984; Лебедев Г. С. 1) Северо-Восток европейской части России в середине I тыс. н. э. (состояние письменных и археологических данных) // Материалы к этнической истории Европейского северо-востока. Л., 1985; 2) Русь, чудь, варяги и готы (итоги и перспективы историко-археологического изучения славяно-скандинавских отношений в I тыс. н. э.) // Историко-археологическое изучение Древней Руси: Итоги и основные проблемы. Л., 1988; Хайду П. Уральские языки и народы. М., 1985. С. 98; Рыбаков Б. А. Язычество Древней Руси. М., 1987. С. 30–34; Kazański М . Les Goths et les Huns. A propes des relations entre les Barbaras sćdentaires et les nomades // AM. 1992. T. 22; Щукин M. Б . Готский путь. С. 208–209.

Аммиан Марцеллин . Римская история. XXXI, 3,3.

СДПИС. Т. I. С. 113.

Smidt L . Älteste Geschichte der Langobarden. Leipzig, 1884. S. 253–256, 368–374; Браун Ф. А. Разыскания в области гото-славянских отношений. I: Готы и их соседи до V в. Первый период: готы на Висле. СПб., 1899. С. 252. Прим. 1; 233; Eckhardt К . А. Die Nachbenennung in den Königshäusern der Goten // SODF. 1955. Bd 14. S. 41 ff; Аltheіm Fr . Geschichte der Hunnen. Bd I S. 76f, 320ff; Скржинская E. Ч . Комментарий. C. 319–322, 325; Hachmann R . Die Goten und Skandinavien. Berlin, 1970. S. 51; Wenskus R. Amaler // RLGAK. 1973. Bd I. S. 247 f; Wolfram H. 1) Theogonie, Ethnogenese und ein kompromittierter Grossvater im Stammbaum Theo-derichs des Grossen // Festschrift fllr Helmut Beumann. Thorbecke, 1977. S. 85 f; 2) Готы. C. 359 сл.

Tpубачев О. Н. Germanica и Pseudogermanica в древнейшей ономастике Северного Причерноморья. Этимологический комментарий//Этимология. 1986–1987. М., 1989. С. 51.

СДПИС. Т. I. С. 113–115.

Wеrnег R . Zur Herkunft der Anten: Ein ethnisches und soziales Problem der Spätantike // KHA. 1980. Bd 28. S. 594, Anm. 42; Вольфрам X . Готы. С. 360. — Ср.: Седов В. В . Славяне: Историко-археологическое исследование. С. 192.

Анализ письменных и археологических источников об антах V–VII вв. см.: Седов В. В. Анты // Этносоциальная и политическая структура раннефеодальных славянских государств и народностей. М., 1987; Славяне: Этногенез и этническая история. (Междисциплинарные исследования) . Л., 1989; Петрухин В. Я. К дискуссии о начале славянской этнической истории // Славяноведение. 1993. Ха 2; Васильев М. А. Славяне и анты: К проблемам этногенетических и раннеэтноисторических процессов в славяноязычном мире // Там же; Лесман Ю. Ю. К теории этногенеза: этногенез древнеруской народности // Скифы. Сарматы. Славяне. Русь. СПб., 1993; Баран В. Д. Склавіни та анти у світлі нових археологічних джерел // Проблеми походження та історичного розвитку слов'ян. [До 100-річчя В. П. Петрова]. Київ; Львів, 1997; Винокур І. С. Анти і склавіни у світлі нових археологічних досліджень // Етнокультурні процеси в Південно-Східній Європі в І тисячолітті н. е. [До 70-річчя В. Д. Барана]. Київ; Львів, 1999; Бибиков М. В . Byzantinorossica. Свод византийских свидетельств о Руси. М., 2004. Т. I. Гл. 1.