Радмір Говтва - ПереродженнЯ

Система ієрархії в нас досить проста, але в той же час має певні обмеження для дуже багатьох. Кастовість. Це форма існування нашого суспільства. Це стимул рости всім. Кожна каста шановна й шанована. Якщо ти входиш у касту, то ти вже поважна людина. Ти досяг певного рівня розвитку своєї сутності й увійшов у групу. Перебуваючи поза кастою, ти не маєш таких привілеїв, як ті, хто входить у касту. Але ти маєш право розвиватися, жити поруч із тими, хто знаходиться в ній. Тобі буде заборонено створювати з ними дітей. Дитина вийде низькочастотною і зможе впустити в себе тільки сутність із низькими вібраціями. А така людина в касті може привести до її розкладання. Якщо безтілесної форми існування це не стосується, там все просто, низькі вібрації, ти навіть не зможеш потрапити на Батьківщину, залишаєшся на тій планеті, на якій перебуваєш, а на Батьківщині ти не зможеш деградувати, то для тілесних форм життя це важливо. Таке обмеження змушене. Але низькорівневий носій деградантів, навряд чи може бути зайнятий сутністю. У теорії, низькочастотних сутностей бути не повинно, принаймні багато. Дорослішаючи в кастовому суспільстві, сутність у такому носії повинна розвиватися й, це не повинне викликати проблем. Але найчастіше, такий носій, будучи не зайнятим, при народженні загине.

Навіть після того, як найшлися живі люди в печері, у секторі 3.9 пошукові групи продовжували по черзі оглядати піраміди. Оглянувши біля десяти штук, в них нічого знайти не вдалося, всі вони виявилися порожніми. Опираючись на свій здогад, Олексій був готовий до того, що піраміди виявляться порожніми. Але не перевірити їх було не можна. До того ж, вивчаючи карту й ландшафт він, багато в чому покладаючись на інтуїцію, намагався визначити, які саме катакомби можуть бути рятівним будинком для людей. Можливо, шукати потрібно там, де поруч недалеко була вода. Швидше за все підземні води не забруднені. Перше місце пошуку він визначив, як гірський масив у центральній частині сектора. Наявність поблизу гір ріки давало певну впевненість в тім, що саме отут будуть знайдені не дикі люди, що вижили. Принаймні, його інтуїція йому саме так і підказувала, а вона його ще ніколи не підводила. Треба передати цю інформацію Ельдару, а від нього всім пілотам винищувачів. Але, раптом чужі контролюють переговори. Вони можуть довідатися про здогади. Адже, швидше за все, вони припускали, що почнеться пошук з пірамід. А якщо не знайдемо нічого, то заберемося із сектора. Можливо, чужі знають, що люди вкрилися в катакомбах і печерах. Але в нас бракуватиме часу їх обшукати. А часу обмаль. Розрахунок простий. Прилітає спостережна місія, констатує факт незаселеності планети. Ми шукали досить довго й, виходить, планета порожня, раз ми не знайшли нікого. Перехопивши інформацію із сектора 3.10 про знайдених що вижили, чужі поставили перешкоди на сектор 3.9, щоб хоча б отут не дати нам знайти живих. Якщо це так, то вони знають, що ми обійшли перешкоди й контролюємо сектор на радарах. Вони знають, що ми хочемо захопити їхніх постановників перешкод. Тепер ми не знаємо, чого можна від них чекати. Над куполом знаходиться їх крейсер. Що вони можуть почати? Атаку вони не почнуть, вони, напевно, уже знають, що на орбіті планети наш флот, додатково посилений трьома лінкорами. Знають, що вхід контролюємо ми, а не вони. Принаймні, вони повинні це знати. Чи можуть вони улаштувати землетрус? Так, безперечно, із системою зв'язку треба щось вирішувати. Якщо наші переговори слухають, то це серйозний недолік. Видимо, в них є наші установки зв'язку з кораблів, захоплених в секторі. Поселенцям не дозволяється залишати стільники, але про всякий випадок, у них завжди є кілька кораблів. Видимо, вони потрапили до них у руки.

Якщо переговори слухають, виходить, про знайдені дикі племена в секторі вони вже знають. Правильно, що підсилили групу прикриття цього плем'я.

Здогадів дуже багато. Що з них істина? Довідаємося, коли знайдемо нормальних, що вижили. Зараз, щоб сховати наші наміри, потрібно перемінити систему шифрування зв'язку. Офіцер зв'язку згенерував код, після чого створив скрипт на зміну шифру для прийому й передачі даних по каналу зв'язку. Без нього розшифрувати дані буде неможливо. Коли скрипт для завантаження в модулі зв'язку був готовий, на корвет «Незворушний» відправили сержанта десантної групи, нібито з повідомленням. Для проведення відволікаючого маневру, після повернення сержанта, всім пілотам пошукових винищувачів, включаючи тих, хто забезпечує придушення перешкод, пропонувалося припинити пошуки й приземлитися в уцілілому порту сектора для одержання інструктажу командира корвета «Швидкий». Нехай буде загублено небагато часу, зате ми будемо працювати без «зайвих вух». А поки буде йти інструктаж, всі модулі зв'язку винищувачів будуть прошиті новим скриптом. Так само, було вирішено відправити один винищувач у сектор 3.10 і один винищувач на лінкор командуючого флотом. Ситуацію потрібно було відновлювати. На всі дії по захисту зв'язку пішло біля двох годин. Саме стільки часу знадобилося на проведення всіх необхідних дій. Як тільки придушення перешкод було відновлено, всі кораблі перейшли на новий, захищений канал. А для введення чужих в оману, по каналу, що вони прослуховували, їм давали дезінформацію про проведені пошукові заходи. Нехай думають, що ми нічого не можемо знайти й не знаємо, де шукати. Так у нас буде більше шансів. Що ж, тепер можна й в інші гірські масиви переходити.

– Зв'язок по розкритому каналу з командуючим флотом, – скомандував Олексій зв'язківцеві «Швидкого».

– Зв'язок установлений, командир, – відповів зв'язківець.

– Що в тебе? – запитав Святозар.

– Доповідаю, один винищувач одержав ушкодження й не може продовжувати пошукову операцію. На низькій висоті він ушкодив посадковий двигун. Я вирішив повернути його на лінкор. Зустріньте його.

– Зрозумів тебе, Олексій. Як просуваються пошуки?

– Поки немає ніяких результатів. Всі піраміди розбиті. Видимо, сектор порожній. Тільки дике плем'я вдалося відшукати, про яке я вже доповідав.

– Це погана новина, продовжуйте пошук далі. Вам потрібно посилення групи?

– Ні, сил досить.

– Тримаєте мене в курсі. Кінець зв'язку.

Як тільки зв'язок був захищений, а перешкоди подавлені, на пошуки катакомб і печер у район центрального гірського масиву сектора 3.9 вилетіли винищувачі. Проходячи гори на різних висотах, від низьких до високих, під різними кутами, було виявлено три печери, дві з яких перебували недалеко від доступних для посадки глайдерів місць, і одну на висоті, куди добратися масі людей пішки було б украй складно. Її вирішили поки не обстежувати. Але от невдача. Готові проводити пошук групи не можуть цього зробити, тому що із цієї частини сектора пішло сонце. Два згаслі сонця ніхто не відновлює, і їхній стан ще навіть не вивчають. Попросту немає здатних на це техніків і інженерів. Вони є в Метрополії. Так що поки прийдеться обходитися з одним сонцем. Орієнтовно, до його повернення в зону пошуку є одинадцята година. Можна досліджувати гірський хребет на східній частині, у нього вже ввійшло сонце та і у запасі є не менше дев'яти годин на пошуки. Цілком достатньо. Щоб пілоти винищувачів могли відпочити, було вирішено розділити їх на групи. Виходячи з того, що сонце всього одне й дві третини сектора в тіні, на обліт гірського хребта була спрямована одна група, а інші, через те, що не можуть зараз повернутися на лінкор приземлилися в порту де проходили інструктаж. Там же був корвет «Швидкий», що забезпечив харчування пілотам. Другий корвет був під куполом сектора й контролював весь периметр, беручи участь у придушенні перешкод.