Александр Майоров - Великая Хорватия. Этногенез и ранняя история славян Прикарпатского региона
- Название:Великая Хорватия. Этногенез и ранняя история славян Прикарпатского региона
- Автор:
- Жанр:
- Издательство:Издательство Санкт-Петербургского университета
- Год:2006
- Город:Санкт-Петербург
- ISBN:5-288-03948-8
- Рейтинг:
- Избранное:Добавить в избранное
-
Отзывы:
-
Ваша оценка:
Александр Майоров - Великая Хорватия. Этногенез и ранняя история славян Прикарпатского региона краткое содержание
Великая Хорватия. Этногенез и ранняя история славян Прикарпатского региона - читать онлайн бесплатно полную версию (весь текст целиком)
Интервал:
Закладка:
747
Казанский М. М . Осгроготские королевства в гуннскую эпоху: рассказ Иордана и археологические данные // SP. 1997.
748
Грушевський М. С . Історія України — Руси. Т. І. Київ, 1991. С. 165–166.
749
Rosenfeld Н. Ost- und Westgoten // Welt als Geschichte. Stuttgart, 1957. Bd 17. Hfl4. S. 247–250; Wenskus R . Stammenbildung und Verfassung: Das Werden der frühmittelalterlichen Gentes. Köln; Graz, 1961. S. 478–481; Värady L. Das letzte Jahrhundert Pannoniens (376–476) . Budapest, 1969. S. 20–24; Петров В. П. Письменные источники о гуннах, антах и готах в Северном Причерноморье // КСИА. 1970. Вып. 121. С. 67–73; Wоlfram Η . 1) Theogonie, Ethnogenese und ein kompromittierter Grossvater im Stammbaum Theoderichs des Grossen // Festschrift für Helmut Beumann. Thorbecke, 1977. S. 87–90; 2) Geschichte der Goten. München, 1979. S. 308–321.
750
PDP. 1970. T. VIII. Cz. 2. S. 134–135; MGH. SS.T. VI. P. 362. См. также: Павинский А. Полабские славяне. СПб., 1871. С. 59.
751
Шафарик П. Й . Славянские древности. М., 1837. Т. I, Кн. 1. С. 257–258.
752
Adam Bremensis gęsta Hammaburgensis ecclesiae pontificum. Hannoverae; Lipsiae, 1917. P. 240.
753
Гельмольд . Славянская хроника. Μ., 1963. С. 33.
754
Шафарик П. Й . Славянские древности. Т. I, Кн. 1. С. 259.
755
Тиxанова М. А. 1) Борочицкий клад // СА. 1956. Вып. 25; 2) Ласковский клад // СА. 1960. № 1; Кухаренко М. Ю . О качинской находке V в. // Древности эпохи великого переселения народов V–VI вв. М., 1982; Гарбуз Б. Б . Золотий медальйон з с. Верхівці (Ружинський район) // Археологія. 1993. № 1; Козак Д. Н . Готські скарби Волині початку раннього середньовіччя // Етнокультурні процеси в Південно-Східній Європі в І тисячолітті н. е. [До 70-річчя В. Д. Барана]. Київ; Львів, 1999.
756
Кропоткин В. В . Лукашевский клад бронзовых римских монет IV в. // Нумизматика и эпиграфика. М., 1960. С. 215.
757
Тejrаl J. Mahren im 5. Jahrhundert. Praha, 1973. S. 13, 14, 16–18, Abb. 10.
758
Козак Д. H. Готські скарби Волині… С. 91. См. также: Козак Д. Н . 1) Взаємовідносини слов'ян і германців на території України в першій половині І тис. н. е. // Археологія. 1993. № 1. С. 34–35; 2) До проблеми свівіснування слов'ян і германців в Україні у другій чверті І тис. н. е. // Старожитності Русі-України. [До 70-річчя М. Ю. Брайчевського]. Київ, 1994. С. 35–36.
759
ОУИ. С. 200–203.
760
Altheim F . Geschichte der Hunnen. Berlin, 1959. BdL S.76f, 351; Wolfram H . 1) Geschichte der Goten. S. 314; 2) Готы. C. 360.
761
Скржинская E. Ч . Комментарии. C. 323. Прим. 314; Сeдов В. В . Славяне: Историко-археологическое исследование. М., 2002. С. 191.
762
CДПИС. Т. 1. С. 106, 107.
763
Шелов-Коведяев Ф. В . Древнегреческие периплы. Перипл обитаемого моря Скилака Кариандского // ВДИ. 1988. № 2. С. 133.
764
Об этом прямо говорит Плиний Старший, упоминая «славную реку Тиру, по имени которой назывался город (Тира. — А. М .) , прежде называвшийся Офиуссой» (Plin., NH. IV, 82) .
765
Браун Ф. А . Разыскания в области гото-славянских отношений. Т. I. СПб., 1899. С. 206.
766
Žuраnić N . Prvi nosilci etnićkich imen Srb, Hrvat, Ćech s Ant // Et. 1928. T. 2. S. 79 n.; Вернадский Г. В . Древняя Русь. С. 148.
767
Зубарев В. Г . 1) Северное Причерноморье в историко-географической концепции Клавдия Птолемея. Тула, 1998. С. 63; 2) Историческая география Северного Причерноморья по данным античной письменной традиции. М., 2005. С. 165–166.
768
Каспарова К. В., Максимов Е. В . Культура Поянешти — Лукашевка // Славяне и их соседи в конце I тысячелетия до н. э. — первой половине I тысячелетия н. э. М., 1993. С. 86, 94.
769
Czekanowski J. Wstęp do historii Słowian. Warszawa, 1953. S. 173, 187, 194, 205, 247, 252, 338; Vernadsky G . Das frühe Slawentum // Historia Mundi. Bem, 1956. T. V. S. 264 ff.; Gaczyński J. Z. Zarys dziejów plemiennych Małopolski // RP. 1968. T. 12. S. 62. См. также: Sulimirski T . Sarmaci w Polsce. XII // RPTNO. R. 1961–1962.
770
Kucharski E . Żywioł alański (jaski) w Karpatach Wschodnich. Warszawa, 1938; Kuczyński S. M . Studia z dziejów Europy Wschodniej X–XVII w. Warszawa, 1965. S. 43 n.
771
Кunуsz A. Grodziska w województwie Rzeszowskim // MSROA. R. 1966. S. 52–53; Gaczyński J. Z. Zarys dziejów plemiennych Małopolski. S. 69.
772
СДПИС. T. II. С. 14, 15, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 254, 255, 256, 257.
773
Там же. С. 34, 35, 59, 60, 262, 263.
774
Там же. Т. I. С. 316, 317, 332–336.
775
Vasmer М . Iranier. S. 37. — См. также: КБН. Указатели. С. 859.
776
Вернадский Г. В . Древняя Русь. С. 174–175.
777
Lehr-Spławiński Т. Zagadnienie Chorwatów nadwiślańskich // PS. 1951. T. 2. S. III; Gaczyński J. Z . Zarys dziejów plemiennych Małopolski. S. 63.
778
Łowmiański H . Początki Polski. T. II. Warszawa, 1964. S. 273.
779
Gaczуński J. Z. Zarys dziejów plemiennych Małopolski. S. 64.
780
Łowmiański Н. Początki Polski. T. II. S. 273–275 nn.; Kostrzewski J., Chmielewski W., Jażdżewski K. Pradzieje Polski. Warszawa, 1965. S. 296, 301; Kunysz A . Osadnictwo wczesnośredniowieczne w dawnej Ziemi Sanockiej ze szczególnym uwzględnieniem Sanoka w świetle źródeł archeologicznych // RWR. 1960/61. T. 3. S. 70, ryc. 9.
781
Łowmiański H . Początki Polski. T. II. S. 279; Gaczyński J. Z. Zarys dziejów plemiennych Małopolski. S. 64.
782
Łowmiański Н. Początki Polski. Т. II. S. 112, 200,411; Т. III. Warszawa, 1967. S. 68–69.
783
Реrsоwski Fr. Srudia nad pograniczem polsko-ruskim w X–XI w. Wrocław etc., 1961. S. 62; Кunуsz A . Osadnictwo wcześnosredniowieczne… S. 91.
784
См. гл. 4 настоящей работы.
785
Bechcicki J. Wokół problematyki etnogenesy Białej Chorwacji // PS. R. 1986/1987. T. 36/37. S. 248.
786
Cмiшкo M. Ю. Карпатські кургани першої половини І тисячоліття нашої ери. Київ, 1960; Вакуленко Л. В. 1) Поселення культури карпатських курганів // Дослідження з слов'яно-руської археології. Київ, 1976; 2) Пам'ятки підгір'я Українських Карпат першої половини І тис. н. е. Київ, 1977; 3) Взаимосвязи культур позднеримского времени Карпатского и Днепро-Днестровского регионов // Культурные трансформации и взаимовлияния в Днепровском регионе на исходе римского времени и в раннем средневековье. СПб., 2004; Симонович Э. А . Культура карпатских курганов и ее роль в этногенезе славян // История, культура, этнография и фольклор славянских народов: VIII Международный съезд славистов. Доклады советской делегации. М., 1978; Пеняк С. І . Ранньослов'янське та давньоруське населення Закарпаття VI–XIII ст. Київ, 1980. С. 162–165; Русанова И. П . Культура карпатских курганов // Славяне и их соседи…
787
Русанова И. П ., Тимощук Б. А. Кодын — славянские поселения V–VIII вв. на р. Прут. М., 1984; Баран В. Д., Козак Д. Н., Терпиловський Р. В . Походження слов'ян. Київ, 1991. С. 57; Русанова И. П. Культура карпатских курганов. С. 181.
788
Tejral J . 1) Die donauländische Variante der Drehscheibenkeramik mit eingegelätteter Verzierung in Mähren und ihre Beziehung zur Tschemjachower Kultur // VPS. 1972. T. 7; 2) Fremde Einflüße und kulturelle Veränderungen nördlich der mittleren Donau zu Beginn der Völkerwanderungzeit // AB. 1986. T. 7; 3) Zur Chronologie der frühen Völkerwanderungzeit im mittleren Donauraum // AAus. 1988. Bd 72; 4) Do otarzee pozdne rimskyeh zidlist Zlechovskego Typu // AMM. 1989. T. 74. S. 77–87. См. также: Poulik J., Chropovsky B . Großmähren und die Anfänge der tschechoslowakischen Staatlichkeit. Praha, 1986. S. 90–101; Баран В. Д . Східнокар-патський регіон у V–VII ст. н. е. // ЕЕІНУК. Т. І. С. 299; Седов В. В . Славяне. Историко-археологическое исследование. С. 228.
Читать дальшеИнтервал:
Закладка:
